Рішення № 76571522, 17.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2018 року Справа № 0840/2928/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (70417, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 41251296)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати противоправними дії відповідача щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 14 червня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком - 2016 та 2017 р.р. в сумі 5377,90 грн. та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач посилається на те, що вона до 2018 року отримувала пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 13 червня 2018 року позивач набула право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 14 червня 2018 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 та з урахуванням частини 1 статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Але, відповідачем було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки вона вже отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що вона не зверталась до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій в межах одного Закону, а вперше просила призначити їй пенсію за іншим Законом, котрий передбачає інші умови та підстави призначення пенсії.

Ухвалою судді від 24.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 20.08.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

У зв'язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці в період часу з 21 серпня 2018 року по 16 вересня 2018 року включно, розгляд адміністративної справи проводиться першого робочого дня, тобто 17 вересня 2018 року.

20.08.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначає, що звертаючись за призначенням пенсії за вислугу років, позивач використав право первинного призначення пенсії по Україні. Тому, на підставі особистої заяви Позивача від 14.06.2018 року управлінням здійснено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком в зв'язку з досягненням пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону № 1058. При цьому, спеціалістами управління застосовано норму ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а саме 3746,60 грн. за 2016 рік. Враховуючи вищенаведене, для застосування показника середньої заробітної плати за 2017 рік в розмірі 5377,90 грн. при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком підстави відсутні.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває з 15.09.2010 року на обліку в Запорізькому приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров'я, призначену відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахунок якої проводився відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V від 09.07.2003 року. Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжувала працювати та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду.

14 червня 2018 у зв'язку із набуттям права на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за призначенням пенсії за віком на загальних підставах.

Однак, управлінням при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн. (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та постанова КМУ від 23.04.2012 № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення").

02.07.2018 року позивач звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, 2017 рік у розмірі 5377,90 грн.(Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017).

Листом № 62/Б-4 від 04.07.2018 управлінням було відмовлено в задоволенні заяви з посиланням на те, що пенсія обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016 рік, що відповідає вимогам ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком (на пільгових умовах); по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, до яких зокрема відносяться застраховані особи та Пенсійний фонд, врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком (на пільгових умовах); пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, питання щодо призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах не входить до сфери правовідносин, що регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, суд зазначає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_2 не мала права на призначення їй пенсії за віком на загальних підставах згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд зауважує, що пенсія за віком на пільгових умовах є спеціальною пенсією для конкретного визначеного кола осіб, передбачених спеціальними законами України, а пенсія за віком є загально визначеною пенсією для усіх категорій осіб.

Суд вважає, за необхідне вказати, що орган Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов'язані неухильно дотримуватись прав громадян при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження їх порушення, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.

Згідно із частиною 3 статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 вказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи те, що питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення", а пенсії за віком врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку, що вказані пенсії є різними видами пенсії, передбаченими різними законами.

Верховний Суд України у постанові від 06 березня 2018 року по справі № 185/1474/17 (2-а/185/161/17) висловив позицію, що пенсія за віком передбачена Законом України "Про пенсійне забезпечення" передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше, тож суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення йому пенсії на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, в даному випадку відбувся не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії.

Таким чином, в даному випадку відповідач мав керуватися, положеннями частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач набула права на вихід на пенсію за віком з 13.06.2018 року, а фактично скористалась таким правом 14 червня 2018 року, при цьому продовжувала працювати та сплачувати страхові внески, то відповідно має право на отримання пенсії з підвищенням розміру на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку.

Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою 14 червня 2018 року, перерахунок призначеної їй пенсії за віком необхідно здійснити з 01 червня 2018 року.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

В матеріалах справи містяться документи про понесенні позивачем витрати на правову допомогу в сумі 600,00 грн.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 18.07.2018; акт виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги від 18.07.2018 (складання позовної заяви - 600,00 грн.), довідка про оплату виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги від 18.07.2018.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 600,00 грн. пов'язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, жодним чином не спростована заява представника позивача про розподіл судових витрат, а тому заявлені вимоги слід задовольнити повністю.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (70417, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 41251296) задовольнити в повному обсязі.

Визнати противоправними дії Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01 червня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком - 2016 та 2017роки, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (70417, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 41251296) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 600,00 грн. (шістсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 17 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Конишева