Постанова № 76573688, 20.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1236/18 Провадження №33/773/564/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю правопорушника ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3, представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 06 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України,

В С Т А Н О В И В

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 79 309 (сімдесят дев'ять тисяч триста дев'ять) гривень 63 копійки з конфіскацією в дохід держави 3 мікропроцесорів «MIKSTER MCM 023» загальною вартістю 79 309,63 гривень.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 06.06.2018р. близько 15 год. 58 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС не задекларував за встановленою формою 3 мікропроцесори «MIKSTER MCM 023» загальною вартістю 79309,63 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що конфіскований товар ОСОБА_2 не належить, він не знав про те, що його потрібно декларувати. Просить постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 липня 2018 року змінити в частині обрання адміністративного стягнення, застосувавши попередження.

В заяві поданій 15.08.2018 року адвокат ОСОБА_3 зазначає, що оскільки постанова суду першої інстанції була надіслана йому 17.07.2018 року, яку він протягом десятиденного строку, а саме 27.07.2018 року оскаржив, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження ним не був пропущений.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши правопорушника ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представника митниці Пікалюка М.С., який просив не поновлювати строку на апеляційне оскарження, приходжу до висновку про повернення апеляції з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 липня 2018 року Любомльським районним судом Волинської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України (а.с.35).

Правопорушник ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 були в даному судовому засіданні. В суді апеляційної інстанції підтвердили, що місцевим судом роз'яснювалися порядок та строк апеляційного оскарження. Однак апеляційну скаргу захисник подав лише 27 липня 2018 року, що підтверджується відстеженням поштового відправлення (а.с.43-44) .

Останнім днем подачі апеляційної скарги було 16.07.2018р., однак її подано 27.07.2018р.

Доводи захисника про те, що строк апеляційного оскарження слід рахувати з часу отримання постанови, не грунтуються на законі і, на думку апеляційного суду, не є поважною причиною для пропущення строку на апеляційне оскарження, оскільки ч.2 ст.294 КпАП чітко регламентує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з дня її винесення.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на оскарження, поважних причин пропущеного строку на апеляційне оскарження не навів, а тому апеляцію необхідно повернути скаржнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 06 липня 2018 року - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 КУпАП повернути ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук