Рішення № 76569896, 13.09.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Справа № 925/446/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – представник за довіреністю,

від відповідача – ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг”,

с. Сергіївка, Прилуцького району, Чернігівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грано СВ”,

м. Черкаси

про стягнення 461 305 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг” до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грано СВ” про стягнення 461 305 грн. 00 коп. збитків, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11 грудня 2017 року за №11/12/17.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03 липня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 липня 2018 року відкладено підготовче засідання на 24 липня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 13 вересня 2018 року.

Представником позивача в судовому засіданні було подано додаткові докази та заявлено усне клопотання про залучення їх до матеріалів справи.

Представник відповідача заперечував щодо прийняття судом до розгляду додаткових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 ст.80 ГПК України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач у визначені законом строки та під час підготовчого провадження письмово не повідомляв суд про неможливість своєчасного надання суду всіх доказів, а також суд не встановлював позивачу додатковий строк для подання доказів.

Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З урахуванням наведених вище норм суд не приймає до розгляду подані позивачем додаткові докази (а.с. 164-181).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 21 червня 2018 року та зазначав, що підприємство свої зобов’язання по договору виконало належним чином, а тому підстав для відповідальності та відшкодування збитків немає.

Зокрема відповідач вказував, що на виконання умов договору було надано позивачу послуги та організовано перевезення вантажу - бобів сої в кількості 5 036,290 тонн в 79 залізничних вагонах (насипом).

Згідно умов укладеного сторонами договору та додаткових угод до нього, всі вагони було завантажено та зважено на вагонних вагах (150 т), про що зазначено у графі 26 та у зворотному боці відомостей вагонів при заповненні залізничних накладних. Працівник станції Прилуки та комерційний агент залізниці своїм електронно-цифровим підписом у графі 38 накладної підтвердили правильність заповнення накладної, тобто повністю погодились з вагою в документах, заповнених вантажовідправником.

Вантаж прибув до станції призначення Одеса-порт був отриманий вантажоодержувачем і різниці між завантаженим та доставленим вантажем на станції призначення в момент отримання товару не встановлено.

Відповідно до оформлених вантажних накладних та підписів представника вантажоодержувача підтверджено отримання насіння сої вантажоодержувачем - ПрАТ “Укрелеваторпром” без зауважень щодо кількості та якості товару (рядок 53 накладної).

Водночас відповідач зазначав, що до позову не додано доказів перевірки вантажоодержувачем маси тари вагонів на станції призначення Одеса-порт після вивантаження вантажу з вагонів, що має суттєве значення для встановлення різниці між кількістю вантажу. У залізниці також не було зауважень щодо ваги вантажу на станції призначення.

Пунктом 3.5 договору та п. 5. додаткових угод до нього сторони передбачили, що клієнт визнає, що акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є підтвердженням факту виконання та отримання ним послуг, підписання акта представником клієнта є підтвердженням відсутності претензій до виконавця.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього сторонами 27 і 31 грудня 2017 року підписано акти здачі-приймання виконаних робіт, за яким виконавець передав, а клієнт прийняв транспортно-експедиційні послуги по перевезенню сої зі станції Прилуки Південної залізниці до станції Одеса-порт експорт Одеської залізниці в кількості 79 вагонів, загальна вартість наданих послуг - 2 738 535 грн. 00 коп.

Двосторонній акт про виявлені недоліки не складався.

Акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000915 та № ОУ-0000949 підписані уповноваженими представниками сторін договору.

Таким чином, транспортно-експедиційні послуги по перевезенню сої прийняті клієнтом без зауважень і сторони не мають претензій одна до одної.

Після отримання товару вантажоодержувачем та підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), експедитор не зобов'язаний був контролювати подальшу поставку товару третім особам.

Надані до позовної заяви-листи товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелеваторпром”, товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех-Терминал” та АДМ Трейдінг Україна про виявлену різницю вантажу видано через 120 днів після доставки вантажу та на думку відповідача не стосуються послуг наданих відповідачем.

На підтвердження невідповідності маси вантажу у вагонах, позивачем не надано суду комерційного акту, який підписано начальником станції, його заступником та працівником станції та який підтверджує невідповідність маси вантажу.

Крім того відповідач зауважував, що позивачем, у будь-якому разі, не вірно визначено суму можливих збитків у наданому ним розрахунку.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач вказував, що оскільки вантаж сої, завантажений експедитором – товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Грано СВ” на території товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор Агро”, прибув на станцію призначення в непошкоджених вагонах з непошкодженими запірно-пломбовочними пристроями (пломбами) вантажовідправника (відповідача), чого не заперечує і сам відповідач, необхідності в проведенні зважування вантажу залізницею при його передачі вантажоодержувачу не було.

Умовами договору передбачалося надання відповідачем комплексу послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажу позивача залізничним транспортом, та здійснення інших дій, необхідних для виконання зобов'язань за цим договором та узгоджених з позивачем відповідно до його заявок, зокрема, представлення інтересів позивача у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного позивачеві вантажу, укладення від імені та в інтересах клієнта цивільно-правових угод, проведення розрахунків з третіми особам, забезпечення своєчасної подачі рухомого складу для здійснення завантаження, перевезення, вивантаження вантажу, здійснення контролю за відповідністю якості та кількості вантажу покажчикам, зазначеним у правовстановлюючій документації на вантаж, заявці та інструкціях позивача при завантаженні та розвантаженні вантажу, забезпечення присутності представника при завантаженні (вивантаженні) вагонів, контролювання зважування тари, брутто вагонів, забезпечення закриття, пломбування вагонів шляхом встановлення запірно-пломбовочних пристроїв (ЗПП), оформлення перевізної документації, невідкладне повідомлення клієнта про виявлені пошкодження вантажу, невідповідність його кількості та якості правовстановлюючій документації на товар тощо. Повний перелік зобов'язань відповідача визначений п. 2.1. договору.

Позивач стверджував, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були підписані позивачем без зауважень, слугували лише підставою для оплати позивачем вартості транспортно-експедиторських послуг.

Водночас, позивач зазначав, що відповідачем передбачені договором про надання транспортно-експедиторських послуг зобов'язання виконані не належним чином та не в повному обсязі. Позивач не погоджується з посиланням відповідача на факт підписання позивачем акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) без зауважень та без складання двостороннього акта із зазначенням виявлених недоліків як на підставу виконання зобов'язання відповідача за договором в повному обсязі.

Позивач звертав увагу на те, що жодний пункт договору не припиняв зобов'язань відповідача, встановлених договором, в тому числі щодо здійснення контролю за перевезенням вантажу до моменту його передачі вантажоодержувачеві, та не звільняв відповідача від відповідальності за збереження вантажу після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Факт участі у переважуванні вагонів 10 січня 2018 року представника відповідача свідчить також про те, що сам відповідач, всупереч його твердженням добре розумів, що його зобов’язання перед позивачем, зокрема, щодо забезпечення збереження вантажу, на той момент не були виконані в повному обсязі.

Крім того позивач не погоджується з твердженнями відповідача щодо невірного визначення суми збитків, оскільки перевищення суми нормативних втрат вантажу, тобто нестача, мало місце лише по 54 вагонах із 79 доставлених. Тому розміри понаднормових втрат сої розраховані для кожного вагона з наявною понаднормативною нестачею окремо.

У запереченні на відповідь відповідач зазначав, що заявками та укладеними додатковими угодами не покладено обов’язків на експедитора щодо супроводження вантажу після його отримання вантажоодержувачем. Крім того згідно інформації заявок, в Одеському порту вантаж повинен бу супроводжувати інший експедитор.

Згідно листа від 05 квітня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю “Укрелеваторпром” самостійно виявлено нестачу товару, при цьому ні представник позивача, ні представник відповідача та залізниці не запрошувались для складання спільного акту.

