Постанова № 76576064, 13.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2426/18 Головуючий у І інстанції - Аверкова В.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Українсько-іспанського Спільного підприємства "Іберус Київ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Українсько-іспанського Спільного підприємства "Іберус Київ" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Українсько-іспанське Спільне підприємство "Іберус Київ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві в якому просило визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України по винесенню рішення від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за результатами розгляду скарги платника податків; скасувати рішення Державної фіскальної служби України по винесенню рішення від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що лист Державної фіскальної служби України від 28 грудня 2017 року № 32068/6/99-99-11-01-01-25 про виправлення описки Позивачем отримано лише 02 січня 2018 року, тобто не у строк до 29 грудня 2017 року як зазначено у рішенні Державної фіскальної служби України від 15 грудня 2017 року № 30144/6/99-99-11-01-01-25 про продовження строку розгляду скарги. Таким чином, Відповідачем порушено строки розгляду скарг платників податків, а тому дії Державної фіскальної служби України по винесенню рішення від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за результатами розгляду скарги платника податків є протиправними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема апелянт зазначає, що лист Відповідача про надання інформації отриманий поза строки, самостійно ним встановлені, а саме тим, що ні Податковим кодексом України, ні будь яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено продовження строків розгляду скарги або зміну самостійно встановлених строків таким документом як «лист про надання інформації». Також, не передбачено, що строк продовження розгляду скарги може бути продовжено більш ніж один раз.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки від 13 жовтня 2017 року № 441/26-15-14-01-01 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Українсько-Іспанського Спільного підприємства «Іберус Київ» податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року», Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкові повідомлення - рішення від 27 жовтня 2017 року № 0008771401 та № 0008781401.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, Українсько-Іспанським Спільним підприємством «Іберус Київ» розпочато адміністративне оскарження, зокрема, подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 27 листопада 2017 року № 62734/6.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15 грудня 2017 року № 30144/6/99-99-11-01-01-25 вирішено продовжити строк розгляду скарги до 29 грудня 2017 року (включно).

Листом Державної фіскальної служби України від 28 грудня 2017 року № 32068/6/99-99-11-01-01-25 Позивача повідомлено, що в абзаці першому рішення від 15 грудня 2017 року № 30144/6/99-99-11-01-01-25 замість « 29 грудня 2017 року» слід читати « 25 січня 2018 року».

Рішенням Державної фіскальної служби України від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення - рішення від 27 жовтня 2017 року № 0008771401 та № 0008781401 залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державної фіскальної служби України по винесенню рішення від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 не є юридично значеним для Позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку відтак, вказане рішення безпосередньо не порушує права та інтереси Позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентований статтею 56 Податкового кодексу України.

Так, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 56.10 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Положеннями пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною фіскальною службою України порушено вимоги пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України в частині не надсилання до 29 грудня 2017 року (зазначений строк розгляду скарги) на адресу Позивача листа Державної фіскальної служба Україна від 28 грудня 2017 року № 32068/6/99-99-11-01-01-25 "Про надання інформації" (про виправлення описки).

Також, жодного рішення контролюючого органу про розгляд скарги до 29.12.2018 року Позивачем отримано не було, а Відповідачем не приймалось.

Проте, лист «Про надання інформації» від 28 грудня 2017 року № 32068/6/99-99-11-01-01-25 Відповідачем відправлено лише 30.12.2017 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти (а.с.155), а Позивачем отримано 02 січня 2018 року.

Посадові особи податкового органу при складанні листа від 28 грудня 2017 року № 32068/6/99-99-11-01-01-25 діяли з перевищенням службових повноважень та у спосіб, що не передбачений законом, а саме Відповідач пропустив самостійно встановлений строк розгляду скарги (29.12.2017 року) продовживши строк для виготовлення рішення.

Колегія суддів вважає, що Відповідач рішенням від 15 грудня 2017 року № 30144/6/99-99-11-01-01-25 про продовження строку розгляду скарги Позивача встановив строк розгляду скарги до 29.12.2017 року, а тому рішення про результати розгляду скарги платника податків мало бути винесеним та відправленим Відповідачем на адресу Позивача протягом строку продовженого за рішенням керівника контролюючого органу, тобто до 29.12.2017 року.

Відповідач рішення про результати розгляду скарги прийняв та направив лише 19.01.2018 року, чим порушив самостійно визначені строки розгляду скарги (а.с. 159).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що дії Державної фіскальної служби України по винесенню та надсиланні рішення від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 є протиправними, адже Відповідачем не прийнято вмотивоване рішення за скаргою платника податків та не надіслано платнику податків протягом строку, продовженого за рішенням від 15.12.2017 року № 30144/6/99-99-11-01-01-25, тобто до 29.12.2017 (включно).

Крім того, слід зазначити, що скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

Отже, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для скасування рішення Державної фіскальної служби України від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Українсько-іспанського Спільного підприємства "Іберус Київ"- задовольнити, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2018 року - скасувати, ухвалити нову постанову , якою адміністративний позов Українсько-іспанського Спільного підприємства "Іберус Київ" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним, скасування рішення - задовольнити.

Визнати дії Державної фіскальної служби України по винесенню рішення від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за результатами розгляду скарги платника податків протиправними.

Скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 19 січня 2018 року № 1912/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги платника податків.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 18.09.2018 року.