Рішення № 76574477, 20.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2018 р. № 2040/6969/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (64219, Харківська область, Балаклійський район, с.Вербівка, вул.Свободи, буд.79, код НОМЕР_1) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (634040, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд.15, код ЄДРПОУ 41248550) про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 відповідно п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шляхом розрахунку відповідно п.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75% цього заробітку, починаючи з 01.06.2018р. і в подальшому, виплатити недоотриманий розмір пенсії, починаючи з вказаної дати;

- скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 05.06.2018р. №166440.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію, як особа віднесена до 3-ої категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. На думку позивача, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен здійснити збільшення пенсії, враховуючи п. 1 ст. 27 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відповідачем було надано відзив у строк встановлений судом, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на той факт, що підстав для задоволення позову не немає, оскільки позивач отримує пенсію за віком, обчислену за новою формулою відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та має підвищення на 1 процент розміру пенсії відповідно до Закону, яким призначено пенсію позивачеві. А отже, підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, немає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа, віднесена до 3-ї категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір пенсії позивача за віком визначено за новою формулою, відповідно до п.1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а розрахунок пенсії здійснено з урахуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як вбачається з матеріалів справи 29.05.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розрахованої відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 05.06.2018 р. № 166440 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача та зазначив, що ОСОБА_1 не має права на перерахунок пенсії згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованої відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Згідно з частиною другою даного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесеш до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Судом встановлено, що 05.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив збільшити розмір пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивачу було відмовлено у збільшенні розміру пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає, що відмова Зміївського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області у збільшенні пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправною, а вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

Відповідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

У разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.

Статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Вищезазначена правова позиція збігається з позицією, що викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2008 року № 08/166, 21-1748во07 та в Постанові Верховного Суду України від15.11.2016 року № 607/4338/14-а, 21-5452а15.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

Відповідно до п. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Таким чином законодавством чітко визначена процедура збільшення пенсії громадян віднесених до категорій 1, 2, 3, 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, відмова Зміївського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії позивачу суперечить нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вище зазначене та встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення № 166440 від 05.06.2018 року про відмову у перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме рішення № 166440 від 05.06.2018 року Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії було прийнято відповідачем без врахування усіх обставин, порушує права позивача, а відтак - підлягає скасуванню.

Отже, з огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку про скасування рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області № 166440 від 05.06.2018 року, як такого, що порушує права позивача.

Водночас, враховуючи протиправність вище вказаного рішення суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсіїгритчина ОСОБА_2 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 01.06.2018 року.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому, виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки вказана вимога спрямована на майбутнє, а задоволення попередньої частини позовних вимог є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 05.06.2018р. №166440.

Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 відповідно п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шляхом розрахунку відповідно п.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75% цього заробітку, починаючи з 01.06.2018р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко