Постанова № 76570187, 20.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа № 922/1158/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача – адвокат ОСОБА_1, посвідчення №942 від 16.07.2018 року; свідоцтво від 16.07.2018 року; довіреність від 27.08.2018 року №27/08-1;

1-го відповідача – не з’явився;

2-го відповідача – не з’явився;

3-го відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг”, м. Харків (вх. № 1611Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.07.2018р. у справі №922/1158/18, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р.М.), повний текст якої складено 27.07.2018р.

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Неос Лізинг”, м. Київ,

до 1-го відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства “Харківський підшипниковий завод”, м. Харків,

до 2-го відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства “У.П.Е.К.”, м. Харків,

до 3-го відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг”, м. Харків,

про стягнення коштів в розмірі 592530,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2018 року у справі №922/1158/18 повернуто ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" зустрічну позовну заяву з додатками на 12 аркушах (в т.ч. платіжне доручення від 02.07.2018 року про сплату судового збору).

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг” з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.07.2018р. у даній справі, прийняти зустрічний позов до розгляду, справу направити до господарського суду першої інстанції.

Апелянт в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.

Первісний позов та зустрічний позов пов’язані між собою підставами виникнення та їх спільний розгляд є доцільним, оскільки обидва виникають з одних і тих самих правовідносин та задоволення зустрічного позову виключає задоволення первісного позову в частині стягнення заборгованості за лізинговим договором.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до господарського суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою до початку розгляду справи по суті, а строк для подання відзиву на позов, у відповідності до статті 119 ГПК України може бути поновлений судом.

Місцевим господарським судом строк для подання відзивів на позовну заяву був поновлений.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018 року суддею – доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І, суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг” на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.07.2018р. у справі №922/1158/18 залишено без руху; ТОВ “УПЕК Трейдинг” зобов’язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз’яснено ТОВ “УПЕК Трейдинг”, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

07.08.2018 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю представника (вх.№6185), яке долучено до матеріалів справи.

22.08.2018 року на адресу суду надійшла заява (вх.№6594) від третього відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1762,00 грн, яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг” на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.07.2018 року у справі № 922/1158/18; учасникам справи встановлено строк до 10.09.2018 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 20.09.2018 року.

10.09.2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№7046), який долучений до матеріалів справи.

В обгрунтування своєї правової позиції позивач вказує на те, що 3-м відповідачем не надано жодного доказу в обгрунтування поважності причин пропуску строку на подання зустрічного позову, та не надано клопотання про поновлення такого строку.

У судовому засіданні 20.09.2018 року представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

19.09.2018 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 14 днів, у зв’язку з об’єктивною неможливістю участі в судовому засіданні представника апелянта, необхідністю надання часу для проведення переговорів з належним адвокатом та укладення з ним відповідного договору (вх.№7318), яке долучено до матеріалів справи.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання відмовляє в його задоволенні, з огляду на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарсього суду у відповідності до приписів ч. 2 статті 273 ГПК України, та у зв’язку тим, що апелянт не зазначив в чому саме полягає необхідність участі його представника в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду, а також надання яких доказів може вплинути на встановлення та оцінку обставин у даній справі, у зв'язку з чим не обґрунтував об'єктивної необхідності у відкладенні розгляду даної скарги.

З огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав

Представники 1-го, 2-го та 3-го відповідачів в судове засідання 20.09.2018 року не з’явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102225741190, №6102225741173, №6102225741181, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, ч.1 ст. 8 зазначеного вище Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

У статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Неос Лізинг" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", ОСОБА_4 акціонерного товариства "У.П.Е.К.", ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором фінансового лізингу № 3170L11/00-LD від 25.10.2011 року в сумі 562799,86 грн. та пеню за прострочення сплати лізингових платежів у сумі 29720,47 грн., всього - 592520,33 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2018 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.06.2018 року.

24.07.2018 до господарського суду Харківської області третім відповідачем - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" подано зустрічний позов про припинення поруки, яка виникла на підставі Договору поруки № 3170L11/01/SUR від 25.10.2011року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 22.08.2018 року; відкладено підготовче засідання на 17.07.2018 року.

27.07.2018 року господарськоим судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу з підстав викладених вище.

Місцевий господарський суд виходив з того, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України, а саме не в строк для подання відзиву.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Приписами п. 3 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

У відповідності до частини 8 статті 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2018 року було відкрито провадження у справі, встановлено відповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №012251/1, ухвала господарського суду Харківської області від 22.05.2018 року про відкриття провадження у справі була вручена представнику 3-го відповідача - ТОВ "УПЕК Трейдинг" - 24.05.2018 року.

А відтак, враховуючи приписи ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач вправі був подати зустрічний позов у даній справі в строк до 08.06.2018 року включно, однак, в порушення вимог ч.1 ст.180 ГПК України, зустрічний позов подано 3-м відповідачем лише 24.07.2018 року.

Окрім того, відповідно до приписів частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому позивачем за зустрічним позовом не було обгрунтовано неможливість подання зустрічного позову у строк для подання відзиву.

Заяв про поновлення пропущеного процесуального строку в порядку ст.119 ГПК України до господарського суду Харківської області останнім не надавалось.

А отже, аргументи апелянта на те що строк для подання відзиву на позов, у відповідності до статті 119 ГПК України може бути поновлений судом не приймаються, оскільки є безпідставними.

Не приймаються до уваги аргументи апелянта, також, про те, що місцевим господарським судом строк для подання відзивів на позовну заяву був поновлений, оскільки господарським судом першої інстанції було продовжено лише строк підготовчого провадження, а не строк на подання відзивів на позовну заяву.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення Суду у справах Буланов та Купчик проти України, no. 7714/06 та 23654/08, від 09.12.2010, Чуйкіна проти України, no. 28924/04, від 13.01.2011).

Отже, висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов’язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Отже, на думку колегії суддів, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не має.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг”, м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.07.2018р. у справі №922/1158/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.09.2018 року

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.