Постанова № 76575674, 18.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1051/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гарань С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. про скасування рішення від 01 грудня 2017 року № 1316.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та здійснені порушення вимог процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і безпідставність вимог апеляційної скарги просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

13 вересня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача у щорічній відпустці.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши заперечення з приводу його задоволення висловлене у судовому засіданні представником позивача, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 - 2 ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, про дату час та місце судового розгляду учасники справи повідомлені належним чином.

Явку представників вказаних осіб до судового засідання не визнано судом обов'язковою. Відповідно, учасники справи не були позбавлені можливості надавити письмові пояснення стосовно тих обставин які, на їх думку, належить з'ясувати суду під час апеляційного розгляду даної справи.

Клопотань про відкладення судового засідання мотивованих необхідністю надання до суду апеляційної інстанції додаткових доказів учасниками справи не подано, як і не подано клопотань про продовження строку розгляду справи.

Відповідно, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, з підстав, вказаних відповідачем у його клопотанні. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи в даному судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданий письмовий відзив на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, 12 березня 2016 року Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради ОСОБА_4 виданий будівельний паспорт № 1032-бп на будівництво житлового будинку кортежного типу з гаражем по АДРЕСА_1.

Згідно з направленням на проведення № 49/1 від 09 листопада 2017 року, виданим начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Полтавцем В.П. головні інспектори будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепа Р.І. та Шинкарук С.М. були направлені для проведення планової перевірки на Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук С.М. із залученням начальника інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Р.І. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2017 року, яким встановлено порушення при видачі будівельного паспорта № 1032-бп від 12 березня 2016 року: будівельний паспорт видано на об'єкт (квартиру - частину багатоквартирного будинку), який не є індивідуальним (садибним) житловим будинком, садовим, дачним будинком, що є порушенням ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 1.2 Порядку №1.

На підставі акту перевірки від 22 листопада 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Ільченко І.С. було прийнято рішення № 1316 від 01 грудня 2017 року, яким скасовано дію будівельного паспорта № 1032-бп від 12 березня 2016 року, оскільки він прийнятий з порушенням пункту 1.2 розділу І «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року, та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивач, вважаючи рішення № 1316 від 01 грудня 2017 року незаконним, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 12 березня 2016 року № 1032-бп є правомірним і обґрунтованим.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17 січня 2017 року № 1817-VІІІ доповнено ст. 411 Закону № 3038-V1, якою регламентований державний архітектурно-будівельний нагляд за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 411 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (у подальшому - Порядок №698), пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що відповідач здійснив перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в межах наданої йому компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України № 3038-VІ забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України № 3038-VІ порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

Згідно пункту 1.2 Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Отже, будівельний паспорт надається на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку, садового будинку, дачного будинку за умови, що їх площа не перевищує 300 квадратних метрів, а висота не перевищує двох поверхів.

Нормами п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, встановлено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07 липня 2011 року № 109 (чинного на час видачі будівельного паспорту), не потребує надання містобудівних умов і обмежень будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв. м. з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Таким чином, з огляду на проектну документацію, яка передбачає будівництво на окремій земельній ділянці одного житлового будинку котеджного типу з гаражем, а не будівництво квартири - частини багатоквартирного будинку, як це стверджує відповідач, замовник вірно звернувся до уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою на отримання будівельного паспорту.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, відповідач визначив підставою для скасування будівельного паспорту порушення тільки п.1.2 та п.2.1 Порядку, а саме те, що будівельний паспорт видано на об'єкт (квартиру - частину багатоквартирного будинку), який не є індивідуальним (садибним) житловим будинком, садовим, дачним будинком.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначив, що паспорт видано на зблокований житловий будинок, і на його будівництво слід видавати містобудівні умови та обмеження, оскільки п. 3.14 ДБН 360-92** передбачено, що формування малоповерхової високощільної забудови повинно здійснюватись на основі компактного розміщення блокованих житлових елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних вимог, про що ні в Рішенні ні в Акті нічого не зазначено. Тобто відповідач вийшов за межі вимог позовної заяви.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інтонації не врахував та не надав належної оцінки доводам позивача, а саме те що: Будівельний паспорт надавався на один житловий будинок, а не на квартиру у багатоквартирному житловому будинку. Площа проектованого житлового будинку не перебільшує 300 кв.м. Будинок має не більше двох поверхів. Будівництво окремого житлового будинку буде проводитись на окремій земельній ділянці без зміни цільового та функціонального призначення (відповідно до містобудівної документації м.Черкаси).

Виходячи з норм викладених в Додатку Б ДБН В. 2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та в пункті 2.18 ДБН В. 1.17-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»:

Одноквартирний житловий будинок - індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку.

Зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Малоповерхова забудова - забудова території одно-, дво-, триповерховими житловими будинками різних типів висотою до 9 м.

Таким чином, зона блокованої малоповерхової житлової забудови - це зона на якій може бути розміщений будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю та висотою до 9 м., зазвичай до 3-х поверхів включно.

Водночас, відповідно до Державного класифікатору будівель та споруд (ДК 018-2000), клас 1110 будинки одноквартирні включає:

- відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки тощо;

- спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці.

З огляду на вищезазначені норми вбачається, що блокованого типу можуть бути як багатоквартирні так і одноквартирні будинки, які блокуються один до одного, але при цьому кожен знаходиться на своїй окремій земельній ділянці.

Вказане свідчить про те, що об'єкт на який видано будівельний паспорт не є частиною багатоквартирного будинку з одним входом на всі квартири, він містить всі ознаки індивідуального житлового будинку, але зблокованого типу, оскільки в ньому розміщена одна квартира з власним виходом на окремо розташованій земельній ділянці.

Житловий будинок котеджного типу - одноквартирний 1-3 - поверховий житловий будинок, міський, позаміський або сільський з невеликою ділянкою землі, розрахований на одну сім'ю.

Зазначене підтверджується і роз'ясненням наданим Міністерством розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 жовтня 2017 року № 81143-934-17, відповідно до якого, ознакою садибної забудови є безпосередня належність об'єктів домоволодіння до окремої земельної ділянки.

Нормативно допустимим видом ущільненої садибної забудови є таунхауси. У разі не перевищення вимог Порядку надання будівельних паспортів - така забудова не є порушенням містобудівного законодавства.

Окрім того, Міністерство розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України зазначає, що лише у разі перевищення гранично допустимих параметрів забудови, встановлених для будівельного паспорта, або з інших причин, що унеможливлюють його застосування, проектування та будівництво об'єктів садибної забудови здійснюється у загальному порядку на підставі містобудівних у мов і обмежень.

Враховуючи, що площа запланованого житлового будинку не перевищує 300 кв. м., об'єкт будівництва належить до окремої земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:02:020:0538, колегія суддів вважає, що органом містобудування та архітектури правомірно видано будівельний паспорт на будівництво окремого житлового будинку.

Вказані вище обставини не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 01 грудня 2017 року № 1316.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2018 року.