Довідка товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех-Термінал” про розвантаження транспортних засобів від 12 квітня 2018 року №515 також не є належним доказом, що може підтвердити порушення експедитором своїх зобов'язань, оскільки відповідач не доставляв вантаж на вказаний елеватор, представники залізниці та експедитора не запрошувались при розвантаженні транспортних засобів у квітні 2018 року.

Акти складені представником зернового складу та товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех-Терминал” не є належними доказами порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, оскільки складені після одержання вантажу ПрАТ “Укрелеваторпром”.

Крім того, на акті експертизи від 26 грудня 2017 року №УТЭ-2218/243 року відсутній підпис представника товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грано СВ”, що підтверджує ту обставину, що експедитор не був присутній при складанні даного акту.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 вересня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/446/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем порушено п. п.2.1.7., 2.1.9,.2.1.20, 2.1.21 та 2.1.26 договору про надання транспортно-експедиторських послуг наслідком чого відбулася втрата частини вантажу під час перевезення, в зв’язку з чим останнім було завдано позивачу збитків в розмірі 461 305 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 11 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Грано СВ” (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг” (клієнт) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг за №11/12/17.

Згідно п. 1.1. договору за цим договором експедитор зобов’язався за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу клієнта залізничним транспортом у внутрішньодержавному та міжнародному сполученні (надалі – послуги), а також здійснювати інші дії, необхідні для виконання зобов’язань за цим договором, та узгоджених з клієнтом, відповідно до заявок клієнта.

Частиною 1 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно п. 2.1.1. договору відповідач зобов'язаний представляти інтереси позивача у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного позивачу вантажу.

Відповідно до п.п. 2.1.7. та 2.1.20. договору, відповідач зобов'язаний здійснювати при навантаженні/розвантаженні контроль за відповідністю якості (за результатами досліджень спеціалізованих лабораторій) та кількості товару покажчикам, зазначеним у правовстановлюючій документації на вантаж, заявці та інструкціях клієнта (позивача).

Також відповідач зобов'язаний забезпечити присутність свого представника при завантаженні (вивантаженні) вагонів, контролювати зважування тари, брутто вагонів, забезпечити закриття, пломбування вагонів шляхом встановлення запірно-пломбовочних пристроїв (ЗПП) (п. 2.1.9. договору).

Пунктом 2.1.11. договору на відповідача були покладені також обов'язки по здійсненню оформлення перевізної документації у відповідності із Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457 та інструкціями позивача.

Умовами договору передбачено, що, якщо під час завантаження чи розвантаження будуть виявлені пошкодження вантажу, невідповідність його кількості або якості правовстановлюючій документації або заявці, відповідач зобов'язаний негайно повідомити про це позивача та в подальшому діяти згідно його вказівок. Уповноважені представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт виявлених втрат або пошкоджень вантажу (п. 2.1.21. Договору).

Погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди №1 від 11 грудня 2017 року до договору №11/12/17, відповідач зобов'язувався протягом грудня 2017 року організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням залізничним транспортом вантажу сої за маршрутом ст. Прилуки Південної залізниці - Одеса-порт експорт Одеської залізниці в кількості 31 вагона (1 960,000 тонн +/- 10%). Місцем навантаження, згідно вказаної додаткової угоди, є товариство з обмеженою відповідальністю “Елеватор Агро” (с. Івківці Прилуцького р-ну), вантажоодержувачем - ПрАТ “Укрелеваторпром”.

12 грудня 2017 року сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №11/12/17, якою передбачалися зобов'язання відповідача організувати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з перевезенням вантажу сої в кількості 54 вагона (3410,00 тонн +/- 10%) за тим же маршрутом на аналогічних умовах.

