Рішення № 76573419, 20.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2885/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення;

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років в розмірі 90 процентів грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії від 09.10.2017 року за пенсійною справою № ЮО106503 та Розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі № ЮО106503 від 21.03.2018 року.

На виконання постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ в Одеській області 26.03.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018 року. Проте, при проведенні перерахунку відповідачем протиправно зменшено основний розмірі пенсії позивача з 90% на 70% врахованого грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії від 26.03.2018 року та розрахунком пенсії від 05.04.2018 року. Представник позивача зазначає, що зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та здійснення виплати позивачу пенсії, атому не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії,у тому числі під час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26.06.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, оскільки перерахунок пенсії позивача було проведено в березні 2018 року з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набув чинності ЗУ від 27.03.2014 року № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Відповідач зазначає, що ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.. 13, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції зі змінами згідно з ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач наголошує на тому, що у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 року.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 03.09.2018 року.

27.08.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату,час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.

Згідно з посвідченням серії АБ № 2593626 від 14.05.1997 року, ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

З 15.09.2005 року позивачу призначена пенсія за вислугу років згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 09.10.2017 року за пенсійною справою № ЮО 106503, основний розмір пенсії позивача становив 90% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі 3173,85 грн.

26.03.2018 року відповідач у відповідності до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року. У перерахунку вказано, що основний розмір пенсії становить 70 % грошового забезпечення (вислуга років 36) (арк. с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, кримінально-виконавчої системи України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), право на пенсію за вислугу років мають: а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше; б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Згідно з п. 8 розділу ІІ ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-17, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у статті 13 у частині другій цифри "90" замінити цифрами "80".

Приписами п. 23 розділу ІІ ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року передбачено заміну у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" цифрами "70".

Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час проведення перерахунку пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд встановив, що пенсія позивачу призначена (обчислена) у розмірі 90% грошового забезпечення, у зв’язку з тим, що вислуга років складає 36 років та з урахуванням обмеження, передбаченого ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу).

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним позивачу відповідач має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Внесені у ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду наведеним у постанові від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17(2-а/175/41/17).

Крім цього, суд зазначає, що ані ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ані іншими нормативно-правовими актами, які визначають нормативно-правові акти, якими регламентований порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, не містять норм щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії під час проведення її перерахунку.

Також, суд враховує висновки Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України [перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 лип:я 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та[правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я,підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_2 належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103) щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення;

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_2 пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 процентів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_2 (адреса: вул. Ізмаїльська, б. 125 «А», кв. 4, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67703, ІПН: НОМЕР_1).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Суддя Н.В. Бжассо

.