Ухвала суду № 76563597, 18.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17006/18

н/п 1-кс/640/9977/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

слідчого - Маракіної В.С.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 22018220000000215 від 16.09.2018 про арешт майна,

встановив :

17.09.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, погоджене із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 22018220000000215 на вилучені 16.09.2018 під час проведення огляду місця події на МАПП «Гоптівка» МП «Щербаківка» та обшуку ОСОБА_2 наступні предмети, речі, грошові кошти та документи: мобільний телефон «fly», ІМЕІ 866123021425387, 866123021425395, без сім-карток; мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ 355100083306646/01, 355226083306649/01, із сім-картками з номерами +380962771260, +380662282387; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХО 044789, на автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ; поліс обов’язкового страхування №АМ/1641813 від 30.01.2018, на автомобіль марки «Opel Vivaro», реєстр. №ВВ0527СХ, на 1 арк.; поліс обов’язкового страхування №АК/2646641 від 08.03.2017, на автомобіль марки «Opel Vivaro», реєстр. №АН5968ЕН, на 1 арк.; пасажирська митна декларація №10101120/010818/В0429622 від 01.08.2018, на 1 арк.; копії постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на території РФ №№18810031170000066841, 18810031170000066825, 18810032160001492680, 18810031170000066833, 18810031170000542945, 18810031170000542953 із чеками про сплату штрафів, всього на 14 арк.; аркуші паперу із чорновими записами, на 2 арк.; картка оператору зв’язку «Київстар» до №+380987455973; грошові кошти в сумі 250 доларів США, 35000 російських рублів; мобільний телефон марки «NOMI», ІМЕІ 354980080906139, 354980080906147, із сім-карткою з №+380985163905; пакет російського оператору зв’язку «Билайн» із карткою, в якій вставлена сім-картка оператору зв’язку «Лайф», автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, номер кузова НОМЕР_1, із ключем та брелоком.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 16.09.2018 близько 05 год. 19 хв., на території МАПП «Гоптівка» МП «Щербаківка», у напрямку «виїзд з України» в напрямку «до Російської Федерації» в’їхав автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, під керуванням громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно пояснень співробітників Харківської митниці ДВФ вказаний автомобіль слідував спрощеною смугою руху «зелений коридор», у зв’язку із чим ОСОБА_5 задекларовано, що під час проходження митного контролю при перетині митного кордону України, останній не переміщує товарів та предметів, переміщення яких заборонено або потребує спеціального дозволу. Однак, на підставі аналізу та оцінки ризиків вказаний транспортний засіб співробітниками митниці переведений до смуги руху «червоний коридор» для проведення поглибленого митного контролю.

При проведенні усного декларування ОСОБА_2 заявив, що не переміщує через митний кордон України будь-якої зброї, боєприпасів, вибухових речовин, наркотичних засобів та інших предметів, які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України або підлягають обов’язковому декларування.

В той же день, 16.09.2018, близько 05 год. 20 хв., при здійсненні митного огляду вказаного легкового автомобіля у баку для пального помічено поліетиленові пакети із речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка має ознаки наркотичної речовини.

16.09.2018 в ході проведення огляду місця події, у присутності понятих та за участю ОСОБА_2, співробітниками Харківської митниці ДФС та ВПС «Дергачі» Харківського прикордонного загону здійснено огляд багажного відділення автомобілю марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, в ході якого через технічний отвір у бензобаку виявлено згортки із речовинами рослинного походження, запечатані у полімерний матеріал із написами «СК», «АИ», «СС», «ВВ», «D/S» та іншими загальною кількістю 68 штук. За допомогою вагів «Ладога-У», 2004 р.в., модель СВП-300-5, НПВ=300 кг, НмПВ=2 кг, d=e=0,1 кг, заводський №2168, здійснено зважування виявлених пакетів, в результаті чого встановлено вагу брутто виявлених полімерних згортків, яка становить 20,9 кг.

Згідно пояснень ОСОБА_2, у виявлених в автомобілі полімерних згортках знаходиться марихуана, яку він вирощував у себе вдома за місцем реєстрації та проживання, висушив та упакував до вакуумних згортків. При цьому обладнання для вирощування марихуани ОСОБА_2 придбав за 8500 доларів США. Упаковані згортки із марихуаною ОСОБА_2 помістив до бензобаку свого автомобіля самостійно та планував реалізувати на території Російської Федерації.

Так, 16.09.2018, в ході проведення огляду місця події на МАПП «Гоптівка» МП «Щербаківка» у ОСОБА_2 виявлено та вилучено предмети, речі та документи, зазначені у клопотанні сторони обвинувачення.

В той же день, 16.09.2018, ОСОБА_2 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, та під час особистого обшуку у затриманого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «NOMI», ІМЕІ 354980080906139, 354980080906147, із сім-карткою з №+380985163905; пакет російського оператору зв’язку «Билайн» із карткою, в якій вставлена сім-картка оператору зв’язку «Лайф».