Всього на умовах укладеного договору відповідач зобов'язувався організувати транспортно-експедиторські послуги по перевезенню бобів сої в кількості 5 370,000 тонн +/-10%, або 85 вагонів, що підтверджується додатковими угодами №№ 1 та 2.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього відповідачем протягом періоду із 17 по 31 грудня 2017 року за заявкою позивача надано транспортно-експедиторські послуги при перевезенні залізничним транспортом сільськогосподарської продукції - бобів соєвих з території елеватора товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор Агро” до ДП “Одеський морський торговельний порт” (м. Одеса).

Продукція відвантажувалася позивачем згідно контракту купівлі-продажу №233 від 18 вересня 2017 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг” та А-Gгаіn Еesti OU, на умовах СРТ- ДП “Одеський морський торговельний порт”, Україна, вантажоодержувач - ПрАТ “Укрелеваторпром”, ТОВ “ТЕК “Зектер”, ТОВ “ЗПК Інзерноекспорт” (п. 6 контракту).

Ціна товару 355 доларів США за одну метричну тону (п.5 контракту).

Позивач у своєму позові зазначав, що відповідно до вимог до п. 2.1.9 договору, завантаження вагонів та їх опломбування на території товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор Агро” проводилося в присутності уповноваженого представника відповідача. Ним же, згідно п.п. 2.1.11. та 2.1.12. договору, здійснювалося оформлення та отримання перевізної документації на вантаж.

Таким чином, на виконання додаткових угод №№ 1 та 2 до договору, відповідачем було організовано відправлення вантажу зі станції Прилуки Південної залізниці до станції призначення - Одеса-Порт (експ.) Одеської залізниці для наступного експорту до Швейцарії за квотою “АДМ ОСОБА_3” згідно наступних залізничних накладних:

- № 43406172 від 17 грудня 2017 року (8 вагонів загальною масою вантажу 517,080 тонн (нетто));

- № 43414630 від 18 грудня 2017 року (6 вагонів загальною масою вантажу 370,300 тонн (нетто));

- №43409143 від 18 грудня 2017 року (8 вагонів загальною масою вантажу 506,940 тонн (нетто));

- № 43414473 від 18 грудня 2017 року (2 вагони загальною масою вантажу 123,020 тонн (нетто));

- № 43418334 від 19 грудня 2017 року (8 вагонів загальною масою вантажу 492,960 тонн (нетто));

- № 43533538 від 31 грудня 2017 року (47 вагонів загальною масою вантажу 3025,990 тонн (нетто).

Всього відправлено бобів сої в кількості 5 036,290 тонн в 79-ти залізничних вагонах (насипом).

Дата завантаження та вага вантажу по кожному окремому вагону при завантаженні зазначені в перелічених вище накладних з відомостями вагонів до них.

Відповідно до залізничних накладних, власником вантажу (експортер) є товариство з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг”, а вантажовідправником - товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Грано СВ”. Одержувач вантажу - ПрАТ “Укрелеваторпром” (код ЄДРПОУ 31640002, 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1).

26 березня 2018 року діяльність ПрАТ “Укрелеваторпром” як юридичної особи припинено, його правонаступником є товариство з обмеженою відповідальністю “Укрелеваторпром” ідентифікаційний код 31640002, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15561120034008820), що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ від 27 березня 2018 року, наданою товариству з обмеженою відповідальністю “Укрелеваторпром”.

Позивач зазначав, що при вивантаженні в пункті призначення (Одеський морський торговельний порт) залізничних вагонів у загальній кількості 79 одиниць та прийманні доставленого вантажу вантажоодержувачем було проведено переважування прибулого вантажу та встановлено, що його вага на момент вивантаження складає 4 977,350 тонн.

Вага перевезеної відповідачем сільськогосподарської продукції - бобів сої при завантаженні та при переважуванні в пункті призначення по кожному із залізничних вагонів окремо наведена в Таблиці № 1 Додатку № 1 до позовної заяви - Розрахунку збитків (далі - Розрахунок збитків (а.с.16-19).

