Рішення № 76568756, 13.09.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 вересня 2018 р. Справа № 903/300/18

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Якушевої І.О., суддів Костюк С.В., Войціховського В.А., за участі секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши матеріали по справі № 903/300/18

за позовом приватного акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10701”, м. Луцьк

до виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк

про стягнення 301735 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1А.(довіреність б/н від 05.01.2018р.), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 05.01.2018р.),

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 1.1.-8/1832 від 21.03.2018р.),

в с т а н о в и в:

приватне акціонерне товариство “Луцьке автотранспортне підприємство 10701” звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить стягнути з виконавчого комітету Луцької міської ради 301735 грн. компенсації за регулювання тарифу на перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років за маршрутом № 3 “Гаразджа (кладовище)-Госпіталь” за період з 01 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 3, 7, 11, 29, 31, Закону України “Про автомобільний транспорт”, ст.ст. 12, 15, Закону України “Про ціни і ціноутворення”, ч. 1, ч. 2, ст. 191, ст. 224 Господарського кодексу України, зазначаючи, що відповідач зобов’язаний компенсувати витрати за перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років.

Ухвалою суду від 15.05.2018р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.06.2018р. було відкладено підготовче засідання на 21.06.2018р.

11.06.2018р. від представника ПрАТ “Луцьке АТП” надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи, яке обґрунтоване тим, що дана справа є нетиповою, складною та має значний суспільний інтерес, з метою недопущення введення суду в оману та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Ухвалою суду від 21.06.2018р. строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів - до 16.08.2018р. включно; підготовче судове засідання відкладено на 25.07.2018р. на 10 год.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року розгляд справи №903/300/18 за позовом приватного акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10701” до виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення 301735 грн. призначено в колегіальному складі господарського суду.

Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2018 року та від 06.07.2018 року автоматичний розподіл не відбувся, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 09.07.2018 року було визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Якушева І.О., судді Дем’як В.М., Войціховський В.А.

Ухвалою суду від 10.07.2018р. справу № 903/300/18 було прийнято до провадження в колегіальному складі господарського суду Волинської області.

24.07.2018 року представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав письмові пояснення щодо обставин, які підлягають встановленню.

В судовому засіданні 25.07.2018р. було оголошено перерву до 27.07.2018 року за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з письмовими поясненнями представника позивача від 24.07.2018 року.

26.07.2018 року представник відповідача подала до суду письмові пояснення на пояснення позивача від 24.07.2018 року щодо обставин, які підлягають встановленню.

27.07.2018 року представник відповідача подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копії листа департаменту фінансів та бюджету Луцької міської ради від 23.07.2018 року № 13.1-13/615.

27.07.2018 року представник позивача подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови від 20.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження та копії постанови від 20.07.2018 року про арешт майна боржника.

Вказані клопотання судом було задоволено.

Ухвалою суду від 27.07.2018р. було закрито підготовче провадження та призначення справу до розгляду по суті на 22.08.2018р.

21.08.2018р. судом складено довідку про неможливість проведення судового засідання 22.08.2018р. у зв’язку з перебуванням судді Войціховського В.А. у відпустці з 13.08.2018р. по 31.08.2018р.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв’язку з перебуванням судді Дем’як В.М. у відпустці проведено її заміну на суддю Костюк С.В.

Ухвалою суду від 03.09.2018р. новим складом колегії справу прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті на 13.09.2018р.

04.09.2018р. на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про долучення доказів.

В клопотанні представник позивача просив долучити до матеріалів справи лист Міністерства інфраструктури України № 9533/25-10-18 від 31.08.2018р.

Зазначив, що лист Міністерства інфраструктури України № 9533/25/10-18 від 31.08.2018р. він отримав 03.09.2018р., тобто після закриття підготовчого провадження у справі.

Оскільки, підготовче провадження було закрите 27.07.2018р., на підставі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв подане клопотання, оскільки воно з поважних причин не могло бути заявлене представником позивача в підготовчому провадженні.

В судовому засіданні 13.09.2018р. представник позивача подав клопотання про долучення доказів, що підтверджують понесення позивачем витрат на послуги адвоката.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення з огляду на наступне.

Діяльність міського транспорту регулюються Законами України «Про транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Статтею 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого урядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під’їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

20.04.2016р. між виконавчим комітетом Луцької міської ради як організатором та ПрАТ «Луцьке АТП 10701» як перевізником було укладено договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом за маршрутами №3 Гаразджа (кладовище) - Госпіталь» та №18 «Окружна (масив Маяк) - Центральний ринок».

Згідно з п.1.1. договору організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутами №3 Гаразджа (кладовище) - Госпіталь» (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 10 автобусів – у звичайному режимі руху) та №18 «Окружна (масив Маяк) - Центральний ринок» (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 5 автобусів – у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті, а саме автобуси, зазначені у додатку, який є невід’ємною частиною цього договору.

Підпунктом 2.2.6. договору передбачено, що перевізник забезпечує збір виручки відповідно до встановлених тарифів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту до запровадження організатором автоматизованої системи оплати та електронних проїзних документів.

