Постанова № 76570134, 19.09.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/647/18Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від ТОВ «Євро Сервіс» - ОСОБА_1 (за ордером),

від ДП «Одеський морський торговельний порт» - ОСОБА_2 (за довіреністю),

від Одеської міської ради – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс»

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс»

до: 1. Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

2. Одеської міської ради

про визнання права користування земельною ділянкою, шляхом поділу земельної ділянки між власниками нежитлових будівель

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» (далі – Товариство, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі – Порт, відповідач 1) та Одеської міської ради (відповідач 2) в якому просить суд:

визнати право користування земельною, шляхом поділу в натурі земельної ділянки площею 1,4572 га, за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16 між Товариством та Портом, виділивши для користування ТОВ «Євро Сервіс» земельну ділянку розміром 0,3777 га;

зобов’язати Порт узгодити межі земельної ділянки розміром 0,3777 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, та підписати ОСОБА_3 погодження меж земельної ділянки від 20.03.2018 року.

Позов обґрунтований тим, що рішенням виконкому Одеської міської ради від 27.04.1999 надано Порту, фактично займану земельну ділянку по вул. Дача Ковалевського, 16, загальною площею 1,4573га, для експлуатації Дитячого оздоровчого табору «Юний моряк». 23.12.1999 між Одеською міською радою та Портом (землекористувач) було укладено договір на право тимчасового користування землею, згідно якого виконком надає, а землекористувач приймає у тимчасове користування. 05.12.2007 між Дошкільним навчальним закладом спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів «ХАБАД» (покупець) та Одеською міською радою (продавець) укладено договір купівлі - продажу відповідно до умов якого, продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих будівель, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, на земельній ділянці, площа якої не визначена, яка належить територіальній громаді м. Одеси, та в цілому складаються з нежилих будівель літ. «А» та «Б», загальною площею 198,8 кв.м. В подальшому, 05.07.2012 між Дошкільним навчальним закладом спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів «ХАБАД» (продавець) та Товариством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, яким вказаний Дошкільний навчальний заклад продав та передав у власність, а позивач купив та прийняв у власність нежилі будівлі номер 16, по вул. Дача Ковалевського в місті Одесі, які складаються з: нежитлових будівель під літ. «Б», літ. «А», загальною площею 198,8 кв.м., розташованих на земельній ділянці 0,3777га. Також, позивач зазначає, що у 2015 році він звертався до Порту з проханням надати згоду на відокремлення земельної ділянки з користування останнього, у зв’язку з переходом права власності на нежитлові будівлі до Товариство, але у своєму листі від 02.11.2015 року Порт зазначив про те, що для того щоб надати згоду на вилучення частин земельної ділянки з користування ДП «Одеський морський торговельний портом», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16 необхідно отримати погодження від Уповноваженого органу управління - Міністерства Інфраструктури України.

20.03.2018 між Товариством та ТОВ «Геоконсалтинг» було укладено договір на проектно-вишукувальні роботи. Згідно п. б ч. 2 ст. 198 Земельного Кодексу України, ТОВ «Геоконсалтинг» у звіті було складено ОСОБА_3 погодження меж земельної ділянки від 20.03.2018 між позивачем та Портом як суміжного землекористувача. Однак, Порт як землекористувач всієї земельної ділянки не погоджує дані межі земельної ділянки розміром 0,3777 га, право користування щодо якої виникло у позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.06.2018 року (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що правом на звернення до суду за захистом порушеного права мають власник або землекористувач земельної ділянки, якщо порушено їх існуюче право власності або право користування цією земельною ділянкою. Оскільки, у позивача не існує, належним чином оформленого права користування земельною ділянкою площею 1,4572га, за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16 – у нього відсутні підстави для звернення до суду з позовом про захист такого неіснуючого права. Також, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов’язання Порту узгодити межі земельної ділянки розміром 0,3777 га, що розташована за адресою:м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, та підписати ОСОБА_3 погодження меж земельної ділянки від 20.03.2018 року.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято внаслідок не правильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

07.08.2018 до суду апеляційної інстанції від Порту надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що вимоги та доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають дійсності, обставинам як справа розглядалася у господарського суді, та нормам чинного законодавства України. Рішення суду прийняте у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, після повного та всебічного розгляду судом всіх доказів та доводів усіх сторін, які брали участь у справі, виключно із тими доказами та доводами, які подав позивач.

В судовому засіданні 19.09.2018 представник позивача надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню.

Представники відповідачів в судовому засіданні 19.09.2018 надали пояснення, в яких просили рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Одеської міської ради №357 від 27.04.1999 надано Порту, фактично займану земельну ділянку по вул. Дача Ковалевського, 16, загальною площею 1,4573га, для експлуатації Дитячого оздоровчого табору «Юний моряк», а саме:

земельну ділянку загальною площею 1,2941га в тимчасове довгострокове користування, терміном до 25 років, але не пізніше початку реконструкції району у відповідності зі схемою функціонально-планувальної організації приморських територій;

земельну ділянку, загальною площею 0,1631га, в тимчасове, короткострокове користування, терміном до 3-х років.

