
Справа № 815/2341/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2018 року м.Одеса
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Ходжаян А.В.,
за участю сторін:
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідач – ОСОБА_2
третя особа – ОСОБА_3 – не з’явився,
третя особа – ОСОБА_4 – не з’явилась,
третя особа – ОСОБА_5 – не з’явився,
третя особа – ОСОБА_6 – не з’явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про:
визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеської області ОСОБА_7 від 25.12.2015р. про припинення іпотеки квартири АДРЕСА_1 (Геранієва) у м. Одеса, індексний номер рішення: 27538127 у Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 4010611 від 06.11.2006р.;
визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеської області ОСОБА_7 від 25.12.2015р. про припинення обтяження нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Геранєва (Геранієва)АДРЕСА_2, індексний номер рішення: 27537949 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4010596 від 06.11.2006р.;
зобов’язання Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеської області ОСОБА_7 або будь-якого іншого державного реєстратора з правом внесення відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна: - відновити запис про реєстрацію іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер іпотеки: 4010611 від 06.11.2006р. та реєстрацію про іпотеку за номером запису про іпотеку: 12768535 (спеціальний розділ) від 06.11.2006р. за іпотечним договором №1621 від 06.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 про іпотеку квартири АДРЕСА_1 (Геранієва) у місті ОСОБА_8; - відновити запис про реєстрацію заборони відчуження об’єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 4010596 від 06.11.2006р. та реєстрацію номеру запису про обтяження 12768414 (спеціальний розділ) від 06.11.2006р. за іпотечним договором №1621 від 06.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 про заборону відчуження №92 будинку №2 по вулиці Геранєва (Геранієва) у місті ОСОБА_8.
У позовній заяві позивач вказує, що звертається до суду з тих підстав, що 12 січня 2018 року в ході перевірки заставного майна відповідно до Іпотечного договору від 06.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №1621, було виявлено факт, що 25.12.2015р., державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято рішення № 27538127 про державну реєстрацію припинення іпотеки та рішення № 27537949 про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна та внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач зазначає, що дані рішення є протиправними, підлягають скасуванню, порушують права та інтереси ПАТ «Дельта Банк» як іпотекодержателя та роблять не можливими їх реалізацію.
Ухвалою суду від 27 червня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі. Підготовче засідання було призначене на 30.07.2018 року 10 год. 30 хв.
14 вересня 2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання від представника відповідача про закриття провадження у справі (вх. №26944/18)
У судове засідання, яке було призначене на 19.09.2018 року 09 год. 45 хв. з’явились представник позивача та відповідача. Треті особи не з’явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про закриття провадження у справі, загалом зазначивши, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства, оскільки вказаний спір за своєю суттю, характером правовідносин, суб’єктним складом сторін, підставами та предметом позову є приватно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача.
Представник позивача стосовно задоволення клопотання про закриття провадження по справі не заперечувала.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника відповідача стосовно закриття провадження по справі, вислухавши думку представника позивача щодо зазначеного клопотання, суд вважає, що клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладеній у постановах від 17 квітня 2018 року по справі № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18), від 6 червня 2018 року по справі № 804/3509/17 (провадження № 11-482апп18), зокрема:
- публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду;
- під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі;
- визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин;
- разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень;
- якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно з ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства, оскільки вказаний спір за своєю суттю, характером правовідносин, суб'єктним складом сторін, підставами та предметом позову є приватно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача.
Відповідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суддя закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ
Провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 - Б) до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, адреса: 65059, АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2, адреса: 65059, АДРЕСА_3), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3, адреса: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 92, корп.. 2, кв. 20), ОСОБА_6 (адреса: 65059, АДРЕСА_3) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії – закрити.
Роз'яснити заявнику, що дана заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Надіслати заявнику копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 20.09.2018р.
Суддя Я.В. Балан
Судове рішення № 76572581, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/2341/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: