Ухвала суду № 76572102, 17.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2018 року Справа 0440/6088/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕММАРКБУД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2018 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕММАРКБУД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 №0086741212 ГУ ДФС у Дніпропетровській області за платежем податок на додану вартість на загальну суму 495924,37 грн. (штрафна санкція) на підставі акта перевірки від 21.02.2018 №9738/04-36-12-12/31932903 питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за жовтень 2015 рік – грудень 2015 рік, січень 2016 рік, березень 2016 р.-жовтень 2016р., грудень 2016 рік, січень 2017 рік, березень 2017 рік – травень 2017 рік, листопад 2017 рік, грудень 2017 рік, січень 2018 рік.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом встановлено, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕММАРКБУД» підписано директором – ОСОБА_1 від імені юридичної особи. Проте, документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕММАРКБУД», як юридичної особи, та документів на підтвердження посади особи, якою підписано позовну заяву (наказ про призначення на посаду директора, статут підприємства, довідка чи витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо) до матеріалів позовної заяви не надано.

Так, згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в порушення пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в позовній заяві не зазначено електронна адреса або адреса електронної пошти позивача, а також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Згідно із частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, в порушення частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VІ, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 №0086741212 ГУ ДФС у Дніпропетровській області за платежем податок на додану вартість на загальну суму 495924,37 грн., отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач звертаючись до суду з майновими вимогами на загальну суму 495924,37 грн., повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 7438,87 грн., тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви не подано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір із заявлених ним майнових вимог у розмірі 7438,87 грн. на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 171, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕММАРКБУД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду позовної заяви приведеної у відповідність до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України:

- із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача;

- із зазначенням власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, з наданням примірника позовної заяви для відповідача;

- шляхом надання до суду документів на підтвердження посади особи, якою підписано позовну заяву від імені юридичної особи, та документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатність позивача, як юридичної особи;

- шляхом надання до суду копій всіх наявних письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або письмові докази про вжиття заходів щодо їх отримання;

- шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 7438,87 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2