Рішення № 76567526, 26.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6343/17 Справа № 185/362/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України (третя особа: державний виконавець Павлоградського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3) про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Державної казначейської служби України з позовом, яким з урахуванням уточнень просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету 56070грн.48коп. на відшкодування матеріальної шкоди як залишок боргу за виконавчим листом та 100 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої, зокрема, внаслідок незаконної бездіяльності державного виконавця.

Рішенням Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області від 11.07.2017р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та на його користь стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету 1000грн. на відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість часткового задоволення його позову, просив скасувати вказане рішення суду та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає зміні в частині розміру присудженого морального відшкодування за такими підставами.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

04.09.2001р. Павлоградським міськрайсудом Дніпропетровської області видано виконавчий лист №2-1677 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми 87612грн.44коп., у тому числі, 80706грн. на повернення боргу та 6456грн.44коп. за прострочення виконання грошового зобовязання та 450грн. судових витрат (а.с.67). Постановою державного виконавця ВДВС Павлоградського міського управління юстиції від 10.09.2001р. відкрито виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого документу (а.с.68). Судом першої інстанції встановлено, що рішення Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми 87612грн.44коп. фактично виконано лише частково у сумі 22 121,43грн., залишок сума боргу склав 56070грн.48коп.

Ухвалою Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області від 19.02.2016р. частково задоволено скаргу ОСОБА_2 та визнано незаконною бездіяльність та дії державного виконавця державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо невиконання вказаного виконавчого листа, державного виконавця Кошеварову О.Л. зобов’язано здійснити перевірку поточного майнового стану боржника. При цьому судом встановлено, що державною виконавчою службою не у повному обсязі здійснена робота по своєчасному виконанню судового рішення на підставі ст.11 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с.14). Ухвала суду набрала законної сили.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції на підставі ст.ст.23,1167, 1173 ЦК України ухвалив рішення про стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету 1000грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю державної виконавчої служби при виконанні рішення суду та відмовив у задоволенні позову про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету 56070грн.48коп. на відшкодування матеріальної шкоди у якості залишку боргу за виконавчим листом.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні за рахунок коштів Державного бюджету залишку боргу за виконавчим листом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказаний виконавчий лист продовжує перебувати на виконанні та фактично виконується, можливість такого виконання безпосередньо самим боржником ОСОБА_4 не втрачена. За таких обставин підстав для стягнення залишку присудженого до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошової суми за рахунок коштів Державного бюджету країни та задоволення апеляційної скарги у вказаній частині не вбачається. Що стосується рішення суду першої інстанції в частині розміру присудженого на користь ОСОБА_2 морального відшкодування, то воно підлягає зміні за такими підставами. Визначивши розмір морального відшкодування у сумі 1000грн., суд першої інстанції не у повному обсязі врахував конкретні обставини її спричинення. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалене у 2001 році не виконується тривалий час, майже 16 років, хоча своєчасно передано ОСОБА_2 на виконання державній виконавчій службі. Ухвалою Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області від 19.02.2016р., яка є чинною, встановлено, що причиною тривалого невиконання рішення суду є бездіяльність державної виконавчої служби. Вказаною ухвалою суду державного виконавця Кошеварову О.Л. зобов’язано здійснити перевірку поточного майнового стану боржника. Проте вказані дії державним виконавцем фактично стали виконуватись лише після звернення ОСОБА_2 до суду у січні 2017 року з вказаним позовом (а.с.52-62). Також лише під час розгляду судом вказаної справи державним виконавцем встановлено наявність у боржника ОСОБА_4 доходів та у березні 2017 року звернуто на них стягнення на виконання рішення суду (а.с.63). Враховуючи зазначені обставини щодо бездіяльності державного виконавця та тривалого невиконання рішення суду на користь ОСОБА_2, який є інвалідом Ігр. (а.с.15), апеляційний суду вважає, що розмір присудженого на його користь морального відшкодування підлягає збільшенню до 3000грн.

Враховуючи наведене, на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру морального відшкодування та з відповідним частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року змінити, збільшивши розмір присудженого до стягнення на користь ОСОБА_2 морального відшкодування до 3 000грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.