Рішення № 76567385, 06.09.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1520/18

Провадження 2/242/836/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Селидове

Селидівський міський суду Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного заочного провадження в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. на підставі свідоцтва про право на спадок ААВ № 386054. В квартирі зареєстрований ОСОБА_2, який за вказаною адресою з 2015 року не проживає без поважних причин. Реєстрація за вищевказаною адресою відповідача перешкоджає власнику розпорядитися власністю, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить суд слухати справу без її участі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.06.2018 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААВ № 386054 від 11.12.1996 року, посвідченого ОСОБА_3 державним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Донецької області, спадкоємицею за заповітом майна ОСОБА_4, померлого 23.04.1996 року є його донька ОСОБА_1. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво складається із квартири, що знаходиться в АДРЕСА_3, яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва № 8005 про право власності на житло, виданого 18.04.1995 року Службою приватизації державного житлового фонду п/о «Селидіввугілля», зареєстрованого в БТІ м. Селидове 27.04.1995 року за № 3157. Квартира складається з двох жилих кімнат, загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м.

Відповідно до довідки № 649 від 29.03.2018 року, виданої ОСББ «Центральна, 102 м. Селидове», за адресою Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна, буд. 102/10, зареєстровані: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Відповідно до акту складеного депутатом міської ради ОСОБА_7, в присутності двох свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, була проведена перевірка житлових умов власника квартири ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4, встановлено, що за вищевказаною адресою зареєстровані та мешкали: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, які в вересні 2014 року в повному складі виїхала до м. Кременець, Тернопільської області. В вищевказаній квартирі з вересня 2014 року ніхто не мешкає.

Згідно рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.12.2015 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 УК України передбачено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

У відповідності до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.72 ЖК визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни проводиться в судовому порядку.

Вищевказані докази в їх сукупності приводять суд до переконання, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає в житловому приміщенні без поважних причин понад один рік, це відповідно до ст.405 ч. 2 ЦК України є підставою для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В судове засідання не надано доказів, які б свідчили про те, що причини відсутності відповідача у спірному приміщенні понад один рік є поважними.

У зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 72 ЖК України, ст. ст. 16, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 280 – 282, 288 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна, 110/24, ІПН НОМЕР_1, до ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в дохід держави судовий збір на (р/р 31213206005070, отримувач: УК у м. Селидове 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37791274, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська