Ухвала суду № 76568178, 17.09.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

17 вересня 2018 рокум. Ужгород№ 807/2340/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з'явився;

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення.

В судове засідання позивач не з'явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.

Зважаючи на неодноразові клопотання позивача та його представника про відкладення розгляду справи, які судом задовольнялись, а саме клопотання від: 19.01.2016 року, 18.02.2016 року,12.04.2016 року, 20.09.21016 року, 26.10.2016 року, 30.11.2016 року, 16.01.2017 року, 14.03.2017 року, 07.06.2017 року, 09.08.2017 року, 02.11.2017 року, 19.12.2017 року, 26.06.2018 року, 01.08.2018 року та 17.09.2018 року, суд приходить до переконливого висновку, що в даному випадку позивач зловживає своїм правом на судовий захист, а тому у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду слід відмовити за його необґрунтованістю та затягуванням судового розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного клопотання також заперечив та просив суд даний адміністративний позов залишити без розгляду у зв'язку із необгрутнтованістю поданого клопотання та неодноразовою неявкою позивача в судове засідання.

Судом було призначено судові засідання на 01.08.2018 року та на 17.09.2018 року. В вищезазначені судові засідання належним чином та завчасно повідомлений позивач не з’явився. Факт повідомлення позивача про час та місце судових засідань підтверджують поштові повідомлення про вручення повісток позивачу, наявні в матеріалах справи. Тобто позивач повторно не прибув в судові засідання без поважних причин.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку представника відповідача з приводу поданого клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи неодноразову неявку позивача в судове засідання за необґрунтованими клопотаннями, які судом задовольнялись, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, суд звертає увагу позивача, що можливість звернутися до адміністративного суду в загальному порядку у будь-який інший більш зручний для нього час не втрачена, оскільки згідно ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Тому права позивача на судовий захист, гарантовані Конституцією України, при залишенні судом позовної заяви без розгляду жодним чином не порушуються.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОСОБА_5