Рішення № 76575811, 06.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року № 810/328/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лапія С.М.,

за участі секретаря судового засідання - Колеснікової О.І.,

за участю представника позивача - Васильченко Л.І.,

представника відповідача - Степаненко Т.М.,

представників третьої особи ТОВ «Універсам Харків» - Бартащук Л.П., Федорчук О.В.,

розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЗГОДА 2017» до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_5, ТОВ «Універсам «Харків Плюс», ТОВ «Універсам Харків», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ЗГОДА 2017» з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати Наказ від 12.05.2017 № 1551/15 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень», зобов'язати відповідача поновити реєстраційні записи про право власності: від 24.03.2017 № 19672741, від 31.03.2017 № 19769462, від 13.04.2017 № 19980295.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі оскаржуваного наказу державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним О.В. були скасовані вказані реєстраційні записи.

Як стверджує позивач, оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки при проведенні реєстраційних дій з державної реєстрації права власності позивача на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, державними реєстраторами дотримано вимог, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Крім того, на думку позивача, відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу порушено право позивача на участь у розгляді скарги та надання письмових пояснень по суті скарги.

Ухвалою суду від 25.01.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 21.02.2018.

Ухвалою суду від 21.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні 11.04.2018 судом прийнято рішення про залучення до участі у розгляді даної справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5, ТОВ «Універсам «Харків Плюс» і ТОВ «Універсам Харків».

До судового засідання 06.09.2018 з'явився представник позивача, представник відповідача та представники ТОВ «Універсам Харків».

Гр. ОСОБА_5 та представник ТОВ «Універсам «Харків Плюс», належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, до судового засідання не прибули, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертались.

У матеріалах справи міститься лист гр. ОСОБА_5, в якому вказано про те, що він не може прибути до судових засідань за станом здоров'я. Крім того, будь-які обставини щодо предмету розгляду даної справи йому не відомі, просить розглядати справу за його відсутності.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи проти задоволення позову заперечували.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Зі змісту наявної в матеріалах справи фотокопії Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 05.10.2012 № НОМЕР_1, виданого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В., слідує, що 28.09.2012 гр. ОСОБА_5 на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна придбав цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 (далі - Майновий комплекс), що раніше належав ТОВ «Універсам «Харків» (т. 1, а.с. 63).

Державна реєстрація права власності гр. ОСОБА_5 на Майновий комплекс здійснена 24.03.2017, запис про право власності № 19672741 (т. 1, а.с. 11, зворотній бік).

У подальшому гр. ОСОБА_5 вніс Майновий комплекс до статутного капіталу ТОВ «Універсам Харків Плюс», що оформлено Актом приймання передачі нерухомого майна від 30.03.2017 (т. 1, а.с. 62).

Державна реєстрація права власності ТОВ «Універсам «Харків Плюс» на Майновий комплекс здійснена 31.03.2017, запис про право власності № 19769462 (т. 1, а.с. 29, зворотній бік).

Згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Універсам «Харків Плюс» від 13.04.2017 та Акту приймання передачі від 13.04.2017 Майновий комплекс передано у власність ПП «Згода 2017» (т. 1, а.с. 14, 13).

Державна реєстрація права власності ПП «Згода 2017» на Майновий комплекс здійснена 13.04.2017, запис про право власності № 19980295 (т. 1, а.с. 29, зворотній бік).

ТОВ «Універсам «Харків» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 21.04.2017 № 27 на вказані дії, до якої 11.05.2017 за № 29 надано доповнення (т. 1, а.с. 56 - 61, 111).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.12.2017 позивачу стало відомо про те, що реєстраційні записи про право власності: від 24.03.2017 № 19672741, від 31.03.2017 № 19769462, від 13.04.2017 № 19980295 скасовані 13.05.2017 державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним О.В. (т. 1, а.с. 29 - 31).

Такі реєстраційні дії вчинено згідно Наказу Міністерства юстиції України від 12.05.2017 № 1551/15 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень» (т. 1, а.с. 133).

Вважаючи, що Наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2017 № 1551/15 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 1 ст. 37 Закону №1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги:

- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1. відмову у задоволенні скарги;

2. задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно п. 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок) для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мінюстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до п. 8 Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

- чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

- чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

- чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

- чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

- які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Згідно п. 10 Порядку суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Відповідно до п. 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Пунктом 3 розділу 3 Положення «Про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172 встановлено, що секретар комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що всупереч вказаних вимог, він не запрошувався відповідачем до участі у розгляді скарги та йому не повідомлялось про час, дату та місце розгляду скарги, за результатом якого прийнято оскаржуваний Наказ.

Проте, суд вважає такі доводи необґрунтованими у зв'язку з наступним.

Так, зі змісту наявних в матеріалах справи фотокопій листів Міністерства юстиції України від 28.04.2017 слідує, що відповідачем повідомлено ТОВ «Універсам «Харків Плюс», гр. ОСОБА_5, ПП «Згода 2017» та приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Ангеловську О.С., ОСОБА_9 про надходження відповідної скарги ТОВ «Універсам Харків» та надано її копію (т. 1, а.с. 119 - 121).

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи роздруківки Оголошень про засідання комісії 12.05.2017 відповідачем було розміщено оголошення про розгляд скарги ТОВ «Універсам Харків» від 21.04.2017 № 27 у відповідному розділі офіційного веб-сайту Мінюсту (т. 1, а.с. 134).

