Ухвала суду № 76563342, 18.09.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 18.09.2018

ЄУ № 413/6490/13-ц

Провадження №2-в/420/9/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Новопсков матеріали цивільної справи за ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №413/6490/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2018 року до Новопсковського районного суду Луганської області надійшла копія ухвали Верховного суду та копії матеріалів касаційного провадження №61-22337ск18 у цивільній справі ЄУ № 413/6490/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Необхідність відновлення втраченого судового провадження обґрунтована тим, що у липні 2014 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.08.2014 відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Краснолуцького міського суду Луганської області цивільну справу №413/6490/13-ц. Натомість вимоги зазначеної ухвали не виконано у зв’язку з тим, що Краснолуцький міський суд Луганської області розташований в районі проведення антитерористичної операції, справа до суду касаційної інстанції не надходила. З інформації, наданої 12 червня 2015 року Новопсковським районним судом Луганської області на запит Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, вбачається, що цивільна справа №413/6490/13-ц до Новопсковського районного суду станом на 12 червня 2015 року не надходила. Відсутність судової справи унеможливлює її розгляд Верховним судом. З огляду на викладені обставини є підстави вважати, що судове провадження у зазначеній справі втрачене.

На виконання вимог ухвали Верховного суду від 13 липня 2018 року Новопсковським районним судом Луганської області 01 серпня 2018 року відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження.

Представник ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» просила вирішити питання на розсуд суду.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, через оголошення на веб-порталі «Судова влада України».

Неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Суд, дослідивши зібрані документи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 490 ЦПК заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та відповідно до розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02.09.2014 «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам Донецької та Луганської областей, а саме до Новопсковського районного суду Луганської області визначено територіальну підсудність справ Краснолуцького міського суду Луганської області.

05 серпня 2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

До Вищого спеціалізованого суду України від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено в повному обсязі у зв’язку з необґрунтованістю.

Ухвалою Апеляційного Луганської області від 28 січня 2014 року рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14.11.2013 залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного Луганської області від 24 квітня 2014 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Відповідно до довідки виданої канцелярією Новопсковського районного суду Луганської області станом на 18.09.2018 з Краснолуцького міського суду Луганської області цивільна справа ЄУ№413/6490/13-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – не надходила та не передавалась.

Загальновідомим є той факт, що будівля Краснолуцького міського суду Луганської області, яка знаходилась в м. Хрустальний (Красний Луч), на теперішній час знаходиться на території не підконтрольній українській владі, що дає підстави вважати втраченим судове провадження ЄУ№413/6490/13-ц провадження №2/413/2256/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про можливість відновлення втраченого судового провадження, суд враховує ті обставини, що наданий Верховним судом текст копії судового рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвали апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвали апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року викладено чітко. Також суд враховує, що ці рішення суду є в Єдиному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35410894,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38127765, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38375236.

Відповідно до ст. 488 Цивільного процесуального кодексу України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Зі статті 493 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо), документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів, матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься копія повного тексту рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14.11.2013, ухвала апеляційного суду Луганської області від 28.01.2014, та ухвала апеляційного суду Луганської області від 24.04.2014 по цивільній справі ЄУ№413/6490/13-ц провадження №2/413/2256/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, які є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження по вказаній цивільній справі в частині цих рішень.

Згідно ст.494 Цивільного процесуального кодексу України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Зі змісту наявних в матеріалах справи документів, які були отримані судом, з метою захисту прав осіб, суд вважає належними та достатніми докази для відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року, та вважає встановленим зміст рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року по цивільній справі ЄУ№413/6490/13-ц провадження №2/413/2256/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 258-261, 353, 488, 489, 490, 493, 494 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження в цивільній справі ЄУ№413/6490/13-ц провадження №2/413/2256/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у справі ЄУ№413/354/14-ц провадження №2/413/453/14 за позовною заявою ЄУ№413/6490/13-ц провадження №2/413/2256/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди в наступній редакції:

«Справа № 413/6490/13-ц

Провадження № 2/413/2256/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чехова Є.М.,