В зв’язку з чим позивач зазначав, що при переважуванні в пункті призначення виявлена різниця між кількістю завантаженого та доставленого вантажу - бобів сої, яка складає 58,940 тонн, а саме:

по накладній № 43406172 - 2,130 тонн;

по накладній № 43414630 - 1,600 тонн;

по накладній № 43409143 - 2,140 тонн;

по накладній № 43414473 - 0,420 тонн;

по накладній № 43418334 - 5,110 тонн;

по накладній № 43533538 - 47,54 тонн.

Позивач вказував, що дати розвантаження та вага вантажу при його переважуванні в пункті призначення, а також різниця між вагою завантаженого та отриманого вантажу по кожному окремому вагону за накладними №№ 3406172, 43414630, 43409143, 43414473 та № 43418334 підтверджуються листом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелеваторпром” за вих. № 286/2.1 від 05 квітня 2018 року.

Також позивач зауважував, що згідно копії листа товариства з обмеженою відповідальністю “АДМ Трейдінг Україна” щодо вивантаження вагонів із соєю за вих. № 200218/1 від 20 лютого 2018 року, у зв'язку з необхідністю формування запланованої до відвантаження суднової партії товару 47 вагонів з вантажем сої, що прибули зі станції Прилуки згідно накладної №43533538 від 31 грудня 2017 року, були переадресовані з терміналу “Укрелеваторпром” на термінал “Новотех”.

Довідкою по розвантаженню транспортних засобів за вих. №515 від 12 квітня 2018 року, наданою товариством з обмеженою відповідальністю “Новотех-Термінал”, підтверджуються дати розвантаження та вага вантажу, доставленого в пункт призначення за накладною № 43533538 від 31 грудня 2017 року, а також різниця між вагою завантаженого та отриманого вантажу по кожному окремому вагону.

Крім того, позивач вказував, що різниця у вазі завантаженого та прийнятого в пункті призначення вантажу підтверджуються додатками до зазначеного вище листа товариства з обмеженою відповідальністю “АДМ Трейдінг Україна”; актом експертизи № УТЗ-2218/243, складеним експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати 26 грудня 2017 року (вагон № 95389870 за накладною №43418334), актом переважування вагонів від 9 січня 2018 року, складеним представниками товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех-Термінал” (42 вагони згідно переліку за накладною №43533538) та актом переважування вагонів від 10 січня 2018 року (вагони №№95453767, 95797635, 95646253, 95677472. 95391827 за накладною № 43533538).

Згідно п. 4.6. договору вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між вагою, переданою до перевезення, визначеною на вагах у пункті відвантаження, і вагою, визначеною в пункті призначення, при перевезенні залізничним транспортом для зернових і олійних культур становить 0,5% від кількості (вантажу).

Позивач вказував, що допустимі (нормативні) втрати вантажу по кожному вагону окремо, розраховані, згідно умов п. 4.6. договору, виходячи із ваги нетто вантажу в пункті відправлення, та показані в рядках 1-79 графи 9 Таблиці № 1 Розрахунку збитків.

Загальний розмір допустимих (нормативних) втрат вантажу складає 25,181 тонн.

Крім того позивач вказував, що шляхом проведених розрахунків встановлено перевищення допустимих (нормативних) втрат, які мали місце при перевезенні вантажу сої, по 54 вагонах із сімдесяти, що в цілому складає 35,485 тонн та становить нестачу вантажу.

В зв’язку з чим позивач зазначав, що при перевезенні насіння сої з території товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор Агро” до місця призначення, яке здійснювалося відповідачем, внаслідок перевищення передбачених договором №11/12/17 допустимих (нормативних) втрат вантажу (0,5% від кількості відправленого вантажу), у товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг” виникла нестача сої в загальній кількості 35,485 тонн, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг”, а саме карткою рахунку бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю “Агрікор Холдинг” № 271 за 06 квітня 2018 року.

