Постанова № 76569949, 19.09.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2018р. справа №905/299/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача ОСОБА_5 (адвокат, довіреність №14-198 від 11.12.2017р.); від відповідача:не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області ухваленого 19.06.2018р. (повний текст підписано 27.06.2018р.) у м. Харкові у справі №905/299/18 (суддя Паляниця Ю.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Лиман Донецької області про стягнення 146421903,27грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Лиман Донецької області (далі – Відповідач) з вимогами про стягнення 146421903,27грн., у тому числі:

- 60352412,33грн. заборгованості з оплати вартості поставленого природного газу за лютий-квітень, жовтень-грудень 2013р. за договором купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р.;

- 4589814,18грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань січня-квітня, жовтня-грудня 2013р.;

- 7587352,13грн. - 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань січня-квітня, жовтня-грудня 2013р.;

- 73892324грн. інфляційної індексації на заборгованість за зобов’язаннями лютого-квітня, жовтня-грудня 2013р.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.02.2018р. відкрито провадження у справі №905/299/18 та визначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.06.2018р. (повний текст підписано 27.06.2018р.) у справі №905/299/18 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 27.06.2018р.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково – стягнуто з Відповідача 60352412,33грн. основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р., 4409968,99грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 7505607,88грн. - 3% річних та 73642470,53грн. інфляційної індексації. Також стягнуто витрати зі сплати судового збору в сумі 614545,90грн.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх обов’язків зі своєчасної оплати отриманого від Позивача протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013р. природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р. Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог була зумовлена застосуванням до спірних правовідносин Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» №1730-VIII від 03.11.2016р., який передбачає списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016р.), що зумовило відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача інфляційної індексації, штрафних санкцій та 3% річних на заборгованість за зобов’язаннями січня 2013р. (сплачену в повному обсязі станом на 05.02.2014р.) та частково лютого 2013р. (сплачену в сумі 7975794,77грн. станом на 22.07.2014р.). При цьому, місцевим судом було зазначено про безпідставне збільшення Позивачем заявлених до стягнення сум інфляційної індексації, розрахунок якої був здійснений останнім без врахування приписів п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.

Окрім того, місцевим судом було відмовлено у задоволені заяви Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу за зобов'язаннями лютого 2013р., відсотків річних, інфляційної індексації та пені, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань щодо поставок січня-лютого 2013р., викладеної у відзиві від 15.05.2018р., оскільки позовна заява №24/4-112 направлена до суду 13.02.2018р. (про що свідчить поштовий штемпель на конверті), а отже Позивачем не пропущено встановлений п.9.3 договору №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р. п'ятирічний строк позовної давності за заборгованістю січня-лютого 2013р. та здійсненими щодо неї нарахуваннями. Судом також було взято до уваги, що в період з 14.02.2013р. по 22.07.2014р. Відповідачем здійснювалась оплата товару за зобов'язаннями січня-лютого 2013р., що свідчить про переривання строку позовної давності за останніми.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», не погодившись з прийнятим рішенням суду в частині відмови у задоволені стягнення 179845,19грн. пені, 249854,09грн. інфляційної індексації та 81744,25грн. 3% річних, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 19.06.2018р. у справі №905/299/18 скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити відхилені позовні вимоги. Також Скаржник просив відшкодувати за рахунок Відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги.

6. Підставою для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає неправильне застосування місцевим судом положень ч.3 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», оскільки обов'язковою умовою для участі у процедурі врегулювання заборгованості (в тому числі і списання заборгованості) є наявність факту включення Відповідача до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств, що за твердженням апелянта зроблено не було, посилаючись, при цьому, на численну практику Вищого господарського суду України та Верховного суду, викладену, зокрема, в постанові від 14.02.2018р. у справі №908/3211/16. Означене, на думку апелянта, свідчить про порушення судом ст.ст.598-599 Цивільного кодексу України.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа», в межах визначеного апеляційним судом строку, в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзив на апеляційну скаргу подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, утому числі Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

10. Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць),та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Наразі, відповідної публікації про початок роботи Східного апеляційного господарського суду на момент прийняття цієї постанови здійснено не було.

11. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 01.08.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_6

12. Ухвалою від 02.08.2018р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №905/299/18, а ухвалою від 04.09.2018р. після проведення підготовчих дій призначила розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 19.09.2018р. о 15.00 з повідомленням учасників справи.

13. Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018р., враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з перебування судді Черноти Л.Ф. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Стойку О.В.

14. Враховуючи викладене в п.п.8-13 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Донецького апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

15. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

16. У судовому засіданні 19.09.2018р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник Відповідача у судове засідання 19.09.2018р., попри належне повідомлення (а.с.227) не з’явився, про причини неявки не повідом, що, за висновком судової колегії, враховуючи повідомлення його належним чином та достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

17. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 (договір – а.с.а.с.17-22), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України Продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності) (п.1.2 договору).

