Рішення № 76572353, 06.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 р. Справа№805/2901/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним, визнання права на пільгову пенсію та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 26.04.2018 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним, визнання права на пільгову пенсію та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.12.2017 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.“б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і надав всі необхідні документи. Відповідач, розглянувши заяву та надані документи, прийняв рішення від 20.12.2017 № 151, яким відмовив позивачеві у призначенні зазначеного виду пенсійної виплати з підстав відсутності у нього необхідного пільгового стажу роботи, оскільки позивачем не було надано довідку, яка підтверджувала б відпрацьований пільговий стаж за списком №2 за період роботи на Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників.

Позивач вважає таке рішення УПФ протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Виходячи з наведеного, позивач просив визнати рішення № 151 від 21.12.2017 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, визнати право позивача на пільгову пенсію та зобов’язати включити до стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці період роботи на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування та призначити пенсію на пільгових умовах з дня звернення з заявою про призначення пенсії.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, який наявний в матеріалах справи. Посилаючись на вимоги п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, а також на п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою КМУ від 1 серпня 1992 р. N 442, наголошує, що довідки, які підтверджують відпрацьований пільговий стаж та проведення атестації робочих місць за умовами праці за списком № 2 за період роботи з 09.01.1989 року по 31.08.1998 року на Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників ОСОБА_1 не надавались.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У зв’язку з усуненням позивачем у визначений судом строк недоліків позовної заяви, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.06.2018 вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 3 липня 2018 року.

3 липня 2018 року в судовому засіданні оголошено переву до 25 липня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2018 за письмовою заявою сторін зупинено провадження в адміністративній справі до 06.09.2018 для надання часу учасникам справи для примирення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 6 вересня 2018 року.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просив, з урахуванням усної заяви про уточнення позовних вимог в частині дати прийняття спірного рішення, визнати рішення № 151 від 20.12.2017 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, визнати право позивача на пільгову пенсію та зобов’язати включити до стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці період роботи на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування та призначити пенсію на пільгових умовах з дня звернення з заявою про призначення пенсії.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 15, про що свідчить копія паспорту ВЕ 029750, наявна в матеріалах справи.

11 грудня 2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області із заявою № 11189 про призначення пенсії за віком згідно з п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

До вказаної заяви було додано: копію паспорта та ІПН, заяву про призначення/перерахунок пенсії, копію трудової книжки, копію військового квитка, копію диплому (свідоцтва, атестату) про навчання (Я-І № 255543), архівні довідки № 05-07-07/296, № 05-07-297 від 20.04.2107, № 05-01-31/146, № 05-07-07/427 від 25.05.2017, видані архівним відділом виконкому Костянтинівської міської ради Донецької області; копію наказу № 304к від 08.06.1994 по Костянтинівському заводу скловиробів ім. 13-ти розстріляних робочих, копію особової картки форми Т-2 по Костянтинівському заводу скловиробів ім. 13-ти розстріляних робочих.

20 грудня 2017 року рішенням Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області № 151 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Рішення про відмову у призначенні пенсії вмотивовано тим, що довідки, які б підтверджували відпрацьований пільговий стаж та проведення атестації робочих місць за умовами праці за списком № 2 за період роботи з 09.01.1989 по 31.08.1998 на Костянтинівському заводі скловиробників ім. 13-ти розстріляних робочих, позивачем не надавались.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте (вчинене) з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно п. 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII).

Відповідно до положень п. 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом 1 частини 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до ст. 1 цього Закону, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Право на пенсію за віком, у відповідності до ст. 12 Закону № 1788-XII, мають:

- чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

- жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно п. “б” ст. 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у відповідності до ст. 44 Закону № 1058-ІV, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 і надав необхідні для цього документи.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за даними трудової книжки необхідна наявність встановленого законодавством віку, наявність в трудовій книжці відомостей щодо стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Як вбачається з трудової книжки позивача БТ-І № 1744099, в ній наявні записи щодо загального стажу роботи 35 років 4 місяців 6 днів, з яких він в період з 09.01.1989 по 31.08.1998 працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування на Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робочих.