Згідно з пунктом 2.2 договору перевізник надає послуги з перевезення пасажирів за тарифом у розмірі, встановленому рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради.

Договором №02 від 20.04.2016р., укладеним між сторонами у справі, не передбачено обов’язку виконавчого комітету Луцької міської ради компенсувати автомобільному перевізнику витрати на провезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років.

Договір №02 від 20.04.2016р. було укладено сторонами за типовою формою, затвердженою рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010р. №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку».

У затвердженому Луцькою міською радою типовому договорі також не визначено ні обов’язку виконавчого комітету Луцької міської ради компенсувати перевізнику витрати на провезення дітей, ні розміру компенсації витрат, ні механізму відшкодування.

Звертаючись з позовом до суду, позивач самостійно визначив механізм (розрахунок) відшкодування.

Згідно з п.п. 2 пункту «а» частини першої ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить встановлення тарифів на транспортні послуги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством, порядку.

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1 «Про вартість проїзду в автобусах, що працюють на міських маршрутах у звичайному режимі та у режимі маршрутного таксі» встановлено з 01.04.2017р. граничний тариф на послугу з перевезення одного пасажира автобусами на міських маршрутах загального користування у звичайному режимі руху - 4,00 грн., а пунктом 3 для дітей шкільного віку від 6 до 14 років встановлено вартість проїзду в автобусах на міських маршрутах загального користування у розмірі 1 грн. за одну поїздку одного пасажира.

Проект рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1 було погоджено Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в частині дотримання порядку формування тарифів, що підтверджується листом №20/1.23-286 від 23.02.2017р.

Рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1 «Про вартість проїзду в автобусах, що працюють на міських маршрутах у звичайному режимі та у режимі маршрутного таксі» є регуляторним актом, який пройшов регуляторну процедуру у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У відповідності із п.4.2 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обгрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

В процесі судового розгляду позивач стверджував, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1 встановлено вартість проїзду дітей шкільного віку від 6 до 14 років, яка є економічно необґрунтованою, та не передбачено обов’язку виплати компенсації, вважає, що у зв’язку з цим у нього виникло право на компенсацію витрат автомобільного перевізника внаслідок регулювання тарифу. Також посилався на те, що це рішення не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та ч.2 ст.15 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Однак, ні договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016р., ні рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1, яким встановлено граничний тариф на послугу з перевезення одного пасажира автобусами на міських маршрутах та визначено вартість проїзду дітей шкільного віку від 6 до 14 років, ні рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010р. №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м.Луцьку» не визнані судом недійсними, є чинними.

Позивачем також не подано доказів, які б свідчили про внесення змін до договору №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016р., доказів на підтвердження того, що встановлена відповідачем вартість проїзду для дітей шкільного віку віком від 6 до 14 років є нижча від економічно обґрунтованої.

Як пояснювала представник позивача, в заяві на участь у конкурсі з перевезення пасажирів позивач підтверджував, що згоден брати участь у конкурсі відповідно до умов проведення конкурсу, визначених організатором, вказував, що з об’єктом конкурсу ознайомлений та, у разі перемоги, згоден укласти договір. Договір було укладено за результатами проведення конкурсу, з умовами якого позивач погоджувався.

Також із змісту рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1 вбачається, що ним окремо встановлено граничний тариф на послугу з перевезення одного пасажира автобусами на міських маршрутах та окремо - вартість проїзду дітей шкільного віку від 6 до 14 років.

Позивач вважає, що у нього на підставі ч.2 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт» виникло право на компенсацію витрат автомобільного перевізника внаслідок регулювання тарифу.

У відповідності із ч.2 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами компенсацію відповідно до закону.

Аналізуючи норму ч.2 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства», дітей шкільного віку від 6 до 14 років не можна віднести до пасажирів, які перевозяться за регульованим тарифом.

За змістом рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1 дітям шкільного віку від 6 до 14 років встановлено пільгову вартість проїзду, а тому у позивача не виникає права на компенсацію на підставі ч.2 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв’язку із регулюванням тарифу.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову судом враховано наступні приписи законодавства.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З урахуванням наведених норм законодавства договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016р. є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків його сторін – виконавчого комітету Луцької міської ради і приватного акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10701”.

Проте, договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016р. не містить обов’язку виконавчого комітету Луцької міської ради проводити компенсацію ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10701” за перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років, розміру компенсації витрат автомобільного перевізника за перевезення, механізму компенсації.

За таких обставин, коли встановлено, що договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016р. не містить обов’язку виконавчого комітету Луцької міської ради проводити компенсацію ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10701” за перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років, не містить розміру компенсації витрат автомобільного перевізника за перевезення, механізму компенсації, а також те, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010р. №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку», договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016р., рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017р. №133-1, якими врегульовано правовідносини організатора перевезення і перевізника щодо перевезення пасажирів на міських маршрутах м. Луцька, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, є чинними, відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 301 735 грн. компенсації.

У зв’язку із відмовою в позові судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення». ст. ст. 7, 11, 29, 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 191 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 20.09.2018р.

Головуюча суддя І. О. Якушева

Судді С. В. Костюк

ОСОБА_4