
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
13 вересня 2018 р. Справа № 1840/3269/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача, представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до секретаря Кролевецької міської ради ОСОБА_2, третя особа: Кролевецька міська рада про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Ю.) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до секретаря Кролевецької міської ради ОСОБА_2 (далі – відповідач, секретар Кролевецької МР Рекуха О.В.), третя особа - Кролевецька міська рада (далі – Кролевецька МР) про визнання протиправним та скасування пункту 2 розпорядження Кролевецького міського голови від 18.07.2018 №111-к/тм «Про покладання обов’язків керівника КП «Кролевецька ЖЕК».
Свої вимоги мотивувала тим, що відсторонення її від виконання обов’язків згідно оскаржуваного розпорядження в частині пункту 2 є протиправним, оскільки за час роботи в КП «Кролевецька житлово-експлуатаційна контора» (КП «Кролевецька ЖЕК») зауважень, доган і стягнень ніколи не мала, трудову дисципліну підприємства ніколи не порушувала. Позивачці, як головному інженеру, яку відсторонено від роботи, не було повідомлено причини такого відсторонення та на який строк її відстороняють від роботи. Вважає, що оскаржуване розпорядження винесене відповідачем з перевищенням повноважень, а тому просила позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 30.08.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати у спрощеному провадженні та призначено судове засідання на 13.09.2018.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відмітила, що справа підсудна адміністративному суду, оскільки відповідачем з перевищенням повноважень було винесено оскаржуване розпорядження про відсторонення її від виконання обов’язків головного інженера комунального підприємства - КП «Кролевецька ЖЕК», на посаду якого її було переведено наказом від 01.06.2018. Зазначила, що у позові була допущена помилка, оскільки в дійсності вона не перебувала на робочому місці у нетверезому стані чи у стані наркотичного або токсичного сп’яніння. Просила позові вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, яка в судовому засіданні представляла інтереси і третьої особи, проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві. Стверджувала, що оскаржуване розпорядження винесено у відповідності до вимог чинного законодавства. Відмітила, що дане розпорядження не обмежило право позивача на виконання її обов’язків, оскільки виконуючий обов’язки начальника підприємства його не виконав та не відсторонив позивача від таких обов’язків. Просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши позицію сторін в судовому засіданні, суд дійшов до висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. п. 1, 2, 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно визначення термінів, що наведені в ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
З наведеного вбачається, що відповідач у справі є посадовою особою органу місцевого самоврядування.
При цьому посада позивача – головний інженер підприємства – КП «Кролевецька ЖЕК», відповідно до посадової інструкції належить до професійної групи «Керівники», на яку особа призначається та звільняється з неї наказом начальника підприємства з дотриманням Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю (а.с.20).
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
При цьому, вирішення приватно-правового спору, здійснюється, серед іншого в порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавством. Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). В той же час, критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка оскаржує пункт 2 розпорядження відповідача від 18.07.2018 №111-к/тм, яким її було відсторонено від виконання обов’язків головного інженера комунального підприємства – КП «Кролевецька ЖЕК». Вважає, що таке розпорядження в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, зі змісту Статуту (а.с.21-25), КП «Кролевецька ЖЕК» є комунальним унітарним комерційним підприємством, що засноване на власності територіальної громади міста Кролевець та підпорядковується Кролевецькій міській раді. КП «Кролевецька ЖЕК» є юридичною особою, веде самостійний баланс, має розрахункові рахунки в установах банків, печатку та штампи зі своїм найменуванням та кодом ЄДРПОУ, є самостійним суб’єктом господарювання і не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, власника та органу управління майном.
Отже, комунальні підприємства, установи чи організації не є суб'єктами владних повноважень у розумінні положень КАС України, а діяльність головного інженера комунального підприємства не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом, оскільки відносини з приводу відсторонення від роботи працівника комунального підприємства є трудовими. При цьому, видання відповідного акта органом місцевого самоврядування не змінює правової природи цих відносин.
Таким чином, незважаючи на те, що відповідачем у справі є посадова особа органу місцевого самоврядування, беручи до уваги, вищевикладене, пред’явлений позивачкою для вирішення судом спір не є публічно-правовим, оскільки спір у справі, що розглядається, не стосується захисту прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, а заявлений позивачем на захист порушених трудових прав.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Таким чином, зважуючи на тлумачення Європейського суду з прав людини поняття «судом, встановленим законом», суд з метою дотримання юрисдикції, визначеної чинним законодавством України, виходячи з характеру спірних правовідносин, які підлягають врегулюванню в рамках цивільного судочинства, дійшов висновку, що адміністративний суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції відносно даного провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, враховуючи, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, приходить до висновку про закриття провадження у справі та відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України вбачає необхідним роз’яснити позивачу, що розгляд таких спорів віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 239, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до секретаря Кролевецької міської ради ОСОБА_2, третя особа: Кролевецька міська рада про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження - закрити.
Роз’яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 18.09.2018.
Суддя І.Г. Шевченко
Судове рішення № 76572819, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 13.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1840/3269/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: