Вирок № 76576003, 19.09.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/3581/18

1-кп/264/381/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2018 р. Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області за головуванням судді Кузнецова Д.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.О., прокурора Дженчако І.С., потерпілого ОСОБА_1, захисника Сніги В.І., обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2018 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 в ході свари, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, зі своїм знайомим ОСОБА_1 з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс останньому один удар кухонним ножем в область грудної клітини з лівого боку, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва, проникаючи в плевральну порожнину справа з пошкодженням міжреберної артерії, що ускладнилось після травматичним гемотораксом справа, які утворились в результаті дії колючо-ріжучого предмета, і по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що 06 квітня 2018 року він відмічав похорони разом із потерпілим ОСОБА_1 та його братом та сиділи у будинку АДРЕСА_2. Раніше приходила голова місцевого комітету самоорганізації населення та висловлювала ОСОБА_3 претензії з приводу буряна на прибудинковій території та казала, що буде за таке штрафувати. ОСОБА_3 почав розмовляти з цього приводу з ОСОБА_1, але він відповів в грубій формі. В цей момент ОСОБА_3 стояв різав ножем сало та після грубої відповіді ОСОБА_1, який сидів на дивані, підскочив до нього із ножем та з метою налякати потерпілого наказав прибрати бур'ян та приставив ніж до нього. Проте потерпілий почав загибати йому руку та в цей момент зіскочив ніж та попав у ліву верхню частину легенів. Після цього ОСОБА_3 встав кинув ножа, покликав брата потерпілого та пішов. Увечері до нього приїхала поліції. Наголошував, що не мав наміру завдати тілесні ушкодження потерпілому, а лише хотів його полякати та з необережності один раз штрикнув ножем. У вчиненому щиро каявся.

Цивільний позов Маріупольської місцевої прокуратури №2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 6305,88 гривень повністю визнав.

Не дивлячись на часткове визнання ОСОБА_3 своєї вини, його вина в інкримінованому злочині стороною обвинувачення доведена в повному обсязі та знайшла своє підтвердження протягом судового розгляду справи, виходячи з наступного.

Так потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 06 квітня 2018 року приблизно о 17:00 годині він прийшов увечері додому до будинку АДРЕСА_2, де проживав його брат, який орендував будинок. В будинку в маленькій кухні вже сиділи його брат та ОСОБА_3, які розпивали горілку. Він теж присів із ними на диван та став вживати алкоголь. У нього зав'язалася розмова із ОСОБА_3 та вони нагрубили один одному. Після цього ОСОБА_3, який сидів навпроти, вийняв з ящика столу кухонний ніж із рукояткою чорного кольору та повалив його на диван. Сів зверху на ноги, однією рукою притримував за тулуб, а іншою з ножем приставив до серця та почав давити. Потерпілий в цей момент злякався, почав відтискати його руку та просити убрати ніж, але обвинувачений дотиснув та штрикнув ножем в ліву верхню частину тулубу. Наголошував, що рука ОСОБА_3 не зіскальзувала та він навмисно дотиснув руку із ножем. Після удару ножем обвинувачений поклав ніж. Брат потерпілого спитав, що він накоїв, на що той сказав, що трішки підрізав, але жити буде. Потерпілий одразу пішов у спальню та ліг на ліжко. Через деякий час йому стало погано та він вийшов на вулицю і побачив із під куртки кров, почав втрачати свідомість та попросив викликати швидку допомогу. Після тих подій він ОСОБА_3 не бачив, допомоги він йому не надавав.

Крім пояснень потерпілого, вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні також підтверджується наступними доказами.

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12018050800000571 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2018 року внесені відомості на підставі усної заяви потерпілого про заподіяння 06 квітня 2018 року о 19:00 годині тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння наніс один удар кухонним ножем в область грудної клітини з лівого боку (а.с.25)

Згідно з протоколом огляду місця події від 06 квітня 2018 року, проведеного на території будинку АДРЕСА_3) у сел. Талакова, була оглянути прохідна кімната, де розташований стіл, диван, крісло та виявлені сліди крові, в тому числі на ковдрі, а також кухонні ножі (а.с.30).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №360 від 25 квітня 2018 року тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_1 при зверненні по медичну допомогу: колото-різана рана грудної клітини зліва, проникаюча в плевральну порожнину справа, з пошкодженням міжреберної артерії, що ускладнилася після травматичним гемотораксом справа (в плевральній порожнині 2000 мл крові зі згустками), утворилися в результаті дії колюче-ріжучого предмета, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах ухвали суду і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Вищеописані тілесні ушкодження могли бути заподіяні при обставинах, на які вказує потерпілий при проведені слідчого експерименту за його участю (а.с.37-39).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 25 червня 2018 року, проведеного за участю ОСОБА_3, останній показав як у будинку АДРЕСА_2 на фоні раптового конфлікту він встав з крісла, схопив ніж зі столу, штовхнув потерпілого, від чого останній впав на диван, присів на ноги потерпілого, тим самим позбавивши його можливості піднятися та, тримаючи ніж в правій ріці, приставив його в область серця, а потерпілий поставив руку навхрест та намагався відштовхнути, але рука зіскочила та ОСОБА_3 наніс один удар ножем в область серця та вийшов із будинку (а.с.46-52).

Згідно з висновком судово-медичного експерта №547 від 26 червня 2018 року не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_3 при проведені слідчого експерименту за його участю (а.с.53-55).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 21 квітня 2018 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1, останній показав як у будинку АДРЕСА_2 в ході словесного конфлікту ОСОБА_3 схопив зі столу ніж, підійшов до нього та штовхнув, від чого він впав на диван. Потім ОСОБА_3 присів йому на ноги та, тримаючи ніж в правій ріці, приставив його в область серця, а потерпілий виставив свою руку та намагався відштовхнути руку ОСОБА_3, але не зміг та ОСОБА_3 наніс один удар ножем в область серця (а.с.85-91).

Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд відхиляє доводи ОСОБА_3 на свій захист щодо його часткової винуватості та ненавмисному заподіянні тілесного ушкодження, оскільки зібраними у справі доказами вина останнього в інкримінованому йому злочині підтверджена повністю, як показами самого обвинуваченого, який повідомив про наявність словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_5 та заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ножем, а також показами потерпілого та слідчим експериментом за його участю, який підвередив, що обвинувачений свідомо взяв зі столу ніж, підійшов до нього, штовхнув, після чого присів йому на ноги та став давити ножем в область серця, намагаючись здолати супротив потерпілого, після чого відбулося поранення. При цьому потерпілий заперечував факт того, що нібито ніж випадково з необережності зіскочив та наголошував, що не зміг подолати натиск ОСОБА_3 із ножем у руці, внаслідок чого відбувся удар ножем. Вказані факти також підтверджуються результатами слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, який свідомо штовхнув потерпілого, присів на нього та став однією рукою притримувати, а іншою давити великим кухонним ножем біля серця з такою силою, що здолав опір потерпілого, внаслідок чого відбувся удар ножем та заподіяні тілесні ушкодження.

Такі послідовні дії ОСОБА_3 суд вважає навмисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, оскільки він усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. Крім того, після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не надав допомогу потерпілому та не поцікавився його станом здоров'я.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що часткове визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_3 є його способом захисту від пред'явленого обвинувачення, який таким чином намагається ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин та виправдати наслідки своїх дій, або применшити суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення.

Доводи захисника Сніги В.І. про недопустимість протоколів огляду місця події та слідчих експериментів, які проводилися в домоволодінні АДРЕСА_2, у зв'язку із відсутністю ухвали слідчого судді на їх проведення, судом не приймаються, оскільки в судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що всі слідчі дії в їх будинку проводилися з письмового дозволу та будь-яких заперечень з цього приводу ним та його дружиною не висловлювалися. За таких обставин при наявності дозволу власника будинку на проведення таких слідчих дій ухвала слідчого судді не є обов'язковою.

Таким чином, вислухавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Призначаючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відносяться до категорії тяжких, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, не працює, на обліку у психоневрологічному та протитуберкульозному диспансерах м. Маріуполя не перебуває, однак з 1999 року перебуває на обліку в міському наркологічному диспансері міста Маріуполя з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, періодично зловживає спиртними напоями, мав приводи до поліції у зв'язку з насиллям до членів родини.

Також суд враховує, що ОСОБА_3 має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також стан здоров'я обвинуваченого, який має виробничу травму, внаслідок чого втратив 25% працездатності, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК від 11.06.2018 року, перебуває на «Д» обліку в амбулаторії №4 з діагнозом: перелам шийки стегна з обох сторін, церебральний атеросклероз, вторинна кардіопатія, що суд вважає пом'якшувальними покарання обставинами.

Також при призначені покарання суд враховує, що потерпілий не мав до обвинуваченого будь-яких претензій морального або матеріального характеру.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого в цілях недопущення ним вчинення нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тому обирає йому міру покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі і застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 пред'явлено позов в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до обвинуваченого про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 6305 гривень 88 коп. Позов визнаний обвинуваченим у повному обсязі. Дослідивши матеріали справи, суд вважає доцільним задовольнити позов, стягнувши із обвинуваченого витрати на стаціонарне лікування потерпілого в КУ «Маріупольська міська лікарня №4» в сумі 6305,88 грн.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Маріупольської міської ради (р/р № 37197204000582 в ГУ ДКС України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 6305,88 грн. (шість тисяч триста п'ять гривень 88 коп).

Речові докази:

- 4 ножі, покривало, фрагмент ковдри, два фрагменти тканини, фрагмент вати, светр сірого кольору, футболка типу «Роlo» синього кольору, брюки чорного кольору, пара резинових тапок синього кольору - знищити;

- Куртку чорного кольору, пару взуття сірого кольору, кофту з капюшоном темно-білого кольору, спортивні штани темно-синього кольору, які були добровільно видані ОСОБА_3, - повернути останньому за належністю;

- зразки крові ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зразки нігтів з обох рук ОСОБА_6 та ОСОБА_3, змиви з обох долоней ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Кузнецов Д. В.