при секретарі Гаріні М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду місті Красний Луч Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення матеріальної та моральної ніколи. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є користувачем послуг КРЕМ ТОВ "ЛЕО" відповідно до договору на отримання електроенергії №319-80к від 20.05.2009 року за адресою: м.Красний Луч, вул.Енгузиастів, будинок №10. Сумлінно виконувала умови договору та ПКЕЕН, щомісячно вносила плату за користування електроенергією та надавала дані лічильника. Проте, її будинок було відключено у 2006 році від мережі постачання електроенергії без достатніх на то підстав. 08.10.2007 року будинок було підключено до мережі постачання електроенергії, за що 31.10.2007 р. сплатила 78.14 грн., при цьому керівництво КРЕМ ТОВ «ЛЕО» пообіцяло, що ці кошти будуть враховані при подальших розрахунках за спожиту нею електроенергію. Натомість, у 2009 році КРЕМ ТОВ «ЛЕО» здійснив відключення її будинку від електричної мережі, коли позивачка знаходилась у лікарні. Працівники КРЕМ ТОВ «ЛЕО» незаконно проникли у належний їй будинок, вибили вхідні двері, відкривши доступ до належного їй майна стороннім особам, пошкодили електричну проводку, зірвали лічильник, пошкодили вікна і двері, знято вхідну металеву калитку. З цих причин належне їй майно у вигляді житлового будинку прийшло в непридатність. Багато років позивачка позбавлена можливості користуватися електроенергією та використовувати житловий будинок для проживання. Майнова шкода у вигляді пошкодження належного їй житлового будинку сталася внаслідок неправомірних дій з боку відповідача. Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає. Позивачка має статус «дитина війни», тяжко хворіє та погано себе почуває, а через неможливість проживати у своєму будинку, потерпає від тяжких моральних страждань. Матеріальну шкоду, завдану позивачці, визначає в розмірі 20000грн., яку просить стягнути з відповідача на її користь. Діями відповідача позивачці завдана і моральна шкода, яка виявилась у негативних емоціях і нестерпних стражданнях з приводу пошкодження майна, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість користування електроенергією в будинку. Моральних страждань збільшує факт безпідставних звинувачень позивачки у розкраданні електроенергії, що порушує її честь та гідність. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн. Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 20000 грн., моральну шкоду в розмірі 50000 грн., сплачений судовий збір в розмірі 229 грн. 41коп.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить стягнути з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” на її користь матеріальну шкоду в розмірі 20000 грн., моральну шкоду в розмірі 50000 грн., судовий збір в розмірі 229 грн. 41 коп., сплачений нею при подачі позову до суду.

Представник відповідача ТОВ «ЛЕО» ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, суду пояснила наступне. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, є користувачем послуг КРЕМ ТОВ «ЛЕО», що підтверджується договором №319-80к від 20.05.2009 року. У грудні 2006 року за заборгованість за спожиту електроенергію будівлю ОСОБА_1 було відключено від електромережі. Після погашення заборгованості електропостачання до будівлі позивачки було відновлено і до сьогоднішнього дня будівля є підключеною до електропостачання. Посилання позивачки щодо спричинення працівниками КРЕМ ТОВ «ЛЕО» у 2009 році матеріальної шкоди, а саме, пошкодження вхідних дверей, електричної проводки, лічильника, вікон і дверей, металевої калитки, коли вона перебувала в лікарні, нічим не підтверджені, тобто, правових підстав у задоволені позову, немає. Моральну шкоду не визнала з підстав недоведеності вини у завданні позивачці матеріальної шкоди, на яку вона посилається.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” про стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до укладеного Договору № 319-80к від 20.05.2009р. ОСОБА_1 є споживачем ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» та користується послугами електропостачальника.

У Краснолуцькому РЕМ ТОВ «ЛЕО» за адресою:м.Красний Луч, вул.Ентузіастів,б.10 відкрито особовий рахунок №319-80к по сплаті за спожиту електроенергію на ім`я ОСОБА_1 19.06.1973 року.

Згідно листа ТОВ "ЛЕО" Краснолуцького РЕМ від 17.10.2012р. №1098, 21.12.2006 року будинок ОСОБА_1 було відключено від електромережі за заборгованість за спожиту електроенергію, яка на момент відключення складала 66,18 грн. Після погашення заборгованості та укладення договору про користування електричною енергією з ОСОБА_1, електропостачання було відновлено.

Факт відключення будинку позивачки від енергопостачання у 2009 році, під час якого їй було завдано матеріальну шкоду, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження та не підтверджений письмовими доказами.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України матеріальний збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю немайновим правам фізичних або юридичних осіб, а також шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяло.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України обов`язок щодо відшкодування збитків, завданих розкраданням електроенергії, може бути покладений на споживача лише за наявності його вини (наміру або необережності).

Суд при вирішенні питання про задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної допомоги не може взяти за підставу ствердження позивачки, що саме діями відповідача позивачці завдано матеріальну шкоду у вигляді пошкодження вхідних дверей, лічильника, вікон та дверей, зняття металевої калитки, оскільки не зазначено та не підтверджено час, місце та спосіб вчинення відповідачем цих дій, тобто, не надані суду докази, які свідчать про спричинення йому такої шкоди відповідачем.

Згідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилюється як на підставу у своїх вимогах та запереченнях. При цьому суд створив всі умови для змагальності процесу, роз’яснив сторонам її права та обов’язки.

Таким чином, суд доходе висновку, що обставини, викладені позивачкою щодо заподіяння відповідачем матеріальної шкоди, є припущенням й об`єктивно не встановлені, тому у суду відсутні передбачені законодавством підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1166, 1167 ЦК України, “Правилами користування електричною енергією для населення”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 зі змінами, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити у повному обсязі у зв’язку з необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Є.М.Чехов».

Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року в наступній редакції:

«Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_3

Доповідач - Назарова м.В.

Справа № 413/6490/13-ц

Провадження № 22ц/782/5430/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Назарової М.В.

суддів Галан Н.М., Лісіциної А.І.

при секретарі Щурової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 20000 грн. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн., завдані неправомірними діями представників Краснолуцького РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання».

