Рішення № 76571258, 17.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 р. Справа№0540/7024/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить: визнати протиправними дії (в частині припинення виплати пенсії) Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області та визнати протиправною його ж бездіяльність в частині невиплати ОСОБА_1 пенсії з липня 2018 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за період починаючи з липня 2018 року; звернути постанову до негайного виконання у межах розміру пенсії за один місяць; зобов'язати відповідача у встановлений судом строк подати суду звіт про виконання судового рішення.

Позивач у позові зазначила, що вона є отримувачем пенсії за вислугою років та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Перебуває на обліку відповідача. З липня 2018 року відповідачем з підстав не передбачених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 припинено нарахування та виплату пенсії.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що у зв'язку із поверненням листа головного управління, адресованого ОСОБА_1, із зазначенням, що вказаний адресат за даною адресою не проживає, головним управлінням призупинено виплату пенсії з 01.07.2018 року до з'ясування, окремого рішення про призупинення відповідачем не приймалось. В обґрунтування дій щодо припинення виплати пенсії позивачу, відповідач посилається на приписи постанови КМУ №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Крім іншого відповідачем надано заяву про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, розглянувши останню суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Згідно ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 КАС України; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. З огляду на викладене, слід дійти висновку, що прийняття остаточного рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін віднесено законодавцем до виключної компетенції суду. Враховуючи зміст поданого позову та предмет доказування, на думку суду, дана справи є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак відсутні підстави для прийняття рішення про перехід до загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивач є отримувачем пенсії та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач надала до суду копії документів за наступним переліком: паспорта громадянина України НОМЕР_2; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1; пенсійного посвідчення НОМЕР_3; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.05.2015 року за №1445015718.

З документів наданих до відзиву судом встановлено, що позивач перебуває на обліку відповідача, зазначене підтверджується довідкою про виплату пенсії ОСОБА_1, з копії атестату №2481 про зняття з обліку судом встановлено, що позивачу припинено виплату пенсії із невизначених причин, виплату пенсії проведено по 30.06.2018 року.

Станом на час розгляду справи, повідомлення про усунення порушень прав позивача на отримання пенсійних виплат від сторін у справі не надійшло.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.3, 19, 46), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ст.ст.5, 49), Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (ст.ст.1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 за №637 (п.1), "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого 01.10.2014 постановою Кабінету Міністрів України №509 (п.1, п.7-1), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Посилання відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів України №365, та на не підтвердження факту проживання внутрішньо-переміщеної особи за вказаною у довідці адресою не можуть бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме - отримання пенсії.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.

Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Крім того, суд зазначає, що аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704, 80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (в частині припинення виплати пенсії) Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області та визнати протиправною його ж бездіяльність в частині невиплати ОСОБА_1 пенсії з липня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за період починаючи з липня 2018 року.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2018 року

Суддя Буряк І. В.