Рішення № 76572451, 12.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2111/18

12 вересня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Еліт» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Еліт» (місцезнаходження:82100, Львівська область, м.Дрогобич, майдан ШевченкаАДРЕСА_1) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №073 від 11.04.2018 про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 у присутності директора ОСОБА_2 проведено інспекційне відвідування у ТзОВ«Сапсан-Еліт». За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 22.03.2018 №13-01-021-0126, у якому зафіксовані порушення законодавства про працю. Згодом було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.04.2018 №073, справу щодо накладення штрафу відповідач розглянув за відсутності позивача, оскільки належним чином не повідомив останнього про її розгляд. Щодо суті порушення позивач зазначав, що відповідач застосував штрафні санкції за відсутності достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування порушення підприємством законодавства про працю. На думку позивача, порушення вимог трудового законодавства, встановлені відповідачем є безпідставними та необґрунтованими, так як, згідно з наказом №121/1 від 18.10.2016 «Щодо запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу» та ТзОВ «Сапсан-Еліт» з метою забезпечення безперервного процесу надання охоронних послуг, у зв’язку з неможливістю додержання встановленої щоденної або щотижневої тривалості робочого часу для окремих категорій працівників, а саме охоронників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 запроваджено з 01.01.2017 підсумований облік робочого часу з річним обліковим періодом. Також, відповідно до вказаного наказу ТзОВ «Сапсан-Еліт» зобов’язався здійснити виплату за всі години, відпрацьовані працівниками служби охорони понад встановлену норму робочого часу в обліковому періоді, в розумний строк, а саме до 01 квітня наступного періоду за обліковим. На думку позивача, строк виплати за всі години, відпрацьовані працівниками служби охорони понад встановлену норму робочого часу в обліковому періоді (2017) на момент інспекційного відвідування (з 21.03.2018 по 22.03.2018) ще не сплив, а тому встановлення порушення ТзОВ «Сапсан-Еліт» ст.106 КЗпП України є помилковим. Тому, вважає, що накладення на підприємство штрафу на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України є безпідставним та неправомірним, жодних дій, які би становили склад будь-якого правопорушення, ним не допущено.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно з Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення, та згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 №509 - штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю. що підставою для проведення інспекційного відвідування був аналіз інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Відповідач зазначає, що відповідно до колективного звернення працівників ТзОВ «Сапсан-Еліт» про можливі порушення законодавства про працю на підприємстві, наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 15.03.2018 №0463-П та направлення від 15.03.2018 №0442 було проведено у період з 20.03.2018 по 21.03.2018 інспекційне відвідування підприємства. Вважає, що відповідачем дотримано порядок проведення інспекційного відвідування, оформлення його результатів, додержано вимоги «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 та повідомлення про дату та час розгляду справи надіслано позивачу в строк, передбачений законодавством. Також додатково наголошує на те, що ч.1 ст.4 Порядку №295 встановлено, що порядок складання та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. На думку відповідача, оскаржена постанова винесена на підставі акта затвердженої Мінсоцполітики форми, відповідно до процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю встановленого Порядком №295. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Оскільки, відповідачем не взято до уваги зауваження ТзОВ «Сапсан-Еліт» до акта перевірки, складеного за результатами проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю №13-01-021/0126 від 22.03.2018 не досліджено сам наказ №121/1 від 18.10.2016 «Щодо запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу», а також не роз’яснено позивачу, в які строки згідно з чинним законодавством товариство повинне було здійснити компенсаційні виплати за роботу в надурочний час. Тому, доводи відповідача наведені у відзиву на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними, а постанова така що підлягає скасуванню.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - ТзОВ «Сапсан-Еліт» зареєстроване як юридична особа 26.01.2012 за №14141020000001862, включене до ЄДРПОУ за номером 38007526, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16.02.2018 на адресу Головного управління Держпраці у Львівській області надійшло колективне звернення працівників ТзОВ «Сапсан-Еліт» вх.№КО190 про можливі порушення законодавства про працю на підприємстві, зокрема невиплати в повному обсязі нічних змін, переробок, святкових днів.

Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 15.03.2018 №0463-П інспекторам праці – головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі пп.6 п.5 Порядку за колективним зверненням працівників ТзОВ «Сапсан-Еліт», в термін з 20.03.2018 по 21.03.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці ТзОВ «Сапсан-Еліт» (місцезнаходження:82100, Львівська область, м.Дрогобич, майдан ШевченкаАДРЕСА_1).

