Рішення № 76569578, 13.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1710/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

За участю представників:

від позивача не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1710/18 за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 223 380,00 грн. компенсації

ВСТАНОВИВ:

14.08.2018р. приватна організаціїя "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 223 380,00 грн. компенсації.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" зазначає, що 20.07.2017р. її представником ОСОБА_2 була проведена фіксація фактів використання музичних творів у приміщенні кафе – піцерії ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. Преображенська, 72). Фіксація була проведена як шляхом складання відповідного акту фіксації, так і проведенням відеозапису використання відповідачем музичного твору. За результатами проведених дій була проведена перевірка наявності прав на використані відповідачем музичні твори у правовласників, правами яких управляє Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами". Внаслідок перевірки було виявлено, що майнові права авторські права на музичний твір "Fast Car" (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota), які належать ПП "Світова Музика" на підставі: договору № 01/2016-Л від 01.01.2016 р. укладеного із ТОВ "ОСОБА_4 Паблишинг"

В підтвердження факту використання відповідачем "Fast Car " (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota), ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надана копія акту фіксації №20/07/17 факту комерційного використання музичного твору способом публічного виконання, копія додатку до акту фіксації, копія фіскального чеку №0000002518 від 20.07.2017р. та відеозапис (фіксація використання музичних творів за допомогою технічних засобів).

Враховуючи викладене, ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_5 особи – підприємця ОСОБА_1 223 380,00грн. на користь ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах позивача приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" за порушення майнових прав за використаний без дозволу музичного твору "Fast Car " (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota)

ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” вказує, що 01.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 Паблишинг” (Ліцензіар) та Приватним підприємством “Світова музика” (позивач, Ліцензіат) укладено договір №01/2016-Л (далі договір №01/2016-Л) відповідно до умов якого Ліцензіар передає Ліцензіату на територію виключні права на управління майновими авторськими правами на всі твори , що відносяться до Каталогу, який є невід’ємною частиною даного договору, право на використання якого на території, що належить Ліцензіару, на території країн СНД, а саме право використовувати, а також дозволяти або забороняти використання творів наступними способами: публічного сповіщення, публічного виконання, публічного показу, прокату та інше.

Відповідно до п.2.7. договору №01/2016-Л Ліцензіар зобов’язується пред’являти претензії та позови з метою відновлення порушених прав та стягнення матеріальних, а також інших збитків, включаючи упущену вигоду у випадках незаконного використання на території прав, передбачених договором.

01.01.2017р. між сторонами договору №01/2016-Л було укладено додаткову угоду.

01.01.2018р. між сторонами договору №01/2016-Л було укладено додаткову угоду.

Також між сторонами був підписаний додаток №1 “Перелік з каталогу музичних творів”.

ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” вказує, що 01.01.2016р. між Приватною організацією “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” (позивач, Організація) та Приватним підприємством “Світова музика” (позивач, Видавник) укладено договір №АУ010116 про управління майновими авторськими правами (далі договір №АУ010116) відповідно до умов якого Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать Видавнику, а саме дозволяти або забороняти від імені Видавника використання об’єктів авторського права третіми особами відповідно до умов договору (п.2.1. договору №АУ010116).

Відповідно до п.4.1. договору №АУ010116 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами Видавника на наступні види використання об’єктів авторського права: а) публічне виконання творів як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності, а саме підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування; б) публічне виконання творів в місцях здійснення господарської діяльності, а саме підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування, при публічному виконанні (показі чи демонстрації) аудіовізуальних творів, відеограм та передач організацій мовлення, до яких ці об’єкти авторського права включені.

Згідно п.п.7.2., 7.3. договору №АУ010116 Організація має право вживати законних заходів, направлених на захист майнових прав Видавника, в тому числі перешкоджати використанню об’єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об’єктів авторського права без дозволу Організації, але за умови отримання попередньої згоди Видавника на такі дії. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання після отримання згоди Видавника, має право пред’являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати інші дії як для захисту прав Видавника так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Між сторонами договору №АУ010116 була укладена додаткова угода №1 від 01.12.2016р. , додаткова угода №2 від 01.12.2016р.

Як вказує ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”, наявність зазначених вище договорів надає йому право на звернення з даним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2018р., позовну заяву приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2018р., прийнято позовну заяву (вх.№1847/18) до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, повернуте на адресу суду із відміткою "вручено".

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, повернуте на адресу суду із відміткою "вручено".

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 2-4 ст. 426 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 435 Цивільного кодексу України первинним суб’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб’єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

За визначенням, яке наведене у статті 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, публічне виконання – це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

Правовідносини між сторонами також регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" який охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до статті 45 Закону України “Про авторське право та суміжні права” суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, функцію звернення до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

При цьому п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. №5 “Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав” визначено, що така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності”, документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011р. (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи).

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності” визначено, що, враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача. Відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Згідно ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

У відповідності до ч.2 цієї статті суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 1108 ЦК України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

В силу статті 441 ЦК України використанням твору вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування.

Як встановлено судом, факт використання музичного твору відповідачем підтверджується актом фіксації №20/07/17 від 20.07.2017р., складеним уповноваженим представником ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”, фіскальним чеком і відеозаписом публічного виконання, згідно якого було встановлено, що в приміщенні кафе – піцерії ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. Преображенська, 72) в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, публічно виконувався музичний твір, "Fast Car" (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota).

При цьому, суд вважає, що ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” мав право провести відеофіксацію та скласти відповідний акт, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003р. №71 “Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань” та умов укладених з позивачами договорів.

Як слідує з норм Господарського процесуального кодексу України диск з відеозаписом у відповідності до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України віднесений до електронних доказів.

Враховуючи викладене, ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” доведений факт використання відповідачем у приміщенні кафе – піцерії ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. Преображенська, 72) в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, музичного твору, "Fast Car" (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota), що є порушенням майнових авторських прав позивача.

Обґрунтовуючи заявлений розмір компенсації у сумі 223 000,00грн., позивач зазначає, що визначення розміру компенсації належить до дискреційних повноважень суду. Такий розмір встановлений в межах, визначених законом і не може бути меншим і більшим цих рамок. Такі рамки, відповідно до п.«ґ» ч.2, ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" визначається судом у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Тобто будь-яка сума в цьому проміжку буде в рамках дискреційних повноважень наданих законом суду першої інстанції при прийнятті ним рішення у справі.

Враховуючи викладене, ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” вважає, що належним розміром компенсації за кожен музичний твір є 60 мінімальних заробітних плат. Тобто такий розмір компенсації відповідає вимогам справедливості (як такий, що знаходиться в найнижчій шкалі допустимого розміру), а також доречності (з огляду на загальне ігнорвування встанволених законом правил використання музичних творів і повязаних із цим репутаійних і економічних негативних наслідків для України) та просить стягнути з відповідача 223 380,00грн. компенсації.

При визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.

Аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018р. по справі №921/113/17-г.

При визначенні розміру компенсації суд враховує, що доведеним є факт одноразового використання музичного твору "Fast Car" (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota).

Одночасно, суд враховує, що, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушника надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб’єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків.

З огляду на викладене сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”, складає 24 000,00грн. (15х1600,00 грн. = 24 000,00грн.) за музичний твір.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Організації колективного управління авторськими та суміжними правами" інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_5 особи – підприємця ОСОБА_1 24 000,00 грн. на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" за порушення майнових прав за використаний без дозволу музичний твір "Fast Car" (виконавець Jonas Blue Feat. Dakota).

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.13, 74, 78, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов – задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65014, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 74, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах позивача приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" (02222, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36463790) компенсацію у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову – відмовити.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2018 р.

Суддя О.В. Цісельський