16.09.2018 виявлені під час огляду місця події та затримання ОСОБА_2 окремі предмети та документи визнані речовими доказами.

16.09.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України.

Предмети, вилучені за результатом проведення огляду місця події та обшуку громадянина ОСОБА_2 С.С.16.09.2018 відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність ОСОБА_2 та/або інших осіб до вчинення злочину, передбаченого ч. 2, ст.15, ч.3 ст.305 КК України.

Таким чином, на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що вказані предмети відповідають критеріям, зазначеним у ч. 3 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети та документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Сторона обвинувачення зазначає, що санкцією ч. 3 ст. 305 КК України передбачено конфіскацію майна як вид додаткового покарання, а тому наявна необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.

В судовому засіданні власник майна - підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_1 не заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 22018220000000215 від 16.09.2018 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.

16.09.2018 у автомобілі марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, з 07.10 год. до 10.25 год., проведено огляд місця події, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 16.09.2018 вилучено майно, перелічене в даному клопотанні сторони обвинувачення (а.с. 10-11).

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.09.2018, 16.09.2018 о 10 год. 25 хв. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено мобільний телефон марки «NOMI», ІМЕІ 354980080906139, 354980080906147, із сім-карткою з №+380985163905 та пакет російського оператору зв’язку «Билайн» із карткою, в якій вставлена сім-картка оператору зв’язку «Лайф» (а.с. 22-23).

16.09.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.

18.09.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про нову та змінену підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, тобто закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу в особливо великих розмірах, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, крім зазначеного нижче, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Крім того, слідчий суддя приходить до висновку про можливість накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, номер кузова НОМЕР_1, із ключем та брелоком, виходячи з наступного.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як зазначено вище, 18.09.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про нову та змінену підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, тобто закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу в особливо великих розмірах, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (а.с. 20-21).

Згідно вказаного повідомлення про нову та змінену підозру від 18.09.2018, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу в особливо великих розмірах, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та час, але не пізніше 16.09.2018 заздалегіть розфасував його у 68 полімерних пакетах, які приховав в паливному баку автомобіля «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ.

Санкція ч. 3 ст. 305 КК України, передбачає позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 044789, ОСОБА_2 належить автомобіль «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 18).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна у вказаній частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

Крім того, накладання арешту на вказаний у клопотанні автомобіль «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, номер кузова НОМЕР_1, який належить підозрюваному ОСОБА_2 забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 3 ст. 305 КК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Однак, не підлягає задоволенню клопотання в частині накладення арешту на поліс обов’язкового страхування №АМ/1641813 від 30.01.2018, на автомобіль марки «Opel Vivaro», реєстр. №ВВ0527СХ, на 1 арк.; поліс обов’язкового страхування №АК/2646641 від 08.03.2017, на автомобіль марки «Opel Vivaro», реєстр. №АН5968ЕН, на 1 арк.; копії постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на території РФ №№18810031170000066841, 18810031170000066825, 18810032160001492680, 18810031170000066833, 18810031170000542945, 18810031170000542953 із чеками про сплату штрафів, всього на 14 арк., оскільки в цій частині слідчим, прокурором не доведено що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в цій частині клопотанні слідчого, прокурора, не доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах. В цій частині сторона обвинувачення не позбавлена можливості залучити до матеріалів даного кримінального провадження посвідчені належним чином копії вказаних документів, та має повернути їх власнику.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення в цій частині клопотань, оскільки слідчим не зазначено в клопотаннях та не доведено під час їх розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 1701-173, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 16.09.2018 під час проведення огляду місця події на МАПП «Гоптівка» МП «Щербаківка» та обшуку ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «fly», ІМЕІ 866123021425387, 866123021425395, без сім-карток; мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ 355100083306646/01, 355226083306649/01, із сім-картками з номерами +380962771260, +380662282387; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХО 044789, на автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ; пасажирська митна декларація №10101120/010818/В0429622 від 01.08.2018, на 1 арк.; аркуші паперу із чорновими записами, на 2 арк.; картка оператору зв’язку «Київстар» до №+380987455973; грошові кошти в сумі 250 доларів США, 35000 російських рублів; мобільний телефон марки «NOMI», ІМЕІ 354980080906139, 354980080906147, із сім-карткою з №+380985163905; пакет російського оператору зв’язку «Билайн» із карткою, в якій вставлена сім-картка оператору зв’язку «Лайф», автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстр. №ВВ5898ВТ, номер кузова НОМЕР_1, із ключем та брелоком – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання вказаного майна визначити УСБУ в Харківській області.

В іншій частині в задоволенні клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Слідчий судя ОСОБА_6

Копію ухвали отримав “____”____2018р. ___год.____хв. ОСОБА_7