Постанова № 76570744, 20.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1134/18 Провадження №33/773/563/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю секретаря Лінік Т.В., представника митниці Пікалюка М.С., скаржника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 16 серпня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 237192 гривень 38 копійок з конфіскацією в дохід держави 58 банок місткістю 500 мл кожна мінералів, 42 банки місткістю 500 мл кожна афродизіаку, 170 банок харчових добавок, 3 упаковки по 12 штук харчових добавок, 8 наборів косметики, 20 штук шампуню, 9 штук кондиціонерів, 6 штук гелю, 2 банки місткістю 500 мл кожна соку Aloe Vera торгової марки «Modere» загальною вартістю 237192,38 гривень.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 14 травня 2018 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС водієм рейсового автобуса «Bova», р.н.з. НОМЕР_1, не задекларував за встановленою формою 58 банок місткістю 500мл кожна мінералів, 42 банки місткістю 500мл кожна афродизіаку, 170 банок харчових добавок, 3 упаковки по 12 штук харчових добавок, 8 наборів косметики, 20 штук шампуню, 9 штук кондиціонерів, 6 штук гелю, 2 банки місткістю 500мл соку Aloe Vera торгової марки «Modere» загальною вартістю 237192,38 гривень, що знаходились в багажному відділенні автобуса і були виявлені під час митного контролю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на те, що накладене судом стягнення не відповідає характеру і тяжкості вчиненого ним правопорушення, а тому є безпідставним. Посилається на неврахування судом малозначності вчиненого правопорушення, щирого каяття, позитивної характеристики, його участі в АТО, наявності на утриманні малолітньої дитини та батька-пенсіонера, який є ліквідатором аварії на ЧАЕС стану здоров'я, а також того, що обтяжуючі обставини відсутні, тяжких наслідків державі не спричинив. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та звільнити його від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши скаржника та захисника, які апеляцію підтримали з наведених у ній мотивів, представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.472 КУпАП України є вірною.

Посилання апелянта на те, що він своїми діями, не завдав державі значної шкоди, до уваги судом не приймається, оскільки не впливає на кваліфікацію вчиненого правопорушення та не може вплинути на призначене судом безальтернативне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника, а тому правильно прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_3 безальтернативного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

На думку апеляційного суду, розмір призначеного ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару повністю відповідає санкції ст.472 МК України та вірно встановлений судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що накладене на адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару є надто суворим, оскільки поставить його сім'ю в тяжке матеріальне становище, не є обставиною, яка слугувала б підставою для скасування постанови в частині накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Тобто застосування вимог ст.22 КУпАП до особи, на думку апеляційного суду, є правом, а не обов'язком.

Таким чином, апеляційний суд, навіть з урахуванням поданих в апеляційний суд характеризуючих даних, не вбачає можливості звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, оскільки дане правопорушення не є малозначним.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, накладене на ОСОБА_3 стягнення відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови судді місцевого суду та звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, про що просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 16 серпня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок