Ухвала суду № 76575584, 19.09.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1527/15-к

Провадження №1-кп/311/69/2018

19.09.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку запобіжного заходу

19 вересня 2018 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.

суддів: Носика М.А.

ОСОБА_1

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурорів Петренко В.О., Тамаркова Є.Р.,

обвинувачених: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

захисників: адвоката ОСОБА_8

адвоката ОСОБА_9

адвоката ОСОБА_10

адвоката ОСОБА_11

адвоката ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка в режимі відеоконференцзв’язку об’єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться об’єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 19 вересня 2018 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України - закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із смертю обвинуваченого ОСОБА_13, який помер 25 червня 2018 року.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, подано письмове клопотання від 19.09.2018 року про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м’який, який не пов’язаний з триманням його під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 постійного місця проживання та перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, а також стану здоров’я обвинуваченого та позитивної характеристики з місць його утримання. Просить клопотання задовольнити у повному обсязі за підставами, викладеними у ньому.

В судовому засіданні прокурором Петренко В.О. заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці. Вказане клопотання прокурор мотивує тим, що на теперішній час ризики, передбачені КПК України, якими обґрунтовувалося обрання вказаним обвинуваченим запобіжних заходів, не зникли та не зменшились. Проти зміни обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заперечує, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність клопотань, заявлених стороною захисту.

Прокурор Тамарков Є.Р. підтримав у повному обсязі заявлене прокурором Петренко В.О. клопотання, проти зміни обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_14 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просять вирішити на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник адвокат ОСОБА_9 заперечують проти продовження строку тримання його під вартою, вважають необґрунтованим заявлене прокурором клопотання та таким, що задоволенню не підлягає. Просять змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт, при цьому захисник посилається на наявність у обвинуваченого ОСОБА_3, постійного місця проживання, відсутність будь-яких ризиків, якими прокурор обґрунтовує заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання його під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_12 заперечують проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають клопотання прокурора необґрунтованим та належними доказами в судовому засіданні не доведеним. Захисник ОСОБА_12 також посилається на відсутність на теперішній час ризиків, які слугують підставою для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 такого запобіжного заходу як тримання під вартою та просять змінити раніше обраний ОСОБА_7 запобіжний захід на більш м’який, який не пов’язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10Л та обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують, посилаючись на відсутність ризиків, які слугують підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають, що наведені прокурором ризики належними доказами не підтверджені в судовому засіданні, та просять змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на більш м’який, який не пов’язаний з триманням його під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту за підставами, викладеними у їх письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник в особі адвоката ОСОБА_8 проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечують, просять вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2018 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та строк домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено на 60 днів, до 29 вересня 2018 року включно.

Проте, враховуючи ті обставини, що у найближчий час спливає строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту відносно вищевказаних обвинувачених, тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобов’язаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою та домашнього арешту відносно обвинувачених.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та утримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_15, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих їм злочинів, колегія суддів вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати продовженою дію запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_15 строком на шістдесят днів, до 17 листопада 2018 року.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту відповідає не лише особі обвинувачених, а й характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню вказаних обвинувачених від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

На даний час у вказаному об’єднаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 прокурорами обвинувачення не змінено та ризики, викладені в ухвалах слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно вищевказаних обвинувачених, а також запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2, на теперішній час не зникли та не зменшились, судове слідство по даному об’єднаному кримінальному провадженню не завершено та на теперішній час триває. При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у обвинуваченого ОСОБА_5 не знята та непогашена у встановленому законом порядку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти громадського порядку, життя та здоров’я особи, а також корисливих злочинів. Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий.

За таких обставин, жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На теперішній час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному вказаним вище обвинуваченим запобіжному заході у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту відпала.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_10, підтримане обвинуваченим ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді від 7 до 12 років позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінально відповідальності за вчинення злочинів проти громадського порядку, життя та здоров’я особи, а також вчинення корисливих злочинів. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час в судовому засіданні не встановлено. Також колегія суддів оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому та можливість впивати на потерпілих у даному об’єднаному кримінальному провадженні. Разом з тим, ОСОБА_4 не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, та суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи на свободі, може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а також незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Тому, колегія суддів враховує ризик можливого впливу з боку обвинуваченого на потерпілих, вірогідності переховування ОСОБА_4 від суду, скоєння ним нових кримінальних правопорушень, та обставини, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не припинили існувати. Обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою, на теперішній час колегією суддів не встановлено. Крім того, будь-яких належних документів щодо неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, при наявності у нього певного захворювання, суду не надано та стороною захисту в судовому засіданні не доведено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши зазначені обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним. Та з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене захисником ОСОБА_10 та підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, є необґрунтованим, тому колегія суддів вважає необхідним в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, відмовити.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали об’єднаного кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час розгляду даної провадження, тому колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотань сторони захисту, заявлених адвокатами ОСОБА_12, ОСОБА_9, підтриманими обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки під час заявлення вказаних клопотань стороною захисту адвокатами ОСОБА_12, ОСОБА_9 не дотримані вимоги положень ст.201 КПК України.

Крім того, будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров’я обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які б не дозволяли останнім перебувати на теперішній час під вартою, суду не надано, тому з урахуванням вищенаведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5В, ОСОБА_4 під вартою, а обвинуваченого ОСОБА_2 під домашнім арештом строком на шістдесяти днів, тобто до 17 листопада 2018 року, включно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора Петренко В.О. про продовження строку запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 17 листопада 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 17 листопада 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 17 листопада 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 17 листопада 2018 року, включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 17 листопада 2018 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10, підтримане обвинуваченим ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_12, підтримане обвинуваченим ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12, підтримане обвинуваченим ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9, підтримане обвинуваченим ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Ю.В. СИДОРЕНКО

суддя М.А. НОСИК

суддя Ю.А. СТЕПАНЕНКО