23.12.1999 між Одеською міською радою та Портом (землекористувач) було укладено договір №КД-145 на право тимчасового користування землею, згідно якого виконком надає, а землекористувач приймає у тимчасове користування:

земельну ділянку, загальною площею 14 572 кв.м., по вул. Дача Ковалевського, 16, за рахунок земель міста згідно плану тимчасового землекористування. Земельна ділянка загальною площею 14 572 кв.м., у т.ч.: земельна ділянка, площею 12 941кв.м., по вул. Дача Ковалевського, 16, надається у тимчасове довгострокове користування, строком до 25-ти років, для експлуатації дитячого оздоровчого табору «Юний моряк»;

земельна ділянка, площею 1 631 кв.м., надається у тимчасове користування строком до 3-х років, але не пізніше початку розвитку реконструкції транспортних магістралей по вул. Дача Ковалевського (загальною площею 1 385кв.м.), та по вул. Довга (площею 246кв.м.), для експлуатації Дитячого оздоровчого табору «Юний моряк» (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Договір №КД-145 від 23.12.1999 було зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди).

05.12.2007 між Дошкільним навчальним закладом спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів «ХАБАД» (покупець) та Одеською міською радою (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 363, відповідно до умов якого, продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилих будівель, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, на земельній ділянці, площа якої не визначена, яка належить територіальній громаді м. Одеси, та в цілому складаються з нежилих будівель літ. «А» та «Б», загальною площею 198,8 кв.м.

Право власності було зареєстровано за покупцем відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрації правочинів № 5086778 від 05.12.2007.

05.07.2012 між Дошкільним навчальним закладом спеціалізованою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів «ХАБАД» (продавець) та Позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, яким вказаний Дошкільний навчальний заклад продав та передав у власність, а Позивач купив та прийняв у власність нежилі будівлі номер 16, по вул. Дача Ковалевського в місті Одесі, які складаються з: нежитлових будівель під літ. «Б», літ. «А», загальною площею 198,8 кв.м., розташованих на земельній ділянці 0,3777 га, кадастровий номер 5110136900:41:019:0015. Зазначені нежитлові будівлі належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 05.12.2007 за реєстровим №3844, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» в книзі №74неж-155 за №13 від 02.04.2008, реєстраційний номер майна: 13930362. Продаж зазначених нежитлових будівель вчиняється за ціною 250 449,00 грн., які покупець перерахував на рахунок продавця повністю до підписання цього договору, та продавець своїм підписом підтверджує факт повного розрахунку за продані нежилі будівлі, а також відсутність будь-яких претензій фінансового характеру щодо розрахунку. Право власності на придбане майно у покупця виникає з моменту державної реєстрації правочину (п.п.1, 2, 10 договору).

Право власності за договором купівлі-продажу від 05.07.2012 пройшло державну реєстрацію 01.07.2015, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 40159001 від 06.07.2015.

Судова колегія зазначає, що до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Так, відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України (у редакції, чинній станом на момент державної реєстрації переходу права власності на майно за договором, тобто станом на 01 липня 2015 року) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до приписів статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При цьому згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 07 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2018 року по справі № 916/3870/15 встановлено, що Одеською міською радою не приймалось жодних рішень ані стосовно надання ПНВК «Хабад» або Позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність/користування земельної ділянки, розташованої під відчуженими раніше нежитловими приміщеннями, ані стосовно затвердження такої документації та відведення земельної ділянки у власність/користування.

Приймаючи до уваги викладене та те, що ПНВК «Хабад» права користування спірною земельною ділянкою у момент державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення не набуло, у зв’язку із відсутністю права користування земельною ділянкою у їх відчужувача, а тому і позивач у момент набуття права приватної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16 - не набув речових прав на спірну земельну ділянку під ними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову та з таким висновком господарського суду погоджується судова колегія, оскільки правом на звернення до суду за захистом порушеного права мають власник або землекористувач земельної ділянки, якщо порушено їх існуюче право власності або право користування цією земельною ділянкою, проте, у позивача не існує, належним чином оформленого права користування земельною ділянкою площею 1,4572га, за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16 – у нього відсутні підстави для звернення до суду з позовом про захист такого неіснуючого права.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання права користування спірною земельною ділянкою за Товариством.

Стосовно позовних вимог Товариства про зобов’язання Порт узгодити межі земельної ділянки розміром 0,3777 га, що розташована за адресою:м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, та підписати ОСОБА_3 погодження меж земельної ділянки від 20.03.2018 року, судова колегія зазначає наступне.

Межування земель становить собою комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка (ст. 1 Закону України «Про землеустрій»).

Крім цього, судова колегія зазначає, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа — акта погодження меж — слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки — правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства в частині зобов’язання Порт узгодити межі земельної ділянки розміром 0,3777 га, що розташована за адресою:м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16, та підписати ОСОБА_3 погодження меж земельної ділянки від 20.03.2018 року не підлягають задоволенню, зважаючи на знаходження спірної земельної ділянки у комунальній власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, набуття позивачем права користування частиною земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ДП «ОМТП» за договором від 23 грудня 1999 року, можливе лише у порядку відведення на підставі статті 123 Земельного кодексу України, а не в судовому порядку.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.269 ГПК України, справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та встановивши відсутність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Принцевська Н.М.

ОСОБА_5