15.03.2018 для здійснення інспекційного відвідування у ТзОВ «Сапсан-Еліт» Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення №0442 на здійснення інспекційного відвідування у період з 20.03.2018 по 21.03.2018.

21.03.2018 наказом Головного управлінням Держпраці у Львівській області №0520-П продовжено термін на здійснення інспекційного відвідування до 22.03.2018.

22.03.2018 уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові ОСОБА_10, службове посвідчення №592, відповідно до ст.259 КЗпП У, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, проведено інспекційне відвідування з питань додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю у ТзОВ «Сапсан-Еліт», за результатами якого складено акт №13-01-021/0126.

Згідно з актом перевірки, у зв'язку з недотриманням позивачем норм трудового законодавства з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Головне управління Держпраці у Львівській області дійшло висновку про порушення ТзОВ «Сапсан-Еліт», ст.50, ч.1 ст.53, ч.2 ст.65, ст.106, ст.116, ст.117 Кодексу законів про працю України, а саме згідно з табелем обліку використання робочого часу на 2017рік 1978год працівникам підприємствам ОСОБА_3І.(відпрацював 2257год), ОСОБА_4В.(відпрацював 2048год), ОСОБА_5В.(2235год), ОСОБА_6Є.(2193год), ОСОБА_7І.(2012год), проте оплату у подвійному розмірі за роботу у нарочний час проведено не було, що позивачем не оскаржується та заперечується.

Зазначений акт було направлено на адресу позивача та отримано останнім.

27.03.2018 позивачем подано зауваження №8 на акт інспекційного відвідування та надано пояснення, щодо працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є працевлаштованим на ТзОВ «Сапсан-Еліт».

Відповідно до ст. 265 КЗпП України, п. 6 Порядку 509 накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення 03.04.2018 відповідачем було складено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на ТзОВ «Сапсан-Еліт», в якому зазначено, що розгляд зазначеної справи відбудеться за адресою Головного управління Держпраці у Львівській області: 79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, 11.04.2018 о 15:00. Зазначене повідомлення надіслано на адресу позивача, та отримано останнім.

Представник ТзОВ «Сапсан-Еліт» на розгляд справи не прибув.

Керуючись п.п. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_11 було розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.04.2018 №073, якою за порушення законодавства про працю, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на ТзОВ «Сапсан-Еліт» накладено штраф у розмірі 148290,00грн.

Вказана постанова була скерована на адресу підприємства рекомендованим листом.

Позивач, не погодившись з правомірністю притягнення до відповідальності на підставі абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП України, звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 цього Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

У підп.6 п.5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ПФ України та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Як вбачається з наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 15.03.2018 №0463-П та направлення для проведення інспекційного відвідування від 15.03.2018 №0442, проведено інспекційне відвідування ТзОВ «Сансан-Еліт» на підставі колективного звернення працівників ТзОВ «Сапсан-Еліт», викладеного у листі №КО-190 від 16.025.20178, що свідчить про підставність її проведення відповідачем. За результатами цієї перевірки відповідач склав акт №13-01-021/0126 від 22.03.18 та виніс оскаржувану постанову.

Даючи оцінку постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.04.2018 №073, згідно з якою на позивача за порушення вимог абз.4 ч. 2 ст.265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 148920,00грн., суд враховує таке.

