Рішення № 76573074, 19.09.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/901/2018

130/1572/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р.

Жмеринський в міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верніка В.М.

із участю : - секретаря Росовської О.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадмністрації 27.06.2018 року звернулося до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом до ОСОБА_1 Позивач свої вимоги мотивував тим, що 20.01.2014 року на підставі звернення ОСОБА_2 про призначення тимчасової допомоги дітям було призначено тимчасову допомогу в період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року в загальному розмірі 12991,02 грн. згідно поданих нею документів та п.6,7 Порядку призначення та виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189. Тимчасова допомога призначалась кожні шість місяців, починаючи з місяця, у якому подані усі необхідні документи, на підставі повторно поданих заяв, декларацій про доходи та майновий стан, довідок відділу ДВС про неотримання аліментів від батька дитини ОСОБА_1 На підставі положень ч.10 ст.181 СК України позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 виплачені з державного бюджету у вигляді вказаної тимчасової державної допомоги кошти в сумі 12991,02 грн. (а.с.41-43).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 10.07.2018 року позовну заяву УПСЗН Вінницької районної державної адміністрації було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

18.07.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши до суду виправлену позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 26.07.2018 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; також позивачу було відстрочено сплату судового збору в сумі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Представник позивач у наданій до суду позовній заяві та клопотані просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. На адресу суду повернувся конверт із відміткою "адресат не проживає", що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 08.08.2018 року, тобто згідно вимог ч.7,8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним повідомленим про розгляд справи судом. Про причини своєї неявки відповідач не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав, клопотань не представив.

Заперечень стосовно здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження учасниками справи не заявлено.

Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Згідно копії виконавчого листа, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 05.05.2008 року, судом вирішив стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 05.03.2008 року (а.с.45).

Відповідно до матеріалів справи стягувач ОСОБА_2 зверталась до Управління праці і соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації з заявами про призначення соціальної допомоги з 20.01.2014 року по 06.07.2016 року (а.с.6-19) у зв'язку з неотриманням аліментів від боржника ОСОБА_1 у визначені періоди, які він зобов`язаний був за рішенням суду сплачувати на утримання дочки ОСОБА_3, щоразу представляючи довідкові відомості про це Жмеринського відділу ДВС.

Згідно копій рішень позивача про призначення допомоги сім’ям з дітьми ОСОБА_2 нараховувались кошти тимчасової допомоги на утримання ОСОБА_3 (а.с.46-51).

Згідно довідки позивача від 20.06.2018 року ОСОБА_2 з січня 2014 року по грудень 2016 року від Управління праці і соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації отримала загалом 12991,02 грн. тимчасової допомоги на одну дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів (а.с.22).

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем врегульовані нормами Сімейного кодексу України, а також Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 (далі Порядок).

Згідно п.2 Порядку тимчасова державна допомога дітям виплачується у випадках невиконання рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення .

Пунктом 12 даного Порядку передбачено, що якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків і виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Згідно ч.10 ст.181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Цей обов'язок є особистим, індивідуальним, він не залежить від віку батьків, стану здоров`я. Держава має субсидіарний, додатковий обов'язок щодо матеріального забезпечення дітей. Одним із способів є призначення тимчасової матеріальної допомоги тим дітям, мати або батько яких розшукуються або ухиляються від сплати аліментів або не мають можливості утримувати дитину.

При цьому підстави для звільнення батьків від обов`язку утримувати дитину визначені лише положеннями ст.188 СК України. Таких підстав у даній справі не встановлено.

Разом з тим, позивачем не обгрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами обставин того, що на час пред'явлення позову виникла реальна можливість стягнення аліментів безпосередньо з боржника ОСОБА_1 і виявлено, що останній може утримувати дитину, або встановлено фактичне місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дочки ОСОБА_2, лише за умов чого наведеними вище положеннями п.12 Порядку визначено право органу соціального захисту населення на звернення до суду із вимогою саме про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, що є предметом заявленого цивільного спору. Відтак за недоведеності позивачем всупереч власного обов'язку доказування настання певної умови з вказаного виключного переліку, судом визначається, що Управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації наразі не набуло права звернення до суду із заявленою вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів сплаченої тимчасової державної допомоги, а тому позов підлягає злишенню без задоволення.

З урахуванням власне предмету спору щодо стягнення суми тимчасової державної допомоги на користь державного бюджету, судові витрати із сплати судового збору, який позивачу судом відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, слід віднести на рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.180, 181, 188 СК України, п.2,12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189, ст.181 СК України, ст.4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації щодо стягнення на його користь з ОСОБА_1 коштів в сумі 12991 гривня 02 копійки, що виплачені з Державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги, - відмовити.

Судові витрати із сплати судового зьору в розмірі 1762 гривні віднести на рахунок держави.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.