Рішення № 76566782, 18.09.2018, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/77/18

Провадження №2/283/195/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2018 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Міхненка С.Д.

за участю

секретаря - Ільніцької С.В.

позивача, представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах недієздатної особи ОСОБА_7, третя особа приватний нотаріус Малинського нотаріального округу ОСОБА_8, до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання недійсною з моменту видачі нотаріально посвідченої довіреності від 03 серпня 2016 року, яка видана ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_4 на продаж квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_2 від 19 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_7 в інтересах якого діє ОСОБА_4 та ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію переходу права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, застосувати наслідки недійсності правочину, зобов’язавши ОСОБА_2 повернути ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 70 тис. грн., -

ВСТАНОВИВ :

10 січня 2018 року позивач, яка діє в інтересах недієздатної особи ОСОБА_7 звернулася до суду з вимогами до відповідачів.

З уточненням та збільшенням позовних вимог, з підстав передбачених, статтями 203,215,216,225,226 ЦК України просить позов задовольнити.

Пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_7, який має розлади психіки та в період часу з 15 серпня 2016 року по 19 вересня 2016 року знаходився на примусовому лікуванні у психіатричному стаціонарі Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1.

Після повернення з лікування, позивач дізналася , що квартира, яка належить ОСОБА_7 за адресою: м. Малин по вул. Неманіхіна,4/4, була продана ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 19 серпня 2016 року, причому від імені продавця діяв ОСОБА_4Ю на підставі нотаріальної посвідченої довіреності від 03 серпня 2016 року, виданої ОСОБА_7

З моменту видачі ОСОБА_7 довіреності і до моменту його примусової госпіталізації до психіатричного закладу минуло лише 7 днів, а тому він на моменту видачі довіреності не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Також на момент укладення договору купівлі – продажу ( 19 серпня 2016 року), ОСОБА_7 знаходився на примусовому лікуванні про що достовірно було відомо ОСОБА_4, який, незважаючи на дане уклав договір.

У вересні 2016 року ОСОБА_6 звернулась до Малинського районного суду Житомирської області з заявою про визнання ОСОБА_7 недієздатним та призначення її опікуном.

Рішенням суду від 31 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні її заяви, однак ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2017 року, рішення суду від 31 жовтня 2017 року скасована та її заява задоволена повністю.

З вищезазначених підстав просить позов задовольнити , визнати недійсною з моменту вчинення довіреність від 03 серпня 2016 року, визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири від 19 серпня 2016 року , скасувати державну реєстрацію переходу права власності, застосувати наслідки недійсності правочину, стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 70 тис. грн., яка пов’язана з протиправним позбавленням єдиного житла недієздатної особи ОСОБА_7

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 заперечив по суті позову, пояснив, що 19 серпня 2016 року між ОСОБА_7, інтереси якого на підставі нотаріально посвідченої 03 серпня 2016 року довіреності представляв ОСОБА_4Ю, та ОСОБА_2 укладений договір купівлі – продажу квартири, яка знаходиться за адресою: м. Малин по вул. Неманіхіна,4/4.

Договір купівлі – продажу відповідає вимогам, зазначеним у статті 203 ЦК України, підписаний сторонами договору та нотаріально посвідчений.

Будь – яких правових підстав для визнання недійсними довіреності та договору купівлі – продажу не має.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 позов не визнав повністю, вважає вимоги позивача безпідставними.

Пояснив , що ОСОБА_4Ю не було відомо про наявність захворювань психіки у його довірителя ОСОБА_7

Дані про захворювання довірителя з’явились вже після того як була посвідчена довіреність і укладено договір купівлі – продажу квартири.

Так, тільки 07 грудня 2017 року ОСОБА_7 рішенням Апеляційного суду Житомирської області визнано недієздатним та призначено опікуна над ним.

Квартира щодо якої була видана довіреність на продаж мала незадовільний стан і для повноцінного житла не була придатна.

На момент видачі ОСОБА_7 довіреності та укладення договору купівлі – продажу квартири, будь - яких сумнівів у нотаріуса щодо психічного стану ОСОБА_7 не виникало.

Просить в задоволені позову відмовити.

Приватний нотаріус Малинського нотаріального районного округу ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась.

В заяві, яку направила до суду просить в задоволені позову відмовити, розглянути справу без її участі.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9, який дав показання, що він підшукував квартиру для придбання своєї тещі ОСОБА_2

Він особисто спілкувався з ОСОБА_7 з приводу купівлі – продажу квартири і будь – яких ознак психічного захворювання у останнього свідок не помітив.

Під час допиту свідок ОСОБА_10 дав показання , що він проживає по сусідству з ОСОБА_7 за адресою: м. Малин по вул. Неманихіна б. 4 кв.3.

Приблизно з 2013 року ОСОБА_7 став поводив себе неадекватно, стягував в квартиру сміття, розбирав фундамент. ОСОБА_7 не мився, ходив роздягнутим.

Побоюючись за свою власність, оскільки ОСОБА_7 міг влаштувати пожежу, сусіди останнього неодноразово звертались до правоохоронних органів.

На прохання мешканців будинку в квартирі ОСОБА_7 був відключений газ.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані докази в межах позовних вимог, вважає, що позов в частині вимог до ОСОБА_2 підлягає задоволенню повністю, а в позові до ОСОБА_4Ю слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03 серпня 2016 року ОСОБА_7 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_4 продати належне йому нерухоме майно , а саме квартиру за № 4 в житловому будинку № 4 по вул. Неманихіна м. Малина .

Довіреність нотаріально посвідчена.( а.с. 118).

19 серпня 2016 року між ОСОБА_7 ( в інтересах якого діяв ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу квартири № 4 в житловому будинку № 4 по вул. Неманихіна м. Малина.

Продаж вказаної квартири за домовленістю сторін вчинено за суму 49772 грн. і грошова сума отримана представником продавця від покупця повністю до підписання цього договору. Оціночна вартість відчужуваної квартири становить 49772 грн.

Договір купівлі – продажу квартири нотаріально посвідчений. ( а.с. 109-110).

15 серпня 2016 року Житомирським районним судом Житомирської області ухвалено рішення, яким заяву лікаря – психіатра Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 задоволено, ОСОБА_7 госпіталізовано в примусовому порядку до психіатричного стаціонару психіатричної лікарні. ( а.с.12).

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2017 року за апеляційною скаргою ОСОБА_6 скасовано рішення Малинського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2017 року, яким ОСОБА_6 відмолено у задоволенні її заяви про визнання ОСОБА_7 недієздатним та вирішено: заяву ОСОБА_6 задовольнити, визнати ОСОБА_7 недієздатним та призначити ОСОБА_6 опікуном над ОСОБА_7

Зі змісту ухвали суду від 07 грудня 2017 року вбачається , що згідно висновку судово – психіатричної експертизи № 35-2017 від 31 січня 2017 року ОСОБА_7 страждає на виражену деменцію внаслідок змішаного органічного (посттравматичного, інтоксикаційного, судинного ) ураження головного мозку з психопатизацією особистості , розладами психіки у вигляді маячного синдрому. Ступень наявності змін зі сторони психіки ОСОБА_7 на даний час настільки виражена, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Судом також встановлено, що на день видачі довіреності ( 03 серпня 2016 року ) ОСОБА_7 не був визнаний недієздатним і над ним не було призначено опікуна, який би міг схвалювати або не схвалювати такі його дії.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 2,3 ст. 41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє опікун.