Судом встановлено, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення того, що ТзОВ «Сапсан-Еліт» не проводиться оплата роботи в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки. Згідно з наданими у ході інспекційного відвідування наказу №38 від 19.12.2016 «Про затвердження норм тривалості робочого часу на 2017» у якому зазначено про те, що у Товаристві встановлено підсумований облік робочого часу з 01.01.2017 та норму тривалості робочого часу на 2017 рік затверджено 2086год. Проте, працівники, а саме: ОСОБА_3 В.1. згідно з табелем обліку робочого часу за 2017 рік відпрацьовано у січні 234 год., у лютому - 18год, у березні 190 год, у квітні 190год, у травні 202год, у червні 183год, у липні 216год, у серпні 171год, у вересні 133год, у жовтні 164год, у листопаді 190год, у грудні 197год, норма тривалості робочого часу на 2017 рік при 40- годинному робочому тижні становила 1978год. ОСОБА_3 відпрацьовано у 2017 році 2257год.; ОСОБА_4 згідно з табелем обліку робочого часу за 2017 рік відпрацьовано у січні - 188год., і лютому - 168год, у березні -184год, у квітні 180год, у травні 188год, у червні 168год, у липні - 48год, у серпні 196год, у вересні 180 год, у жовтні 188 год, у листопаді 180год, у грудні 180год, норма тривалості робочого часу на 2017 рік при 40-годинному робочому тижні становила 978 год. ОСОБА_4 відпрацьовано у 2017 році 2048 год; ОСОБА_5 згідно з табелем обліку робочого часу за 2017 рік відпрацьовано у січні - 198год., у лютому - 194год, у березні -202год, у квітні 190год, у травні 102год. у червні 190, у липні 190год,. у серпні 202год, у вересні 190год, у жовтні 197год, у листопаді 190год, у грудні 190год, норма тривалості робочого часу на 2017 рік при 40-годинному робочому тижні становила 2017 році 1978год ОСОБА_5 відпрацьовано у 2017році 2235год; ОСОБА_6 згідно з табелем обліку робочого часу за 2017 рік відпрацьовано у січні - 176год., у лютому - 193год, у березні -197год, у квітні 190год, у травні 190год червні 190год, у липні 133год, у серпні 152год, у вересні 190год, у жовтні 190год, у листопаді 190год, у грудні 202год, норма тривалості робочого часу на 2017 рік при 40-годинно робочому тижні становила 1978 год. ОСОБА_6 відпрацьовано у 2017 році 2193год; ОСОБА_7 згідно з табелем обліку робочого часу за 2017 рік відпрацьовано у січні - 196год, у лютому 164год, у березні -180год, у квітні 108год, у травні 84год, у червні 180год, у липні 188год, серпні 180год, у вересні 180год, у жовтні 184год, у листопаді 180год, у грудні 188год, норма тривалості робочого часу на 2017 рік при 40-годинному робочому тижні становила 1978год, ОСОБА_7 відпрацьовано у 2017 році 2012год. Однак, оплату за роботу в надурочний час Товариством не здійснено.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем ст.50, ч.1 ст.53, ч.2 ст.65, ст.106, ст.116, ст.117 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Враховуючи зміст порушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, суд вважає його кваліфікацію такою, що відповідає абзацу 4 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Судом встановлено, що норма тривалості робочого часу на 2017 рік становить 1978 годин.

Щодо посилань позивача на те, що наказом начальника №38 від 19.12.2016 було запроваджено на підприємстві у 2017 році норму тривалості робочого часу кількістю 2086год відповідно до законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Згідно з приписами ст.61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Судом встановлено, що наказом директора ТзОВ «Сапсан-Е» від 19.12.2016 №38 «Про затвердження норм тривалості робочого часу на 2017рік», було затверджено норму тривалості робочого часу на 2017рік 2086год.

Суд критично оцінює такий доказ оскільки, з вказаного наказу вже само по собі вбачається про недотримання позивачем мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оскільки даним наказом встановлено більшу норму тривалості робочого часу, ніж це передбачено вимогами ст.50 КЗпП України.

Більше того, всупереч вимогам ст.61 КЗпП України, запровадження підсумованого обліку робочого часу допускається лише з за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Як видно із матеріалів справи, на позивач не надав суду доказів ні існування на підприємстві виборного органу первинної профспілкової організації, ні погодження із такою наказу директора від 19.12.2016 №38.

Відповідно до ст.62 КЗпП України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Відтак, години, відпрацьовані працівниками позивача понад встановлену норму – 1978 годин - є надурочними, а доплата за понадурочний час є складовою заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом профспілкової організації чи іншим уповноваженим органом (…), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Отож, якщо навіть припустити правомірність тверджень позивача про підсумований облік робочого часу з 01.01.2017 по 31.12.2017, то оплата за надурочні роботи мала бути проведена позивачем своїм працівникам до 07.02.2018 року, тоді як станом на день проведення перевірки такі виплати проведені не були.

Отже, суд дійшов висновку про підтвердження встановленого територіальним органом Держпраці порушення позивачем законодавства України про працю.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем допущено порушення законодавства України в частині недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про накладення штрафу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Проте, п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що постанова від 11.04.2018 №073 винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області, є законною та відповідає нормам чинного законодавства, відтак відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.09.2018.

Суддя Лунь З.І.