Рішення № 76570977, 18.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуСправа №0440/4994/18 Дніпропетровській окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, акт про опис майна у податкову заставу та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 05.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 16.06.2015 № 1221-17 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.10.2015 № 824-23;

- визнання протиправним та скасування рішення першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про опис майна у податкову заставу від 23.10.2015 № 42;

- визнання протиправним та скасування акту опису майна ОСОБА_1 у податкову заставу від 07.12.2015 № 42/10/04-62-23-025;

- зобов’язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра (колишня Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) вчинити дії з виключення з-під податкової застави майна ОСОБА_1 та з виключення податкової застави з відповідного державного реєстру.

2. Ухвалою суду від 10.07.2018 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

3. 25.07.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою суду від 27.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі, визнано поважними причини пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

4. У зв’язку із перебуванням головуючого судді по справі ОСОБА_2 у відрядженні з 30.07.2018 року по 31.08.2018 року включно для роботи в Національній школі суддів України (наказ №497-к від 09.07.2018), призначено справу до розгляду у судовому засіданні 05.09.2018, встановлено строки на подання заяв по суті спору.

5. 30.08.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

6. Позивач відповідь на відзив не надав, представник позивача у клопотання від 05.09.2018 зазначив, що всі доводи викладені у позовній заяві.

7. У судове засідання учасники справи не прибули, позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку із чим відповідно до статті 205 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

8. За повідомленням нотаріуса позивачу стало відомо, що в державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження належного йому рухомого майна за реєстраційним номером обтяження 15616071.

9. У Реєстрі обтяжень рухомого майна обтяжувачем визначено ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, обтяження накладено згідно з актом опису майна від 07.12.2015 № 42/10/04-62-23-025.

10. 24.05.2016 позивач звернувся до ГУ ДФС у Дніпропетровській області зі скаргою на дії посадових осіб відповідача, оскільки жодні грошові зобов’язання перед бюджетом ним не декларувались та податковим органом не визначались, а тому законні підстави для виникнення податкового боргу відсутні.

11. 16.06.2016 позивачем отримано рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.06.2016 № 3378/10/04-36-17-02-05 «Про результати розгляду скарги», яким повідомлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було сформовано та направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.06.2015 № 1221-17 про визначення суми податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

12. У відповідь на звернення позивача ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська листом від 04.01.2017 № 72/10/04-62-17-037 «Про надання інформації» надала копії акту опису майна у податкову заставу від 07.12.2013 № 42/10/04-62-23-025, рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про опис майна у податкову заставу від 23.10.2015 № 42 та податкової вимоги від 15.10.2015 № 824-23, копію податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.06.2015 № 1221-17.

13. Позивач вважає протиправним застосування у 2015 році податковим органом положень статті 267 ПК України та визначення податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік, посилаючись на те, що їх застосування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

14. У зв'язку із протиправністю нарахування сум транспортного податку за 2015 рік, позивач вважає протиправними також податкову вимогу від 15.10.2015 № 824-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 23.10.2015 № 42, акт опису майна ОСОБА_1 у податкову заставу від 07.12.2015 № 42/10/04-62-23-025.

15. Поновлення порушеного права позивач вбачає у необхідності зобов’язання податкового органу вчинити дії з виключення з-під податкової застави майна ОСОБА_1 та з виключення податкової застави з відповідного державного реєстру.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

16. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок підлягає сплаті, виходячи з норм статті 267 ПК України, починаючи з 01.01.2015.

17. Транспортний засіб, належний позивачу є об’єктом оподаткування транспортним податком, обов’язок по сплаті якого покладено на позивача починаючи з 2015 року після набрання чинності Законом від 28.12.2014, та не поширено такий обов’язок на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015.

18. Законом встановлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків і зборів на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики».