Відповідно до вимог ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

У п. 4,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснено, що необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК України тощо), та оспорюванні якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Під час розгляду справи судом за клопотанням учасників справи була призначена та проведена судово психіатрична експертиза хворого ОСОБА_7

Відповідно до висновку судово – психіатричного експерта від 29 травня 2018 року № 168-2018 встановлено, що по відомостям, які знаходяться в медичній документації та цивільній справі, психічні розлади у ОСОБА_7 виникли за декілька років до підписання ним довіреності на ім’я ОСОБА_4

Останні два роки стан ОСОБА_7 ще більше погіршився , він став агресивний до рідних та сусідів, імпульсивно та непередбачено нападав із сокирою на оточуючих.

Комісія експертів прийшла до висновку, що ОСОБА_7 за своїм психічним станом не міх усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у період підписання 03 серпня 2016 року довіреності на ім’я ОСОБА_4, посвідченої державним нотаріусом ОСОБА_11 щодо укладення договору купівлі – продажу квартири № 4 в житловому будинку № 4 по вул. Неманихіна м. Малина.

Хоча висновок експертизи є лише одним із доказів у справі і йому слід давати оцінку в сукупності з іншими доказами будь-які зовнішні обставини мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.02.2012 року № 6-9 цс 12.

Жодних доказів на спростування висновку експертизи відповідачами не надано.

Свідок ОСОБА_9

Судом було відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про призначення повторної судово – психіатричної експертизи, оскільки висновок експерта від 29 травня 2018 року є обґрунтованим, таким , що не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумнівів у його правильності.

Таким чином враховуючи викладене, суд, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6 щодо вимог про визнання недійсною з моменту видачі нотаріально посвідченої довіреності від 03 серпня 2016 року, яка видана ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_4.

Оскільки договір купівлі – продажу спірної квартири, укладено ОСОБА_4, повноваження якого були визначені довіреністю від 03 серпня 2016 року, тому даний договір також не відповідає вимогам закону і повинен бути визнаний недійним.

Що стосується позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну квартиру, то дані вимоги є похідними від спору цивільного щодо цих майнових прав.

Оскільки за відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано у відповідному державному реєстрі право власності на це майно, тому при визнанні оспорюваних правочинів недійсними є підстави для скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Позивачем заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.

Таким чином ОСОБА_2 повинна повернути опікуну недієздатної особи отриману за договором купівлі – продажу квартиру.

На момент укладення договору купівлі – продажу квартири ОСОБА_7 був дієздатною фізичною особою, яка в момент вчинення вказаного правочину не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, відтак визнається недійсним договір саме з підстав, викладених у ст. 225 ЦК України, що не відноситься до категорії нікчемних правочинів. Оскільки норми ч. 4 ст. 216 та ч.3 ст. 226 ЦК України встановлюють наслідки недійсності нікчемного правочину вчиненого недієздатною фізичною особою відтак не можуть застосовуватись до даних правовідносин, а тому кошти отримані за спірним договором не можуть бути стягнуті з опікуна ОСОБА_7 – ОСОБА_2 як правовий наслідок вчинення правочину недієздатною особою.

В частині вимог позивача до ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 70 тис. грн., то суд вважає , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків ,встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні позивачем та її представником не доведено, що ОСОБА_4 при отриманні довіреності, якою ОСОБА_7 уповноважував його здійснити продаж спірної квартири та під час укладення договору купівлі – продажу було достовірно відомо про психічний стан ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діяв саме з метою протиправного позбавлення житла ОСОБА_7

Керуючись ст.ст. 13,81,141,263-265 ЦПК України , на підставі ст.ст.203,225 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 ) задовольнити повністю.

Визнати недійсною з моменту видачі нотаріально посвідченої довіреності від 03 серпня 2016 року, яка видана ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_4 на продаж квартири АДРЕСА_3, яка посвідчена державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори ОСОБА_11

Визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_2 від 19 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_7 в інтересах якого діє ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу ОСОБА_8

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об’єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3, номер запису про право власності 16001733; дата, час державної реєстрації – 19 серпня 2016 року, 16:17:38.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_3.

В позові ОСОБА_6 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_4 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 2114,40 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_12