Постанова № 76575839, 13.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1800/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

13 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Зозулі В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року (прийнятого у м. Хмельницькому та складеного в повному обсязі 15 червня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просила: визнати протиправним лист № 12683/К/22-01-04-73 від 16 травня 2018 щодо повернення без розгляду головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області поданої заяви (рапорту) з додатками про нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_4; визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви; зобов'язати ГУ ДФС у Хмельницькій області повторно прийняти документи ОСОБА_4 та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок про нарахування та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, у 200-ті кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 проходила службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 28 вересня 2017 року № 529-о майора податкової міліції ОСОБА_4 звільнено з органів податкової міліції Головного управління ДФС в Хмельницькій області за підпунктом "Ж" пункту 64 (за власним бажанням).

Наказом ГУДФС у Хмельницькій області від 05.04.2018 року № 102-о у вищевказаний наказ внесено зміни, де в абз. 1 п. 1 слова "за п.п. Ж. п. 64 (за власним бажанням)" замінено словами "за пп. Б п. 64 (через хворобу).

Відповідно до довідки Хмельницької медико-соціальної експертної комісії серії АГ № 0004047 від 27 березня 2018 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби ).

02 травня 2018 року позивач звернулася до ГУ ДФС У Хмельницькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Листом від 16 травня 2018 року № 12683/К/22-01-04-73 Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відмовило позивачу з посиланням на те, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" 07 листопада 2015 року Закон України "Про міліцію" втратив чинність, тому підстави для підготовки висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач зобов'язаний був направити висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення, а відмовивши позивачу у розгляді рапорту та доданих до нього документів у зв'язку з відсутністю у нього права на її призначення, відповідач перевищив повноваження, надані законодавством.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356.1 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

При цьому пунктом 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги в спірних правовідносинах визначені саме нормами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок № 850).

В пункті 1 Порядку № 850 визначено, що цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що оскільки позивачу встановлено інвалідність після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби, за нею зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".

Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

До заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності від 02.05.2018 позивач надала до Головного управління ДФС України в Хмельницькій області всі документи, визначені пунктом 7 Порядку № 850.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Таким чином, на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги.

Колегія судів зазначає, що, отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач зобов'язаний був направити висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення.

Разом з тим, відповідач зазначений обов'язок не виконав, а тому колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) висновку щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви та дії щодо повернення заяви (рапорту) щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами.

У зв'язку з тим, що рапорт та додані до нього документи повернені позивачу без розгляду, суд першої інстанції правомірно зобов'язав Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняти заяву (рапорт) з підтверджуючими документами, які додані до заяви ОСОБА_4, щодо виплати одноразової грошової допомоги та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Що стосується доводів апелянт про те, що до даних правовідносин підлягає застосуванню Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою КМУ від 12.05.2007 року № 707, а не Порядок № 850, то колегія суддів оцінює їх критично, оскільки, як зазначено вище, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Крім того, суд звертає увагу на те, що пунктом 2 Постанови № 850 встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України №208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року.

Згідно з наявними в матеріалах справи доказами позивачу 27 березня 2018 року встановлена ІІ група інвалідності.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі відповідно до Порядку №707 було б можливим лише за умови, що він мав право на отримання такої допомоги до 12.03.2015 року. Однак, оскільки позивач набув таке право після 12.03.2015 року та у період чинності ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону №208-VIII від 13.02.2015 року, який набув чинності 12.03.2015 року), то розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним Законом та у порядку, визначеному постановою КМУ № 850.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 вересня 2018 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.