19. У зв'язку із правомірністю нарахування сум податку, поверненням конверту із податковим повідомленням-рішенням за закінченням терміну зберігання, контролюючим органом були у строки та порядку, встановленому ПК України, складені податкова вимога, рішення про опис майна у податкову заставу, акт опису майна у податкову заставу та накладено публічне обтяження.

VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ОСОБА_3 СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

20. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.01.2015 року №7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» вирішено викласти певні пункти рішення у новій редакції, а саме установити на території міста зокрема транспортній податок, визначивши об’єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов’язкові елементи транспортного податку згідно зі статтями 46-49, 267 Податкового кодексу України.

21. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки TOYOTA VENZA, 2011 року випуску, об’ємом двигуна 3456 куб см, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія САЕ номер 508188.

22. 16.06.2015 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська сформувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1221-17, яким позивачу як платнику податку визначено податкове зобов’язання за платежем транспортний податок в розмірі 25 000 грн.

23. Податкове повідомлення-рішення № 1221-17 від 16.06.2015, направлене платнику податків поштовим зв’язком (штрихкодовий ідентифікатор 49061 02502420), повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

24. 15.10.2015 за № 824-23 контролюючим органом сформовано податкову вимогу на суму 25 000 грн з транспортного податку фізичних осіб, попередивши, що на все майно платника податків з 14.10.2015 поширюється право податкової застави.

25. 23.10.2015 контролюючим органом прийнято рішення № 42 про опис майна у податкову заставу, а 07.12.2015 податковим керуючим складено акт опису майна № 42/10/04-62-23-025, яким проведено опис майна платника податків у податку заставу, а саме автомобіль НОМЕР_1.

26. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 08.12.2015 року внесено реєстраційний запис щодо податкової застави майна платника податків № 15616071.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

27. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та ПК України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

28. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Частиною першою статті 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

30. ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

31. Законом України № 71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

32. Відповідно до пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

33. Пунктом 267.2.1 статті 267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см.

34. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

35. Згідно з п. 267.4 статті 267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

36. Пунктом 267.6 статті 267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано порядок обчислення та сплати транспортного податку.

37. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

38. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

39. Підпунктом 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

40. Статтею 4 ПК України визначено основні засади податкового законодавства України.

41. Одним із принципів податкового законодавства України є принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

42. Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

43. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

44. Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

45. Пунктом 10.2 статті 10 ПК України встановлено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

46. Згідно з п. 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

47. Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України врегульовує порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків.

48. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

49. Підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України встановлено спеціальні правові наслідки невиконання місцевої радою свого обов'язку щодо встановлення місцевих податків.

50. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

51. Відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-IV (далі – № 1255-IV) Закон обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

52. Статтями 4, 7 Закону № 1255-IV встановлено, що публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. До публічних обтяжень належить податкова застава.

53. Публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган (особу) або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу (стаття 39 Закону № 1255-IV).

54. Відповідно до статті 41 Закону № 1255-IV публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу (особи) з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

55. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

56. Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

57. Відповідно до підпункту 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 «Припинення податкової застави» ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня, отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

58. Згідно пункту 93.2 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

59. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

60. Згідно розділу VI «Порядку застосування податкової застави контролюючими органами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II ПК України, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення.

61. Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II ПК України.

62. Згідно пунктів 24, 25 «Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

63. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру.

64. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

65. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

66. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

67. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день прийняття заяви.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

68. З аналізу вищевикладених норм вбачається, що встановлення податку на майно, зокрема в частині транспортного податку, є безумовним обов'язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

69. Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення.

70. Вказана норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).

71. Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. При цьому, такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.

72. Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

73. У даному випадку із запровадженням транспортного податку на 2015 рік відповідні норми Закону № 71-VIII набрали чинності з 1 січня 2015 року. Отже, лише в 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов'язку щодо встановлення транспортного податку. Відповідно, лише після цієї дати місцеві ради мали юридичні підстави для прийняття рішення про встановлення транспортного податку.

