Рішення № 76561557, 03.09.2018, Оболонський районний суд міста Києва

03.09.2018 Справа № 756/5071/16-ц

Ун.№756/5071/16-ц

Пр.№2/756/215/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.секретаря Сергеєвої Т.В.за участю позивача представника позивача відповідачів представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4 Стець Н.М., ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стець Надії Миколаївни, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання заповіту недійсним, обґрунтовуючи заявлені вимоги наступним.

27.09.2014 року помер батько позивача ОСОБА_8

Після його смерті у встанволений строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись його донька - ОСОБА_3 (позивач у справі) та дружина - ОСОБА_6 (відповідач).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.12.2015 року приватним нотаріусом КМНО Стець Н.М. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті батька у зв'язку з наявністю заповіту на ім'я ОСОБА_6

Позивач просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Стець Н.М. 26.06.2014 року, за яким на випадок своєї смерті заповідач зробив розпорядження про те, що все належне йому майно після своєї смерті заповідає ОСОБА_6. При цьому вказує на те, що тяжка хвороба батька не надавала йому у достатній мірі усвідомлювати свої дії на момент підписання заповіту.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, зазначивши, що за життя батько бажав, щоб після його смерті належне йому майно було розподілене між всіма спадкоємцями. Від позову позивач не відмовлялась. Згідно пояснень позивача, наданих суду, вбачається, що з батьком у неї завжди були гарні відносини. Батько завжди обіцяв їй, що належне йому майно буде належати після його смерті їй (ОСОБА_3.). Про причину смерті батька позивач дізналась після його смерті. До останнього вона підтримувала зв'язок з батьком, спілкувалась з ним по телефону та при особистих зустрічах. Разом з тим, вони спілкувались не часто, оскільки дружина батька - ОСОБА_6 провокувала конфлікти з нею. Пригадує, що зустрічалась з батьком орієнтовно в період посвідчення заповіту, ніяких конфліктів між ними не було. Батько сказав, що захворів, однак подробиць не говорив. Поводив себе як завжди.

Відповідач ОСОБА_6 та її представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на їх необґрунтованість, а також те, що на момент посвідчення заповіту спадкодавець в повній мірі усвідомлював наслідки своїх дій та бажав заповісти все належне йому майно дружині - відповідачу ОСОБА_6 Згідно пояснень відповідача вбачається, що її чоловік - ОСОБА_8 навесні 2014 року дізнався про те, що хворий на онкологічне захворювання простати. Стадія хвороби на той момент вже була невиліковна. Він звертався до лікарів (яких саме, вона не знає), однак йому повідомляли по неможливість оперативного втручання та лікування. Внаслідок хвороби у чоловіка почали сильно набрякати ноги, йому було важко ходити. Одного разу він повідомив, що хоче оформити заповіт та заповісти все належне йому майно їй - ОСОБА_6 З цією метою вони запросили до себе додому приватного нотаріуса Стець Н.М., яка раніше надавала їм нотаріальні послуги. 26.06.2014 року нотаріусом було посвідчено заповіт. При цьому були присутні ОСОБА_8, вона - ОСОБА_6, їх знайома ОСОБА_9 та нотаріус. Медикаментозне лікування почав проходити з липня 2014 року, до цього декільки разів навідувався дільничний лікар. Медичну картку хворого після його смерті забрали працівники швидкої медичної допомоги, які на її виклик приїхали додому та констатували смерть чоловіка.

Відповідач Стець Н.М. - приватний нотаріус КМНО в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила суду, що з нею по телефону зв'язався ОСОБА_8 та висловив своє бажання посвідчити вдома заповіт, розповів про те, що бажає залишити майно своїй дружині ОСОБА_6 На його прохання вона (Стець Н.М.) прибула до них додому та посвідчила заповіт 26.06.2014 року. Підстав, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 не в повній мірі розуміє значення своїх дій, вона не вбачала. Його поведінка була звичайною.

Заслухавши учасників справи, показання свідка ОСОБА_9, дослідивши письмові докази, висновок експерта, судом встановлено наступне.

27.09.2014 року помер ОСОБА_8 Причиною смерті є ракова інтоксикація, злоякісне новоутворення простати.

Після його смерті у встановлений строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись його донька - ОСОБА_3 (позивач у справі) та дружина - ОСОБА_6 (відповідач).

За життя спадкодавця приватним нотаріусом КМНО Стець Н.М. 26.06.2014 року було посвідчено заповіт ОСОБА_8, за яким на випадок своєї смерті заповідач зробив розпорядження про те, що все належне йому майно після своєї смерті заповідає ОСОБА_6.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання заповіту недійсним, позивач посилається на те, що на момент його підписання спадкодавець не в достатній мірі усвідомлював значення своїх дій.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.255 ЦК України, правочин, який дієздатна особам вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовами інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №351 від 25.05.2018 року, ОСОБА_8 у момент посвідчення 26.06.2014 року заповіту від свого імені не виявляв ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.

Оцінюючи всі зібрані у справі докази, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, змісту позовних вимоги (предмету та підстав), а також предмету доказування, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на момент посвідчення спірного заповіту заповідач ОСОБА_8 усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, що унеможливлює визнання цього заповіту недійсним з тих підстав, що заявлені у справі.

При цьому суду зазначає, що посилання представника позивача в судових дебатах на те, що спірний правочин є нікчемним, оскільки його зміст не прочитано вголос при підписанні, не оцінюються судом, так як є абсолютно іншою підставою позовних вимог, заявленою в ході судових дебатів. Зміна та доповнення позовних вимог на даній стадії процесу не можлива у відповідності до вимог ЦПК України. Оцінка даних доводів судом при прийнятті рішення у справі порушуватиме принцип диспозитивності цивільного процесу, оскільки виходить за межі тих вимог, які були заявлені у справі, проти яких відповідачі заперечували, обґрунтовуючи свої заперечення певними доказами.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 258-260, 263-265 ЦПК України ст.ст. 203, 215, 255 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стець Надії Миколаївни, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Майбоженко