19. Як було визначено у п.2.1 договору, Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 81483,995тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 16840,682, лютий - 16100,052, березень - 13527,642, квітень - 3891,534, травень – 0, червень – 0, липень – 0, серпень – 0, вересень – 0, жовтень - 4152,068, листопад - 11344,882, грудень - 15627,135.

При цьому, відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2 договору сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу

20. Згідно з п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

У п.3.4 договору сторони домовились, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

21. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000куб.м. становить 1091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу та без урахування податку на додану вартість. До сплати ціна за 1000куб.м. природного газу – 1091,00грн., крім того ПДВ 20% - 218,20грн., всього з ПДВ – 1309,20грн.

Згідно з п.5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором становить 88899038,54грн.

22. Сторонами у п.6.1 договору також було погоджено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п.6.3 договору сторони обумовили також необхідність зазначення у платіжних дорученнях Покупцем номеру договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

23. Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання Покупцем п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

24. У розділі 11 договору сторони дійшли згоди, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Окрім того, згідно з п.9.3 договору, строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

25. З матеріалів справи також вбачається, що додатковою угодою №1 від 18.09.2013р. (а.с.23) сторонами за текстом договору слова «Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» було замінено словами «Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа».

26. Місцевим судом встановлено, що на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу природний газ в наступних обсягах:

· у січні 2013р. – 13126,861тис.куб.м. на суму 17185686,42грн.;

· у лютому 2013р. – 10770,056тис.куб.м. на суму 14100157,31грн.;

· у березні 2013р. – 11623,216тис.куб.м. на суму 15217114,39грн.;

· у квітні 2013р. – 3313,982тис.куб.м. на суму 4338665,23грн.;

· у жовтні 2013р. – 6574,669тис.куб.м. на суму 8607556,65грн.;

· у листопаді 2013р. – 8030,897тис.куб.м. на суму 10514050,34грн.;

· у грудні 2013р. – 11877,989тис.куб.м. на суму 15550663,18грн.

Означений факт підтверджується складеними та підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу від 28.10.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р. та від 29.01.2014р., від 21.05.2014р. (а.с.а.с.24-32), що сторонами не заперечується.

Так, Відповідачем отримано природний газ за період січень-квітень, жовтень-грудень 2013р. у загальному обсязі 53694,454тис.куб.м. на загальну суму 85513893,52грн,

27. З наданого Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог сальдо та виписки за операціями (а.с.а.с.33, 34) вбачається, що Відповідачем за зобов'язаннями січня-квітня та жовтня-грудня 2013р. була здійснена оплата на загальну суму 25161481,19грн. Несплаченою залишилась заборгованість на загальну суму 60352412,33грн.

28. Вказані в п.п.18-27 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються, так само як і встановлена місцевим судом обставина нездійснення Відповідачем оплати на користь Позивача в сумі стягуваної заборгованості, що стала підставою для звернення його з позовними вимогами до суду.

29. Своєю чергою, Відповідач на підтвердження відсутності у нього вини у виникненні означеної заборгованості надав до суду копію розрахунку обсягу заборгованості за період 2012-2013р.р., затвердженого Департаментом житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та Департаментом фінансів Горлівської міської ради від 18.02.2014р. (а.с.а.с.62), копію аналізу грошових коштів за 2013р. та 2014р., копію аналізу фактичних надходжень за 2010-2015р.р. (а.с.а.с.63-65), копія довідки щодо заборгованості за спожитий природний газ станом на квітень 2014р. та копія інформації по розрахункам за спожитий газ станом на лютий 2015р. (а.с.а.с.66, 67), з яких, на думку Відповідача, вбачається, що заборгованість виникла внаслідок існування різниці між вартістю поставленого природного газу та сумою заборгованості перед Відповідачем з боку держави та споживачів (населення, бюджетних організацій та ін.).

30. Також Відповідачем були додані до матеріалів справи спільні протокольні рішення (а.с.а.с.83-137), якими змінено строк та порядок здійснення розрахунків за поставлений природний газ (за якими частково була погашена заборгованість), з огляду на що нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків річних на підставі положень договору, а не спільних протокольних рішень та законодавства є неправомірним. Разом з тим, у зв'язку з триванням на території м.Горлівки антитерористичної операції Приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» отримано сертифікат №2692/12.12-03 від 13.11.2014р. Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили), яким підтверджується наявність обставин непереборної сили, що виключає його відповідальність за невиконання зобов'язань по договору №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р.

Означене посилання Відповідача були відхилено місцевим судом, оскільки Позивач не здійснював будь-яких нарахувань стосовно основного боргу, який був сплачений за спільними протокольними рішеннями.

31. Між тим, враховуючи здійснення Відповідачем оплати за отриманий природний газ у січні 2013р. з простроченням та наявність заборгованості з розрахунків за отриманий природний газ у лютому (оплачено частково в сумі в сумі 7975794,77грн.) - квітні, жовтні-грудні 2013р. в загальній сумі 60352412,33грн., Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Відповідача означеної суми заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р., а також нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційної індексації.

32. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини розглянуті місцевим судом, зокрема, в контексті приписів норм Цивільного та Господарського кодексів України, які регламентують відповідальність за прострочення грошових зобов’язань, з урахуванням Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

VІ. Оцінка апеляційного суду:

33. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

34. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з оплати поставленого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» природного газу в січні-квітні, жовтні-грудні 2013р. за договором купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р. на загальну суму 60352412,33грн., та застосованих наслідків невиконання (несвоєчасного виконання) відповідних грошових зобов’язань у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційної індексації та пені.

35. Беручи до уваги правову природу укладеного договору купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом за нормами Цивільного та Господарського Кодексів України, з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу, виконання грошових зобов’язань, а також законодавством у сфері газопостачання, у тому числі - і щодо врегулювання заборгованості теплогенеруючих і теплопостачальних організацій.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

36. Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.

37. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

38. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

39. Враховуючи викладене, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасного розрахунку за поставлений природний газ, поставлений в січні-квітні, жовтні-грудні 2013р. за актами приймання-передачі від 28.10.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р. та від 29.01.2014р., від 21.05.2014р. на загальну суму 60352412,33грн. в межах договору купівлі-продажу природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р. Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

40. Так, місцевим господарським судом, керуючись п.6.1 договору (остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), було вірно визначено кінцеві дати виконання зобов’язання, а саме:

- за січень 2013р. на суму 17185686,42грн – 13.02.2013р. (включно);

- за лютий 2013р. на суму 14100157,31грн - 13.03.2013р. (включно);

- за березень 2013р. на суму 15217114,39грн - 15.04.2013р. (включно), враховуючи, що останній день строку та наступний за ним день (13.04.2013р. та 14.04.2013р.) припадають на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України);

- за квітень 2013р. на суму 4338665,23грн. - 13.05.2013р. (включно),

- за жовтень 2013р. на суму 8607556,65грн. - 13.11.2013р. (включно),

- за листопад 2013р. на суму 10514050,34грн. - 13.12.2013р. (включно),

- за грудень 2013р. на суму 1550663,18грн - 13.01.2014р. (включно).

Відповідно, кожна наступна дата є першим днем прострочення відносно виконання грошового зобов’язання щодо оплати поставок газу вказаного місяця.

41. За змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати 3% річних та пені, нарахування якої в розглядуваному випадку передбачено п.7.2. договору на купівлю-продаж природного газу №13/3352-ТЕ-6 від 28.12.2012р.

42. Проте, як вірно було зазначено судом першої інстанції, 30.11.2016р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі - Закон України 1730-VIII від 03.11.2016р.), відповідно до положень ч.3 ст.7 якого, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак, враховуючи, що зобов'язання січня були повністю виконані 05.02.2014р., а заборгованість за лютий 2013р. сплачена частково в сумі 7975794,77грн. – 22.07.2014р. тобто до 30.11.2016р. (дати набрання чинності означеного Закону), а п.1.2 договору визначає, що газ, який поставляється за цим договором використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, це, в свою чергу, свідчить про можливість застосування ч.3 ст.7 Закону України 1730-VIII від 03.11.2016р. Застосування цієї норми виключає можливість стягнення на користь Позивача заявленої суми пені, 3% річних та інфляційної індексації, що були нараховані на суму боргу сплачену Відповідачем до набрання чинності означеним Законом.

43. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевим судом в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційної індексації, штрафних санкцій та 3% річних на заборгованість за зобов’язаннями січня 2013р. (сплачену в повному обсязі станом на 05.02.2014р.) та частково лютого 2013р. (сплачену в сумі 7975794,77грн. станом на 22.07.2014р.).

44. З приводу доводів апеляційної скарги, судова колегія зауважує, що ч.3 ст.7 Закону України 1730-VIII від 03.11.2016р. не вимагає інших умов (в тому числі, включення Відповідача до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії) для не нарахування неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім погашення заборгованості боржником за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом (30.11.2016р.), що зумовлює відхилення цих аргументів Скаржника.

Вибіркове цитування Скаржником окремих положень постанови Верховного суду у справі №908/3211/16 з метою довільного тлумачення відповідних норм матеріального права на свою користь апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки імперативного узалежнення можливості застосування ч.3 ст.7 Закону України 1730-VIII від 03.11.2016р. від включення Відповідача до відповідного Реєстру підприємств за змістом вказаної постанови Верховним судом не сформульовано.

45. Означене зумовлює погодження з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з Відповідача 3% річних, інфляційної індексації та пені, передбаченої п.7.2 укладеного договору, нарахованих на заборгованість за поставлений у лютому (залишок 6124362,54грн.) - квітні, жовтні-січні 2013р. природний газ на підставі ст.ст.611,625 Цивільного кодексу України, що (нарахування в межах визначених судом сум) сторонами окремо не оскаржується.

46. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

47. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 19.06.2018р. (повний текст підписано 27.06.2018р.) у справі №905/299/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.06.2018р. (повний текст підписано 27.06.2018р.) у справі №905/299/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4- ГСДО

Надіслано судом до ЄДРСР – 20.09.2018р.