Рішення № 76567436, 19.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.09.2018

Справа № 320/4510/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» вересня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Редько О.В., при секретарі - Колесніковій Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд: визнати за ним право власності на житловий будинок № 2/1 по 1-му пров. Івана Франка в м. Мелітополі Запорізької області, загальна площа 85,7 кв.м., житлова площа 53,0 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 08 грудня 2010 року.

Від представника позивача адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність. Заперечень з приводу позовних вимог не надано.

Відповідно до положень ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

27 вересня 1991 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, після реєстрації якого змінила прізвище на «Стойчева» /а.с.6/.

ОСОБА_2 помер 08 грудня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖС № 190375 /а.с.7/

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку № 2/1 по 1-му пров. Івана Франка в м. Мелітополі Запорізької області, який належав спадкодавцю відповідно до наступних документів: копії виписки з рішення № 238/8 від 16 листопада 1980 року про виділ та передачу ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку /а.с.13-14/, копією акту про відвід земельної ділянки /а.с.12/.

За час свого життя ОСОБА_2 не зареєстрував вказаний житловий будинок в БТІ, що підтверджується листом КП Мелітопольського ММБТІ № 754/02-14 від 10.03.2011 року /а.с.11/

Згідно довідки голови квартального комітету № 14 від 25.05.2018 року та від 18.06.2018 року позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживала по день смерті ОСОБА_2, який помер 08.12.2010 року за адресою: м. Мелітополь, 1-й пров. Івана Франка, буд. 2/1 /а.с.8,26/.

Спадщину після смерті чоловіка позивач прийняла шляхом подачі заяви в установлений законом строк в Мелітопольську державну нотаріальну контору.

Згідно спадкової справи померлого ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулась ОСОБА_1 /а.с.36-42/.

При зверненні позивача із заявою про отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно для прийняття спадщини на житловий будинок розташований по 1-му пров. І. Франка, № 2/1 в м. Мелітополі Запорізької області було винесено рішення реєстратора від 19 липня 2011 року про відмову у видачі вказаного витягу у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок /а.с.10/.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини згідно ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12).

Судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, 1-й пров. І. Франка, 2/1 був збудований до 1992 року.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до частини 2 статті 182 ЦК України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку,встановленому законом.

Відповідно, до частини 1 статті 1299 ЦК України, якщо в складі спадщини яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника ходять до складу спадщини.

На підставі викладеного суд вважає, що заявлені вимоги підлягають повному задоволенню, і необхідно визнати право власності за позивачкою на житловий будинок № 2/1 по 1-му пров. Івана Франка в м. Мелітополі Запорізької області, загальна площа 85,7 кв.м., житлова площа 53,0 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 08 грудня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 2,7,10,18,200,247,258,264,265,268,352-356 ЦПК України, ст. ст.316,317,1216-1220,1258,1261,1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок № 2/1 по 1-му провулку Івана Франка в м. Мелітополі Запорізької області, загальна площа 85,7 кв.м., житлова площа 53,0 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 08 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Редько