Рішення № 76570210, 12.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2018 м. Київ Справа № 910/8191/18

За позовом: приватного акціонерного товариства "АВІАКОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ ВЕРТОЛЬОТИ";

до: державного підприємства "УКРАЇНСЬКЕ АВІАЦІЙНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХОРІВ-АВІА";

про: внесення змін до договору.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники:

позивача: Мога М.В.;

відповідача: Назаренко Є.О.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "АВІАКОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ ВЕРТОЛЬОТИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "УКРАЇНСЬКЕ АВІАЦІЙНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХОРІВ-АВІА" (далі - відповідач) про внесення змін до договору.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для внесення змін до укладеного між сторонами спору договору про суборенду вертольоту МІ-8МТВ, заводський номер 94915 від 27.01.2010 № УВ.АРВ-12-004, оскільки позивач набув права на зупинення індексації орендних платежів на встановлених пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" підставах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8191/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 30.07.2018.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив враховуючи те, що п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує безпосередньо на істотну умову договору оренди, яка повинна в ньому міститися, а не порядок проведення індексації. Крім того, законодавець надав право сторонам договору оренди не зазначати одну із істотних умов, а саме орендну плату з урахуванням її індексації лише у 2016 році, і тих договорах, які у вказаному році укладені. Також позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Ухвалами-повідомленнями від 20.07.2018 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 08.08.2018.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказав на пункт 15.7 договору оренди, відповідно до якого взаємовідносини сторін, які не врегульовані договором регулюються законодавством України. В свою чергу, зупинення на 2016 рік пунктом 9 прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" дії норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є підставою для зміни розміру орендної плати за договором на 2016 рік та внесення відповідних змін до договору в цій частині.

В підготовчому судовому засіданні 08.08.2018 оголошено перерву до 20.08.2018.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про те, що сторонами у розділі 5 договору оренди повністю врегульовано суму орендної плати, порядок її індексації та внесення змін. Крім того, до Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, не вносились зміни у зв'язку з пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік".

В підготовчому судовому засіданні 20.08.2018 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.09.2018.

В судовому засіданні 12.09.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як суборендарем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір про суборенду вертольоту МІ-8МТВ, заводський номер 94915 від 27.01.2010 № УВ.АРВ-12-004 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач передає, а позивач на правах оренди приймає в строкове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно - вертоліт МІ-8МТВ, заводський номер 94915 (далі - ПС), балансова вартість якого становить 1.535.739,00 грн. з технічним майном, устаткування з комплекту 1:1, необхідним для виконання всіх видів авіаційних робіт за цивільними процедурами на території України та за її межами. ПС, що орендується знаходиться у володінні та користуванні відповідача на підставі договору оренди від 18.06.2002 № 3.7-02, укладеного між відповідачем та військовою частиною 2269 внутрішніх військ МВС України (балансоутримувачем), далі - орендодавець (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Розділом 5 Договору сторонами визначена орендна плата а саме, зокрема:

- орендна плата встановлена в розмірі не меншої, що розрахована відповідно до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, і становить 333.700,00 грн. без ПДВ на місяць (п. 5.1 Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 5.3 Договору);

- розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 5.5 Договору);

- позивач сплачує орендну плату щомісячно, до 15 числа місяця, що йде за розрахунковим у розмірі, який визначений пунктами 5.1 та 5.2 Договору (п. 5.6 Договору).

Пунктом 7.1.7 Договору визначено, що позивач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату в порядку, встановленому Договором.

Умовами розділу 15 Договору сторонами визначені строк чинності, умови зміни та припинення Договору а саме, зокрема:

- цей Договір укладено строком на сорок місяців і діє з 27.01.2010 до 08.05.2013 включно (п. 15.1 Договору);

- умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище позивача (п. 15.2 Договору);

- зміни до умов цього Договору або його припинення допускаються за взаємної згоди сторін. Зазначені пропозиції розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 15.3 Договору).

Між сторонами спору укладено, зокрема, додаткову угоду від 17.08.2013 № 7, пунктом 1 якої пункт 15.1 Договору сторони виклали в наступній редакції: зазначений договір діє до 05.05.2023 включно.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором піднайму (суборенда), тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Господарського кодексу України.

Статтею 774 ЦК України унормовано, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Так позивачем, направлено на адресу відповідача лист від 30.05.2018 № 33/18-юр, в якому, зокрема, зазначено: "згідно вимог пункту 9 прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" та з метою урегулювання питання, пов'язаного із індексацією у 2016 році орендних платежів, зокрема, за Договором, направляємо на розгляд додаткові угоди до згаданого Договору щодо зупинення індексації орендних платежів у 2016 році".

Проте, відповідачем направлений на адресу позивача лист від 06.06.2018 № 163.4-18, в якому, зокрема, вказано, що всі умови вказані, зокрема, в Договорі є чинними та повинні виконуватися в повному обсязі без виключень, навіть при зміні вимог норм чинного законодавства, що прямо передбачено ч. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

Приписами частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що істотними умовами договору оренди, зокрема, є: орендна плата з урахуванням її індексації.

Положеннями пункту 9 прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" визначено: зупинити на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 30, ст. 416) в частині індексації орендної плати.

Пункт 3 частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує на істотну умову договору оренди, яка повинна в ньому міститись, а не порядок проведення індексації.

Так у 2016 році, законодавець надав право сторонам договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, не зазначати одну із істотних умов, а саме - орендну плату з урахуванням її індексації

Положеннями частини 4 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Також п. 15.2 Договору визначено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище позивача.

Відтак, умови Договору мають виконуватися сторонами в будь-якому разі та без виключень, навіть при зміні норм закону, що встановлено сторонами в п. 15.2 Договору, а також ч. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Проте, позивачем не доведено наявність всіх чотирьох умов, необхідних для зміни Договору, у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, а також не доведено чому для відповідача така зміна є обов'язковою.

Водночас, змін чи доповнень, які б передбачали обмеження прав відповідача на отримання у 2016 орендної плати з урахуванням індексації відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами до Договору внесено не було, а посилання позивача на п. 9 перехідних положень "Про державний бюджет України на 2016 рік" не свідчать про виникнення у відповідача обов'язку звільнення позивача від оплати індексації орендної плати за 2016 рік.

Посилання позивача на п. 15.7 Договору є необґрунтованими, оскільки питання визначення орендної плати сторони врегулювали у Договорі повністю.

Посилання позивача на Типовий договір судом відхилені, оскільки, до Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, не вносились зміни у зв'язку з пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік".

Посилання позивача на лист фонду державного майна України від 11.04.2016 № 10-16-6583, доручення секретаріату КМУ від 23.02.2016 № 2885/0/2-16 видане фонду державного майна України та листи міністерства юстиції України судом відхилені, оскільки вказані листи мають виключно інформаційний характер, а вказані органи не уповноважені роз'яснювати норми закону.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд керуючись п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19 вересня 2018 року

Суддя С.В. Балац