Вирок № 76563833, 18.09.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1649/18

Провадження №1-кп/628/262/18 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Волчек О.О.

за участю секретаря Дюкової Г.Б.

прокурора Водолазького Б.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Куп'янську кримінальне провадження № 12018220370000809 від 14.04.2018 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел.. Ківшарівка Куп’янської міськради Харківської області, громадянина України, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований і мешкає за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, 40/2, раніше судимого:

- вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 18.01.2007 р. за ч.2 ст. 187, ч.1,2 ст. 309 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки;

- вироком Борівського районного суду Харківської області від 28.09.2007 р. за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

- вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.09.2008 р. за ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ст. ст. 70,71,72 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з виготовленням, зберігання і реалізацією наркотичних засобів і з конфіскацією майна; постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.09.2012 р. був звільнений 24.09.2012 року по ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 21 день;

- вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2018 р. за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку,

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, маючи таким чином не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову у період іспитового строку скоїв аналогічний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, повторно, 12.04.2018 року близько 14:30 год, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1, діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, через незачинені двері, незаконно проник до приміщення кімнати №5 будинку №1-Н смт. Ківшарівка, м. Куп’янськ, Харківської області, яке орендує ОСОБА_2, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав належні потерпілій ОСОБА_2 одномісну панцирну сітку ліжка розміром 180x87 см вартістю, як брухт чорного металу 133 грн. 66 коп., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2265 від 25.05.2018 року, а також металеву спортивну гирю вагою 16 кг вартістю, як брухт чорного металу 107 грн. 20 коп. згідно висновку тієї ж експертизи.

Заволодівши викраденим, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 240 грн 86 коп.

У судовому засіданні обвинувачений в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення свою провину визнав у повному обсязі, пояснивши, що дійсно, за вищевказаних обставин у квітні місяці 2018 року скоїв крадіжку майна, належного ОСОБА_2 Вказавши, що був у гуртожитку у товариша, вийшовши з кімнати він помітив незачинені двері,зайшов до кімнати та викрав гирю і сітку з ліжка, які здав на металобрухт. У вчиненому розкаявся, просив суд не застосовувати до нього суворої міри покарання. Суд розцінює це каяття, як щире.

Потерпіла ОСОБА_2 надала до суду телефонограму, у якій міститься прохання про проведення підготовчого засідання у її відсутності по сімейним обставинам, також просила провести судове засідання у її відсутності (а.с.16). На підставі цієї телефонограми, у судовому засіданні 27.07.2018 року було ухвалено розглядати дане кримінальне провадження у відсутності потерпілої, що вбачається з журналу судового засідання (а.с.53).

Відповідно до ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, його позиція є добровільною та істинною, а також йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, тобтотаємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до приміщення, вчинене повторно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання у межах санкції кримінального закону, який передбачає покарання за вчинений злочин, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання

Відповідно до ст. 12 КК України злочин за ч. 3 ст. 185 КК України класифікується, як тяжкий.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації та проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, де характеризується формально, але характеристика не містить негативних відомостей, ніде не працює, має середню освіту, не одружений, невійськовозобов’язаний, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра Куп’янської міської лікарні не знаходиться, має не зняті і непогашені у встановленому порядку судимості, у тому числі за корисливі злочини,а саме: вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 18.01.2007 р. за ч.2 ст. 187, ч.1,2 ст. 309 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки; вироком Борівського районного суду Харківської області від 28.09.2007 р. за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік; вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.09.2008 р. за ч.2 ст.308, ч.2 ст.309 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з виготовленням, зберігання і реалізацією наркотичних засобів і з конфіскацією майна; вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2018 р. за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки ( а.с. 25-51).

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, також мотивацію вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, а також те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, у тому числі і за корисливі злочини, та судимості не погашені і не зняті у встановленому законом порядку, повторно вчинив корисливий злочин у період відбування іспитового строку, через незначний час після ухвалення попереднього вироку, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не зробив для себе належних висновків і на шлях виправлення не став, суд, з метою досягнення виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити йому покарання, пов’язане з позбавленням волі і його відбуттям в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому вид покарання в межах санкції частини відповідної статті Особливої частини КК України. Разом з цим, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючі, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення та попередження ним нових злочинів.

У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначене, що виходячи з положень кримінального закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обвинувачений ОСОБА_1 після постановлення вироку Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2018 року, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України невідбута частина покарання за попереднім вироком суду підлягає приєднанню частково до покарання, що призначене за новим вироком суду.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 підлягає обчисленню з часу взяття його під варту.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення судового експертного дослідження згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого. Доля речових доказів за провадженням підлягає вирішенню судом у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Литвинова А.В. від 19.04.2018 року, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п’яти) років 1(одного) місяця позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)», взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 підлягає обчисленню з часу взяття його під варту, тобто з 18.09.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по залученню експертів : для проведення судової-товарознавчої експертиза №2265 від 25.05.2018 р. в сумі 286,00 грн., код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банк 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова( а.с.3).

Речові докази: одномісну панцирну сітку ліжка розміром 180x87 см, металеву спортивну гирю вагою 16 кг та серцевину врізного замку, які належать ОСОБА_2 та знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Куп’янського відділу поліції – повернути у розпорядження володільця ( а.с.4).

Арешт на тимчасово вилучене майно, накладений за ухвалою слідчого судді Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Литвинова А.В. від 19.04.2018 року, скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1- в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий О.О.Волчек