Рішення № 76571612, 06.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м.Київ справа № 810/3105/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 02.03.2018 №8988 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного війку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01.12.1985 по 24.07.1989 постійно проживала в селі Стави Кагарлицького району Київської області, а з 25.07.1989 по теперішній час постійно приживає у м. Біла Церква Київської області, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю 15.09.1994 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), серії В-І № 958421.

05 вересня 2017 року позивачеві виповнилося 53 роки і вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».

Проте, в оформленні пенсії за віком на пільгових умовах їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного терміну проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Натомість позивач вказує, що нею було надано пакет документів про стаж роботи та проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач з відмовою Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області не погоджується. Вважає, що подані нею до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області документи підтверджують проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та свідчать про наявність у неї права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при зверненні за призначенням пенсії, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», особи повинні надати документи відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Так як позивачем до Управління не надано вищевказаного документу, то підстави зменшення віку виходу на пенсію відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито спрощене провадження у справі № 810/3105/18 без проведення судового засідання.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2, виданим міським відділом Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 19.04.1996 (а.с.10).

Згідно довідки № 647 від 17.08.2017, виданої виконкомом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_1 з 01.12.1985 по 24.07.1989 роки проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 4119 від 04.08.2017, виданої Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, за відомостями Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_2. з 25.07.1990 по 28.08.1990 (а.с. 16).

В подальшому відомості, зазначені у довідці № 4119 від 04.08.2017, у зв'язку із виявленням допущеної помилки, були уточнені шляхом видачі нової довідки.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1620 від 14.03.2018, виданої Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, за відомостями Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_2. з 25.07.1989 по 28.08.1990 (а.с. 19).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 4120 від 04.08.2017, виданої Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, за відомостями Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 з 18.09.1990 по 27.01.2005 (а.с. 17).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 з 24.07.1989 була прийнята у відділ технічного контролю шинного заводу № 2 виробничого об'єднання «Білоцерківшина» (м. Біла Церква) (а.с. 21-23).

15 вересня 1994 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 4), серії В-1№ 958421 (а.с. 11), а тому позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що 06.09.2017 позивач звернувся до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії (а.с. 26).

За результатами розгляду заяви, Управління Пенсійного Фонду України у місті Білій Церкві Київської області рішенням від 02.03.2018 №8988 відмовило позивачу у призначенні такої пенсії з тих підстав, що позивачем не подані документи, що передбачені пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, а для визначення права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» брати до уваги період проживання в с.Стави немає підстав. За наявними документами період роботи та проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 складає 3 роки 5 місяців 8 днів (а.с. 13).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно із частиною 3 статті 65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Частинами 3, 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (в редакції, чинній на під час видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно з абзацом 7 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.

Позивач разом із заявою про призначення пенсії за віком подав до Управління наступні документи: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію паспорта; копію трудової книжки; копію диплома; копію посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 4) серії В-1 № 958421 від 15.09.1994, видане Київською обласною державною адміністрацією позивачу; довідку № 647 від 17.08.2017, виданою виконкомом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області; довідку № 4119 від 04.08.2017, видану Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради; довідку особи № 4120 від 04.08.2017, видану Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.

Суд вважає, що позивачем було подано достатньо документів для підтвердження періоду проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення.

Верховний Суд у постановах від 23.05.2018 у справі №398/3509/16-а, від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 31.07.2018 у справі №572/1003/17, від 23.03.2018 у справі №588/538/16-а, від 19.06.2018 №530/584/17 висловив правовий висновок щодо застосування положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Верховний Суд вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Як вже було встановлено судом, позивач має посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (4 категорія), станом на 1 січня 1993 р. прожила та відпрацювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років.

Суд наголошує, що Закон надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років як особі, яка постійно проживала або постійно проживала чи постійно працювала або постійно працювалаа у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вона за станом на 1 січня 1993 року прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років.

Отже, в ході розгляду справи судом підтверджено факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років, що дає позивачу право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1.

Згідно додатку №1 до вказаної постанови управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі, управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві, управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі, управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі реорганізовані шляхом злиття у Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

Отже, Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання протиправною відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладеної у рішенні Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області від 02.03.2018 №8988, оскільки Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Щодо дати призначення, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

З матеріалів справи слідує, що заяву про призначення пенсії позивач подав 06.09.2017, звернувшись до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, за місцем проживання (а.с. 26). Факт отримання пенсійним органом вказаної заяви підтверджується розпискою-повідомленням про реєстрацію заяви 06.09.2017 за вхід.№ 6527 та не заперечується відповідачем.

Отже, днем звернення позивача за пенсією вважається 06.09.2017, і ця дата передувала даті досягнення пенсійного віку з його зменшенням на 5 років.

Позивач 05.09.2017 року досяг пенсійного віку згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, суд дійшов висновку про те, що днем звернення позивача за пенсією є день подання заяви (06.09.2017 р.) до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що відповідає положенням п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, відповідно днем призначення позивачу пенсії є день, наступний за днем досягнення пенсійного віку, тобто 06.09.2017.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

В свою чергу відмова у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 2 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка викладена в рішенні Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області від 02.03.2018 №8988, є протиправною.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку як потерпілій від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов'язання Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи4 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.09.2017.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1409,60 грн., що підтверджується поштовим переказом ф.121 від 06.06.2018, оригінал якого наявний в матеріалах справи (а.с. 2).

Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку вимога про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку та зобов'язання призначити та виплачувати таку пенсію, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягало сплаті 704,80 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Відповідно до вимог Закону України Про судовий збір надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий з Державного бюджету за клопотанням особи. Враховуючи відсутність такого клопотання на день ухвалення судом рішення по справі суд позбавлений можливості вирішити питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 02.03.2018 №8988 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.09.2017.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: 09100, місто АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 2, ідентифікаційний код: 41249051).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 06.09.2018 року.

Суддя Кушнова А.О.