Пунктом 10 зовнішньоекономічного контракту (а.с.28-33) було передбачено, що датою поставки є дата на штампі ж/д або автотранспортної накладної, поставлена в порту призначення.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до п. 9 ОСОБА_4 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 (чинної на момент прийняття товару вантажоодержувачем) приймання продукції проводиться в наступний термін:

а) продукції, що надійшла без тари, у відкритій тарі і в ушкодженій тарі, - у момент одержання її від постачальника або зі складу органу транспорту або в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше строків, установлених для їх розвантаження;

б) продукції, що надійшла у справній тарі:

по вазі брутто й кількості місць - у строки, зазначені підп. “а” даного пункту;

по вазі нетто й кількості товарних одиниць у кожному місці одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а по швидкопсувній продукції не пізніше 24 год. з моменту одержання продукції - при доставці продукції постачальником або при вивозі її одержувачем зі складу постачальника й з моменту видачі вантажу органом транспорту - у всіх інших випадках.

Також п. 16 ОСОБА_4 П-6 передбачено, що якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішування з іншої однорідною продукцією.

Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, що проводили приймання продукції.

Умови ОСОБА_4 водночас передбачають одночасно з призупиненням приймання продукції обов’язок отримувача викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника відправника.

ОСОБА_4 застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості.

Згідно вимог п. 2.1.9 договору експедитор зобов'язаний забезпечити присутність свого представника при завантаженні (вивантаженні) вагонів та контролювати зважування тари, брутто вагонів.

Відповідно до п.п. 2.1.7. та 2.1.20 договору, експедитор зобов'язаний здійснювати контроль за відповідністю якості та кількості товару покажчикам, зазначеним у правовстановлюючій документації на товар, заявці та інструкціях клієнта.

Аналогічні вимоги передбачає і п. 2.1.21 договору, в якому зазначено: якщо під час завантаження чи розвантаження будуть виявлені пошкодження вантажу, невідповідність його кількості або якості правовстановлюючій документації або заявці, експедитор зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта та у подальшому діяти згідно його вказівок. Уповноважені представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт виявлених втрат або пошкоджень вантажу.

Пунктом 2.1.26 договору на експедитора покладено зобов'язання здійснювати контроль за відповідністю ваги тари, брутто та нетто вагонів на залізничних вагах.

Водночас позивач стверджував, що визначені у п. п.2.1.7., 2.1.9,.2.1.20, 2.1.21 та 2.1.26 договору зобов'язання відповідачем у повному обсязі виконано не було.

В ході надання транспортно-експедиторських послуг відповідач належного контролю за доставкою і вивантаженням вантажу та відповідністю кількості доставленого вантажу правовстановлюючим документам при його вивантаженні не здійснював.

Також позивач вказував, що копії електронних листів облікової групи товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех-Термінал” від 09 січня 2018 року, наданих товариством з обмеженою відповідальністю “АДМ Трейдінг Україна”, підтверджують, що відповідач був повідомлений засобами електронного зв'язку про значну різницю між початковою вагою вантажу, що доставлявся згідно накладної № 43533538, та його вагою при переважуванні в пункті призначення, проте актів про виявлені втрати вантажу протягом всього періоду вивантаження сої, яка прибула за даною накладною, як і при вивантаженні вантажу за рештою накладних, не складав, при цьому позивача про наявну нестачу вантажу належним чином не повідомив, чим порушив вимоги п.п.2.1.7., 2.1.9,.2.1.20, 2.1.21 та 2.1.26 договору.

В зв’язку з вищенаведеним, позивач вказував, що внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього договором зобов'язань по організації перевезення соєвих бобів та виникнення нестачі сої в кількості 35,485 тонн позивачу було завдано матеріальних збитків у розмірі 461 305 грн. 00 коп.