В обґрунтування позову зазначала те, що вона на підставі договору на отримання електроенергії з відповідачем є користувачем вказаних послуг, які своєчасно оплачувала. Без достатніх на те підстав у 2006 році належний їй будинок за адресою: Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Ентузіастів, 10, було відключено від енергопостачання, 08 жовтня 2007 року підключено до постачання електричної енергії, а у 2009 році КРЕМ ТОВ «ЛЕО» здійснив відключення ї будинку від електричної мережі. При цьому за її відсутності працівники відповідача незаконно проникли у належний їй будинок, вибили вхідні двері, відкривши доступ до належного їй майна стороннім особам, пошкодили проводку, зірвали лічильник, було пошкоджено вікна і двері, знято вхідну металеву калитку. Тому належне їй майно у вигляду будинку прийшло в непридатність, багато років вона позбавлена можливості користуватися електричною енергію та використовувати будинок для проживання. Вважає, що майнова шкода у вигляді пошкодження належного їй будинку сталася внаслідок неправомірних дій з боку відповідача.

Також своїми неправомірними діями відповідач завдав їй моральну шкоду, яка виявилася у негативних емоціях і нестерпних стражданнях з приводу пошкодження майна, порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість користування електричною енергією в її будинку, порушенні звичайного способу життя, а безпідставні звинувачення відповідача в начебто розкраданні електричної енергії порушують її честь ті гідність.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі у зв’язку з необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позову вимоги повністю.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Статтею 60 УПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні встановлено, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення виходив з наступних встановлених фактів та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до договору №1228-33к від 20.05.2009 року про користування електричною енергією побутовим споживачем, укладеного між позивачкою та ТОВ «ЛЕО», позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з енергопостачання за адресою: Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Ентузіастів, 10, які надає їй відповідач; на ім’я позивачки було відкрито особовий рахунок № 319-80к /а.с. 7-8/.

Листом ТОВ «ЛЕО» від 17.10.2012 року №1098, спрямованого на ім’я ОСОБА_4 /представника ОСОБА_1М./, повідомлено, що в Краснолуцькому РЕМ ТОВ «ЛЕО» за адресою: м. Красний Луч, вул. Ентузіастів, 10 відкрито особовий рахунок № 319-80К по сплаті за спожиту електричну енергію на ім’я ОСОБА_1; відключення будівлі від електромережі було здійснено 21.12.2006 року за заборгованість за спожиту електроенергію, яка на момент відключення складала 66,18 грн. Після погашення заборгованості та укладання договору про користування електричною енергією з гр. ОСОБА_1 електропостачання було відновлено. На сьогоднішній день будівля є підключеною до мережі електропостачання /а.с. 10/.

Доказів незаконного відключення будівлі позивача від енергопостачання матерали справи не містять.

Відповідно до п. 43 Правил користування електричною енергією для населення” енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну в розмірі й порядку, визначених законодавством.

Згідно п.6.1.1. енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну в розмірі і в порядку, визначених законодавством.

Оскільки позивач не надала жодного доказу про заподіяння їй будь-якої шкоди працівниками відповідача щодо виконання договору про користування електричною енергією, то суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необгрунтовансть позовних вимог.

Крім того, особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи - шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає і за завдану моральну шкоду, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Позивачем не надано доказів того, що належний їй будинок було пошкоджено, що його пошкоджено саме працівниками відповідача, який розмір цієї шкоди, які дії чи бездіяльність і чиї саме привели до цих наслідків, який причинний зв’язок між цими діяннями та наслідками.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому правильний є висновок суду першої інстанції про необгунтованість позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Позивачем не доведено протягом розгляду справи ані завдання їй моральної шкоди, ані її розміру.

Доводи апеляційної скарги, які фактично є підставами позову і яким судом надана належна оцінка, не спростовують правильних висновків суду.

Отже, судом вірно встановлені обставини справи та застосовано правильно норми матеріального та не порушені норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень матеріального права при розгляді справи та постановленні рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді:»

Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24 квітня 2014 року в наступній редакції:

«Справа № 413/6490/13-ц

Провадження № 22ц/782/1844/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2014 року суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області Украінцева Л.Д. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

03 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Краснолуцкого міського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання») на її користь матеріальну шкоду у розмірі 20 000 грн., також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 229,41 грн.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р. у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.

06 грудня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі апелянт просила, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, скасувати рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р. та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 28 січня 2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р. відхилена, рішення місцевого суду залишено без змін.

Апелянту було роз’яснено, що ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

06.03.2014 року ОСОБА_1 знову звернулася з апеляційною скаргою (а.с.114).

Відповідно до п.1, п.3, ч. 4 ст. 297 ЦПК України справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи, і суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 06.03.2014 року, оскільки апеляційним судом вже була розглянута її апеляційна скарга та була постановлена ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги.

Але це не позбавляє можливості ОСОБА_1 звернутися з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на ухвалу апеляційного суду від 28 січня 2014 року, якою рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р. було залишено без змін.

Керуючись ст. 297 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з оголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Суддя:»

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Суддя: О.С. Стеценко