74. При цьому, виходячи з неможливості збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом, в 2015 році не можна було визначити плановим періодом 2015 рік.

75. Плановим відповідно до норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України є період після того, в якому приймається відповідне рішення ради.

76. Отже, рішення місцевих рад щодо транспортного податку, прийняті у 2015 році, могли встановлювати плановим лише 2016 рік, тому, рішення місцевих рад стосовно транспортного податку, прийняті та опубліковані протягом 2015 року, не могли бути застосовані в 2015 році. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік, і саме з цього періоду транспортний податок міг вважатися встановленим місцевою радою.

77. При цьому факт прийняття Верховною Радою України і набрання чинності Закону № 71-VIII, а так само обов'язковість для місцевих рад впровадити транспортний податок, не може заперечувати необхідність встановлення цього податку саме рішенням місцевих рад, оскільки встановлення місцевих податків є виключною компетенцією саме місцевих рад, як це визначено пунктом 10.2 статті 10 ПК України.

78. Прикінцеві положення Закону №71-VIII рекомендували встановити місцевим радам транспортний податок на 2015 рік у 2015 році. Проте така рекомендація не може розглядатися як скасування чинної норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, яка імперативно врегульовує порядок опублікування і застосування рішення місцевої ради про встановлення місцевого податку.

79. Прийняті за рекомендацією Верховної Ради України рішення місцевих рад не можуть застосовуватися інакше, ніж це передбачено підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.

80. Рішення місцевої ради щодо встановлення місцевого податку не може набрати чинності в тому самому бюджетному періоді, в якому воно прийняте. В свою чергу, з урахуванням пункту 10.2 статті 10 ПК України юридичний факт встановлення місцевого податку місцевою радою відповідним рішенням має передувати його справлянню.

81. Для конкретної правової ситуації період прийняття рішення місцевою радою щодо запровадження транспортного податку - це 2015 рік, оскільки саме цього року місцеві ради набули повноважень і одночасно обов'язку встановити транспортний податок.

82. Плановим у цьому разі залишається виключно 2016 рік, оскільки за змістом підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України період прийняття рішення завжди передує плановому періоду. Тобто, в 2015 році місцеві ради могли встановити транспортний податок лише на 2016 рік, а не на 2015 рік.

83. Таким чином транспортний податок правомірно справляти не раніше 2016 року.

84. Виходячи з вищезазначеного, підстави для справляння транспортного податку у 2015 році відсутні. Законодавчою перешкодою для цього є приписи підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

85. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, наявність підстав для його задоволення, як в частині вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і сформованих на його підставі податкової вимоги на суму 25 000 грн з транспортного податку фізичних осіб, рішення про опис майна у податкову заставу.

86. У зв'язку із задоволенням основних позовних вимог, підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов’язання відповідача вчинити дії по припиненню публічного обтяження шляхом подання відповідної заяви.

87. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту опису майна ОСОБА_1 у податкову заставу від 07.12.2015 № 42/10/04-62-23-025, суд відмовляє, оскільки такий акт не є самостійним актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, та є наслідком прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

88. У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог позивачу присуджується судовий збір у розмірі 2114,40 грн. згідно частини задоволених позовних вимог.

89. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

90. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_2; АДРЕСА_1, 49000) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39734820; проспект Б. Хмельницького, 25, м. Дніпро, 49061) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, акт про опис майна у податкову заставу та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

91. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1221-17 від 16.06.2015, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

92. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № 824-23 від 15.10.2015, винесену Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

93. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 42 від 23.10.2015, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

94. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вчинити дії з припинення публічного обтяження (податкової застави) майна ОСОБА_1, шляхом подання відповідної заяви.

95. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту опису майна ОСОБА_1 у податкову заставу № 42/10/04-62-23-025 від 07.12.2015 - відмовити.

96. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 2114,40 грн.

96. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

97. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

98. Повне рішення складено 18.09.2018.

Суддя ОСОБА_2