Ухвала суду № 76561737, 17.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35540/18

Провадження № 1-кс/761/24099/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Чернишенка П.О., слідчого Качура Д.О., захисника Ткаченка Ю.Б., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Качура Д.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100009924 від 15 вересня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Качура Д.О., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Корінем Б.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 16 вересня 2018 року, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

15 вересня 2018 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 діючи таємно повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та скориставшись відсутністю власника майна в дворі приватного будинку АДРЕСА_2, перепригнув через паркан, тим самим проник на територію приватного домоволодіння, звідки таємно повторно викрав дитячу каляску марки «Sojan» сірого кольору, вартістю 5000 гривень, що належить ОСОБА_5

Після чого, ОСОБА_2 утримуючи при собі викрадене майно, а саме дитячу каляску марки «Sojan» сірого кольору, що належить ОСОБА_5, перекинувши її через паркан, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100009924, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний раніше судимий, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, а також відсутність шлюбу та дітей, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_2, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що інкримінований злочин вчинений з корисливих мотивів, ОСОБА_2 офіційного та стабільного джерела доходів не має, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності є єдиним способом заробітку, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

У той же час, слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або впливати на потерпілих та свідків.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.3 ст.185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Качура Д.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100009924 від 15 вересня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 13 листопада 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді обов'язків - два місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.