Крім того позивач зазначав, що доданими до позовної заяви доказами повністю підтверджується протиправна поведінка відповідача, яка полягає в протиправній бездіяльності, а саме: в неналежному представленні інтересів позивача з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного позивачеві вантажу, в незабезпеченні присутності свого представника при розвантаженні вагонів та контролю за відповідністю показників вантажу по кількості показникам, зазначеним у правовстановлюючій документації на вантаж, не повідомленні позивача про виникнення нестачі сої. Шкідливим результатом такої бездіяльності позивача стало виникнення під час перевезення та вивантаження нестачі сої та спричинення матеріальних збитків позивачеві. Причинний зв'язок між протиправною бездіяльністю відповідача та виникненням збитків полягає в неналежному виконанні відповідачем умов укладеного договору.

Вина відповідача полягає в тому, що, виконуючи обов'язки за договором як професійний експедитор, він не забезпечив належного надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню належного позивачеві вантажу; пояснень щодо неналежного виконання зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг відповідачем не надавалося.

Таким чином, позивач вважає, що у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

06 лютого 2018 року позивачем направлено до відповідача претензію за вих. № 140 про відшкодування збитків у сумі 428 083 грн. 58 коп.

Відповідачем у задоволенні вимог позивача було відмовлено на підставі того, що укладеним договором на відповідача не покладено зобов'язань щодо контролю ваги товару після його одержання вантажоодержувачем (лист-відповідь на претензію за вих. 150218-6 від 15 лютого 2018 року.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ч. 3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Позивач при нарахуванні збитків зазначав, що середня ринкова ціна бобів сої на умовах поставки ОСОБА_5 станом на 16 квітня 2018 року в національній валюті складає 13 000 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ (20%), що підтверджується довідкою Аграрної біржі №38 від 16 квітня 2018 року.

З довідки (а.с.68) вбачається, що станом на 16 квітня 2018 року середня ринкова ціна бобів сої на умовах поставки ОСОБА_5 в національній валюті складає 13 000 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ (20%), а в іноземній валюті - 426,50 дол. США. Тобто курс національної валюти до долара США становить – 30,4806.

Проте, офіційний курс НБУ національної валюти до долара США станом 16 квітня 2018 року становив 26,124909 грн., а не 30,4806 грн. за один долар США як фактично зазначено в довідці.

Крім того, позивач звернувся до суду з позовом не 16 квітня 2018 року, а 04 травня 2018 року.

Офіційний курс НБУ національної валюти до долара США станом на 04 травня 2018 року (день звернення позивача до суду) складає 26,191470 грн. за 1 дол. США.

Як уже зазначалося вище, ціна товару за контрактом складає 355 доларів США за одну тону.

Також позивач вказував, що до відшкодування підлягає вартість 35,485 тонн втрачених бобів сої.

Проте, 0,5% від кількості вантажу переданого до перевезення становить 25,181 тонн.

За доводами позивача різниця між кількістю завантаженого та доставленого вантажу складає 58,940 тонн.

Таким чином 58,940-25,181 = 33,759 тонн, а не 35,485 як вказує позивач.

Отже, суд дійшов висновку, що розрахунок збитків здійснено позивачем невірно.

Водночас, відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності з ч. 2 названої норми Закону, під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Матеріали справи не містять доказів того, що покупець товару за контрактом – компанія А-Gгаіn Еesti OU, або вантажоодержувач не розрахувався з постачальником товару – позивачем за всю партію отриманого товару.

В листі вантажоодержувача від 05 квітня 2018 року № вих 286/2.1 (а.с.46) зазначається, що розвантаження товару відбулося 25-27 грудня 2017 року.

Отже, вказаний лист складено вантажоодержувачем через три з половиною місяці після поставки товару залізницею і розвантаження товару та не містить даних, що він направлявся саме позивачу, як претензія з приводу неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань з поставки.

За змістом ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Як вже зазначалося вище згідно укладених між сторонами додаткових угод до договору отримувачем вантажу є ПрАТ “Укрелеваторпром”.

Відповідно до вантажних накладних (а.с. 109-126) електронно-цифровим підписом уповноваженої особи підтверджено отримання насіння сої вантажоодержувачем ПрАТ “Укрелеваторпром” без зауважень щодо кількості товару та даних зазначених в накладних (графа 53 накладних).