Втім, в судовому засіданні з пояснень позивача, що також підтверджується текстом позовної заяви, встановлено, що фактично позивач в зазначений період часу працював за професією електромонтера з ремонту та обслуговуванню електроустаткування, постійно зайнятого на дільницях підготовки шихти та на гарячих дільницях робіт.

З урахуванням зазначеного, суд при вирішенні даного спору, виходить із наведеного.

Відповідач, відмовляючи позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виходив з того, що період роботи позивача з 09.01.1989 по 31.08.1998 в якості електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування на Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робочих неможливо зарахувати до стажу роботи за списком № 2 у зв’язку з відсутністю довідки, яка підтверджує відпрацьований пільговий стаж та проведення атестації робочих місць за умовами праці за списком № 2.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 “Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах”, професія електромонтера по ремонту та обслуговуванню електроустаткування, постійно зайнятого на дільницях підготовки шихти та на гарячих дільницях робіт, включена до списку № 2.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не зараховано вказаний період роботи на зазначеній професії, зокрема, з 09.01.1989 по 31.08.1998, при тому, що у відповідності до трудової книжки позивач в зазначений період часу працював за відповідною професією.

В матеріалах справи наявна копія наказу «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» № 304к-8.06.94, щодо відповідності якого у сторін відсутні суперечності, яким також затверджено перелік професій, посад зі шкідливими умовами праці, зокрема, електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування, постійно зайнятий на дільницях підготовки шихти та на гарячих дільницях робіт.

Зазначене також підтверджується наявною в матеріалах справи копією архівної довідки від 20.04.2017 №05-07-07/297.

Таким чином, позивач працював за професією, яка включена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, загальний стаж на якій складає більше половини на зазначених роботах.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що довідки, надані позивачем щодо наявності пільгового стажу роботи у вказаний період, не можуть бути прийняті відповідачем, оскільки вони в порушення п. 20 Порядку № 637 видані архівною установою, а не підприємством, де працював позивач, і яке на даний час не ліквідоване.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 20 Порядку № 637, оскільки, як вже зазначалось, у відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що архівні довідки щодо пільгового стажу роботи позивача в зазначений період часу, є належними доказами, оскільки їх надання передбачене зазначеним вище Порядком, та інформація, відображена в них, відповідає встановленим обставинам у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 він мав стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком № 2, при загальному стажі роботи більше 35 років.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.

Відповідно до ст. 62 «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також – Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов’язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що УПФ повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об’єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, прийнято не на підставі Конституції та законів України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача зарахувати позивачеві до пільгового стажу роботи згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” період роботи з 09.01.1989 по 31.08.1998 за даними трудової книжки БТ-І №1744099.

Щодо позовних вимог в частини визнання за позивачем права на пільгову пенсію за віком та зобов’язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з дня звернення із заявою (11.12.2017) про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

З урахуванням виключних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги виходять за межі повноважень адміністративного суду, наданих йому Кодексом адміністративного судочинства України при вирішенні адміністративних справ у спорах із суб’єктом владних повноважень.

Проте, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, суд, для повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2017 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з врахуванням періоду роботи з 09.01.1989 по 31.08.1998 за даними трудової книжки БТ-І №1744099.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним, визнання права на пільгову пенсію та зобов’язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горлівська, буд. 15; РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5; ЄДРПОУ 3346787) про визнання рішення протиправним, визнання права на пільгову пенсію та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5; ЄДРПОУ 3346787) № 151 від 20 грудня 2017 року про відмову ОСОБА_1 (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горлівська, буд. 15; РНОКПП НОМЕР_1) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (із змінами).

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5; ЄДРПОУ 3346787) зарахувати ОСОБА_1 (84300, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Горлівська, буд. 15; РНОКПП НОМЕР_1) до пільгового стажу роботи згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” період роботи з 09.01.1989 по 31.08.1998 за даними трудової книжки БТ-І № 1744099.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5; ЄДРПОУ 3346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горлівська, буд. 15; РНОКПП НОМЕР_1) № 11189 від 11 грудня 2017 року про призначення пенсії за віком згідно п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з врахуванням періоду роботи з 09.01.1989 по 31.08.1998 за даними трудової книжки БТ-І № 1744099.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5; ЄДРПОУ 3346787) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горлівська, буд. 15; РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.