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При наданні оцінки вказаним доказам, наданим відповідачем, суд враховує доводи позивача про те, що відповідачем не надано бланку опису поштового відправлення.

Проте, і позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ним у період 28.04.2017 - 12.05.2017 не отримано рекомендованого поштового відправлення, яким направлялась скарга ТОВ «Універсам «Харків», і у відповідному розділі офіційного веб-сайту Мінюсту не було розміщено станом на 11.05.2017 оголошення про розгляд такої скарги.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оцінивши вказані обставини справи та докази, надані сторонами на підтвердження своїх доводів, відповідно до свого внутрішнього переконання суд приходить до висновку, що відповідачем доведено виконання вимог закону щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд 12.05.2017 зазначеної скарги ТОВ «Універсам «Харків».

Стосовно доводів позивача про невідповідність скарги ТОВ «Універсам «Харків» вимогам закону, суд зазначає наступне.

Так, позивач стверджує, що скарга була подана ТОВ «Універсам «Харків» без зазначення у ній обов'язкових відомостей, і до скарги не було додано документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону №1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

При цьому, зі змісту скарги ТОВ «Універсам «Харків» від 21.04.2017 № 27 (т. 1, а.с. 56 - 61) слідує, що вона відповідає зазначеним вимогам закону.

Крім того, позивачем не зазначено яким саме, на його думку, обов'язковим вимогам не відповідає така скарга.

Доводи позивача про невиконання відповідачем вимог п. 17 Порядку № 1128 щодо надсилання копії рішення, прийнятого за результати розгляду скарги, суд оцінює критично, оскільки такі дії та бездіяльність не є предметом розгляду даної адміністративної справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: фотокопією листа від 15.05.2017 (т. 1, а.с. 132).

Стосовно тверджень позивача про те, що зазначене вище Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (т. 1, а.с. 63) відповідає вимогам закону та на даний час не скасовано, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту Свідоцтва слідує, що його видано відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 05.10.2012.

Проте, зі змісту наявної в матеріалах справи фотокопії листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.05.2017 № 20.1-Д/5 слідує, що у провадженні органів державної виконавчої служби виконавчі документи про стягнення заборгованості з ТОВ «Універсам «Харків», зокрема, у відділі примусового виконання рішень, не перебували. Також зазначено, що відділом не здійснювалась примусова реалізація нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, нерухомого майна та нежитлової будівлі літ. А загальною площею 4 384,8 кв.м, нежитлової будівлі літ. В, загальною площею 170,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Універсам «Харків» (т.1, а.с. 118).

Також зі змісту вказаного Свідоцтва слідує, що видано на цілісний майновий комплекс: рухоме майно та нежитлова будівля літ. А, загальною площею 4 384,80 кв.м., нежитлова будівля літ. В загальною площею 170,4 кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Як встановлено судом, для проведення державної реєстрації права власності окрім вказаного свідоцтва заявником також було подано інформаційну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації Київської міської ради від 24.03.2017 № НЖ-2017 № 563 про те, що згідно з даними Бюро нежитлова будівля літ. А, загальною площею 4384,80 кв.м, нежитлова будівля літ. В, загальною площею 170,40 кв.м, розташовані за адресою АДРЕСА_1, на праві власності зареєстровано за ТОВ «Універсам «Харків» на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2011 (т. 1, а.с. 64).

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію прав у реєстрах до 2013 року, які є архівною складовою Державного реєстру прав, а саме - у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, був наявний запис про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 36190200, а також номер запису про право власності ТОВ «Універсам «Харків» від 13.03.2012 за номером запису 184-З у книзі 2з-85 (т. 1, а.с. 68).

Так, право власності ТОВ «Універсам «Харків» було зареєстровано саме на нежитлову будівлю літ. А площею 4384,80 кв. м, будівлю літ. В площею 170,40 кв.м на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2011.

Суд зазначає, що вказаний запис містив відомості про об'єкт нерухомого майна з визначенням його типу: нежитлова будівля літ. А площею 4384,80 кв. м, будівля літ. В площею 170,40 кв. м, а не цілісний майновий комплекс.

Також, зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2011 у справі № 41/558 слідує, що ним визнано за ТОВ «Універсам «Харків» право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 літ. «А» загальною площею 4384,8 кв. м та літ. «В» загальною площею 170,4 кв. м, а не цілісний майновий комплекс (т. 1, а.с. а.с. 65 - 68).

Крім того, як слідує з Інформації Державного реєстру прав, підставою для внесення відомостей про право власності гр. ОСОБА_5 на Майновий комплекс здійснена 24.03.2017, запис про право власності № 19672741 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 24.03.2017 (т. 1, а.с. 11, зворотній бік).

Проте, як зазначено вище, зі змісту Свідоцтва № НОМЕР_1 слідує, що воно видано не 24.03.2017, а 05.10.2012.

Отже, при здійсненні 24.03.2017 державної реєстрації за гр. ОСОБА_5 права власності на цілісний майновий комплекс не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, - відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, а також належним чином не перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та не прийнято відповідних рішень.

Частиною 6 ст. 37 Закону №1952-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

У випадку задоволення скарги Міністерством юстиції України за результатами її розгляду шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 26 Закону №1952-IV).

Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що записи, внесені до Державного реєстру прав на підставі оскаржуваних рішень, підлягають скасуванню.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, якими мотивовано позовні вимоги, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 вересня 2018 р.