Рішення № 76566775, 12.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18560/17

Провадження № 2/161/834/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючої – судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2017 року представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Свій позов мотивує тим, що 15.06.2016 року з участю застрахованого автомобіля НОМЕР_1, під керуванням страхувальника ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 сталась ДТП, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2016 року у вчиненні даної ДТП визнано винним ОСОБА_2 На підставі умов договору страхування страховик виплатив страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 235 973,23 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2, була застрахована ПАТ НАСК «Оранта», ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту відповідальності 100 000 грн., а невідшкодована частина збитку в розмірі 135 973,23 грн. підлягає стягненню з винної в ДТП особи. Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 135 973,23 грн., а також підлягають стягненню судові витрати.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. В судовому засіданні 08.05.2018 представник відповідача оспорював розмір шкоди, зазначений позивачем, а відтак і суму регресної вимоги.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, 15 червня 2016 року о 08 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки "Пежо Партнер" д.р.н.з. АС2363АХ, по вул. Ковельській, буд. 173 в м. Луцьку Волинської області, рухаючись по крайній лівій смузі дороги в сторону вул. Глушець в м. Луцьку Волинської області, не вибрав безпечної швидкості руху в установлених межах, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Тойота RAV 4" д.р.н.з. АС 2882 ВК, під керуванням ОСОБА_3, який зупинився попереду в попутному напрямку, щоб здійснити поворот ліворуч, внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.13,14).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень (а.с.13,14).

25 липня 2017 року вищевказана постанова набрала законної сили.

Відповідно до п.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2016 року є підставою для звільнення позивача від доказування даного позову в частині питань чи мали місце дії відповідача, а саме дії, що містять в собі склад адміністративного правопорушення, наявність причинно-слідчого зв'язку між винними діями, пов'язаними з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, відповідача і завданням шкоди ОСОБА_3

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу №2016/2927 від 16 червня 2016 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4, наданого в якості доказу стороною позивача, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу "Тойота RAV 4" д.р.н.з. АС 2882 ВК, пошкодженого в результаті ДТП станом на 16.06.2016 року складає: 239668,09 грн. (а.с. 29-35).

Оскільки, стороною відповідача оспорювалась правильність нарахування розміру шкоди у поданому стороною позивача вищевказаному звіті про оцінку транспортного засобу, судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта №8436 судової автотоварознавчої експертизи від 24.07.2018 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу "Тойота RAV 4" д.р.н.з. АС 2882 ВК, пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 15.06.2016 року, станом на 16.06.2016 року складає 184313,03 грн. (а.с.131-136).

Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 17 своєї постанови «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року за №8, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

В даному випадку, оцінивши вищенаведений висновок, суд приходить до висновку, що експертиза, за результатами якої складено саме вказаний висновок проведена у відповідності з принципами об'єктивності та повноти експертного дослідження, визначеними ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», а також приписами ст. 102 ЦПК України, сам висновок є повним, чітким та конкретним, експерт дослідив всі надані матеріали.

Будь-яких заперечень зі сторони відповідача та позивача на вищевказаний висновок експерта до суду не надходило.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №06/16-Тз/Вл від 25.03.2016 року ОСОБА_3 застрахував транспортний засіб марки "Тойота RAV 4" д.р.н.з. АС 2882 ВК, у ПАТ «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» на страхову суму 1031760 грн. (а.с.4).

На підставі страхових актів №06/16-Тз/Вл-1-1, №06/16-Тз/Вл-1-2 від 23.03.2016 року та рахунків-фактур №АК00028527 від 04.07.2016 року та №АК00029160 від 19.08.2016 року ПАТ «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 235973,23 грн. за ремонт автомобіля "Тойота RAV 4" д.р.н.з. АС 2882 ВК, що доводиться платіжними дорученнями №26287, №26521, №33588 (а.с.9,10)

Згідно ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка причинила цю шкоду.

У відповідності до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ОСОБА_5 Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року, справа № 755/18006, дійшла висновку, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

З копії полісу №АЕ/6588260 від 17.03.2016 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2, тобто відповідача ОСОБА_2, була застрахована ПАТ НАСК «Оранта», страхова сума за шкоду заподіяну майну становить – 100 000 грн. (а.с.20).

Таким чином, враховуючи вищевказані положення та обставини справи, те, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу "Тойота RAV 4" д.р.н.з. АС 2882 ВК, пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 15.06.2016 року, згідно висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи станом на 16.06.2016 року, складає 184313,03 грн., ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до страховика ПАТ НАСК «Оранта», де страхувальником виступає винуватець ДТП ОСОБА_2, в межах ліміту відповідальності 100 000 грн., тобто різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування складає 84313,03 грн., з розрахунку (184 313,03 грн. - 100 000 грн.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» підлягають до часткового задоволення, з ОСОБА_2 підлягає стягненню 84313,03 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10- 13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 39/7, РНОКПП НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) суму майнової шкоди у розмірі 84313 (вісімдесят чотири тисячі триста тринадцять) гривень 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 39/7, РНОКПП НОМЕР_3) користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) судовий збір у розмірі 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) гривні 32 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.09.2018.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій