Постанова № 76575931, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5655/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Мікули О.І., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року, ухвалене суддею Кардаш О.І. в місті Калуші у справі № 345/88/18 за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та місті Болехові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівської Руслани Василівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та місті Болехові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівської Руслани Василівни № 04.4-23/24 від 26.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 53 КУпАП.

На підтвердження позовних вимог, позивач покликається на те, що земельні ділянки загальною площею 131,8175 га, надані ліцею в постійне користування для дослідних і навчальних цілей. На підставі укладених 14.04.2017 року та 01.09.2017 року між ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» та ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 договорів про допомогу підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 користуються земельними ділянками, шляхом вирощування сільськогосподарської продукції. Позивач зазначає, що земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ліцею за цільовим призначенням відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Позивач звертає увагу, що в обставинах справи жодним чином не зазначається в чому полягає суть нецільового використання землі.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та місті Болехові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівської Руслани Василівни № 04.4-23/24 від 26.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 53 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та зазначає, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» використовують ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4, без жодного з передбачених чинним законодавством титулів - праві власності чи праві оренди, отже, землекористування здійснюється останніми за відсутності законодавчо визначеної підстави. Відповідач вважає, що земельні ділянки, з огляду на умови договорів щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» фактично використовуються ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Виходячи з цього, відповідач зазначає, що всупереч положенням п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України, позивач як директор ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» допустив використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та місті Болехові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівською Р.В. 26.12.2017 року прийнято постанову № 04.4-23/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно з вищевказаною постановою, позивач порушив вимоги п. а ч. 1 ст. 96, п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України, а саме: земельні ділянки загальною площею 131,8175 га, із кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 за межами населеного пункту села Томашівці Калуського району Івано-Франківської області, що надані в постійне користування ДНЗ «Войнилівському професійному ліцею» для дослідних і навчальних цілей використовуються ФОП ОСОБА_4 згідно з договором щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва» від 01.09.2017 року та ФОП ОСОБА_3 згідно з договором щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва» від 14.04.2017 року, шляхом вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідно до статті 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що цільовим призначенням є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Тобто, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Частиною 2 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення відносяться а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Частина 3 ст. 22 Земельного кодексу України містить перелік видів діяльності, для провадження яких можуть застосовуватися землі сільськогосподарського призначення. Так, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, в тому числі, сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

У статуті ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» передбачено, що до основних його повноважень і напрямків діяльності належить навчально-виробнича, навчально-методична, фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність; організація виробничого навчання учнів, слухачів на виробництві та у сфері послуг. Для забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку відповідно до паспортів, технічної документації та актів права власності, тощо. Також, згідно з п. 2.6 статуту ліцею, з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати угоди з підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання.

Згідно з договором щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва» від 01.09.2017 року, укладеного між ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» та ФОП ОСОБА_4, а також договором щодо допомоги підготовки робітничих кадрів для професії «Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва» від 14.04.2017 року, укладеного між ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» та ФОП ОСОБА_3, учасники за цими договорами приймають на себе зобов'язання об'єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення спільної мети. Метою даних договорів є закріплення учнями одержаних на уроках теоретичного та виробничого навчання первинних навичок та професійних умінь, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування прогресивних форм організації праці, здобуття необхідних практичних навичок самостійного та якісного виконання робіт, а також для досягнення встановленого рівня кваліфікації і забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації учнів у групових колективах. Відповідно до умов п. 2.1 вказаних договорів, для досягнення мети за цим договором учні ліцею проходять виробниче навчання, практику згідно з навчальними планами і програмами ліцею.

Тобто, метою вказаних договорів є не передача земельної ділянки в оренду, а створення умов для практичного навчання студентів та набуття ними професійних навичок роботи, забезпечення цільового практичного використання земельних ділянок, шляхом спільного обробітку для досягнення навчальних цілей.

Отже, земельні ділянки, про які йде мова в оскаржуваній постанові, є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що використовуються позивачем виключно за своїм цільовим призначенням. Те, що земельні ділянки спільно оброблялися ДНЗ «Войнилівський професійний ліцей» та ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4, для створення відповідної навчальної бази, оскільки власних виробничих потужностей не вистачає, не свідчить про зміну цільового призначення земельних ділянок.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції в тому, що доказів, які б підтверджували у діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим, постанова № 04.4-23/24 від 26.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись 229, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2018 року в справі № 345/88/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді О.І. Мікула

Я.С. Попко

Повний текст виготовлено 19.09.2018 року