Відповідно до ст. 22, 48, 110, 125 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, який після прибуття на станцію призначення вантажу несе відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення. Залізниця несе відповідальність за вантаж до моменту видачі вантажоодержувачу, про що одержувач розписується в дорожній відомості.

Згідно п. п. 11, 12, 22, 29, 31 Правил видачі вантажів (далі – Правила) при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу.

Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта.

При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.

Перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

У разі недостачі всі обставини зазначаються в комерційному акті складеному до видачі вантажу одержувачу. У разі оформлення наслідків перевірки вантажу комерційним актом, на вимогу одержувача, станція зобов’язана зробити в накладній відмітку, де зазначається про що складено акт, номер та дата його складання.

Згідно п. 7 Правил вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.

В пункті 8 Правил вказано, що датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

У разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором (п. 23 Правил).

Однак позивачем не було додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів перевірки вантажоодержувачем маси вантажу під час його приймання від перевізника.

Крім того слід вказати, що умовами договору не передбачено обов’язку відповідача контролювати вагу товару після його одержання вантажоодержувачем та подальших поставок товару іншим особам.

Згідно залізничних накладних експедитором в порту є ДП “Юран”.

В листі товариство з обмеженою відповідальністю “АДМ Трейдінг Україна” зазначало, що щодо вивантаження вагонів із соєю за вих. № 200218/1 від 20 лютого 2018 року, у зв'язку з необхідністю формування запланованої до відвантаження суднової партії товару 47 вагонів з вантажем сої, що прибули зі станції Прилуки згідно накладної № 43533538 від 31 грудня 2017 року, були переадресовані з терміналу “Укрелеваторпром” на термінал “Новотех”.

Довідкою по розвантаженню транспортних засобів за вих. №515 від 12 квітня 2018 року, наданою товариством з обмеженою відповідальністю “Новотех-Термінал”, підтверджуються дати розвантаження та вага вантажу, доставленого в пункт призначення за накладною № 43533538 від 31 грудня 2017 року, а також різниця між вагою завантаженого та отриманого вантажу по кожному окремому вагону.

Проте, вказані юридичні особи не є сторонами спірних правовідносин, а тому посилання позивача на вказані докази не підтверджують факту завдання збитків позивачу саме відповідачем у зв’язку з виконання останнім своїх обов’язків передбачених договором.

Крім того сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27 та від 31 грудня 2017 року, згідно яких сторони підтвердили, що відповідачем (виконавцем) були проведені роботи (послуги) з перевезення сої зі станції Прилуки на станцію призначення ОСОБА_5 –порт в кількості 79 вагонів.

Сторони одна до одної претензій не мають.

Тобто позивач самостійно підтвердив виконання позивачем обов’язків передбачених умовами договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11 грудня 2017 року за №11/12/17.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення відповідачем своїх зобов’язань, а також втрату вантажу саме з вини відповідача при його перевезенні залізничним транспортом в пункт призначення.

Також матеріали справи не містять доказів того, що вантажоодержувачем здійснювалося переважування вантажу на станції призначення ОСОБА_5 –порт в момент отримання товару від перевізника і при переважуванні було виявлено нестачу маси вантажу.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином організував виконання транспортно-експедиторських послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу клієнта залізничним транспортом у внутрішньодержавному сполученні та забезпечив відправку та отримання вантажу відповідно до умов договору і заявки клієнта.

Твердження позивача про те, що представник відповідача брав участь у переважуванні вагонів 10 січня 2018 року документально не підтверджується, оскільки на вказаному акті відсутній підпис представника відповідача.

Крім того, вказаний акт складено представником товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех-Термінал”, а не одержувачем товару.

Інші доводи сторін не спростовують вищенаведеного і не мають значення для вірного вирішення даного спору між постачальником та експедитором.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову про стягнення збитків немає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 20 вересня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович