Вирок № 76559584, 18.09.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/353/18

Провадження № 1-кп/653/225/18

ВИРОК

іменем України

18 вересня 2018 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Митрохіної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12017230140002643 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: вул. Центральна, 50, с.Червоне, Генічеського району, Херсонської області, не працюючого, інваліда третьої групи, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

за участю

прокурора Ткаченко А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 12 липня 2017 року біля 12.00 годин, знаходячись за місцем мешкання, на подвір’ї будинку, за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Червоне, вул. Центральна, буд. 50, де переслідуючи раптово виниклий прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме велосипеду «Україна», після чого, не маючи законного права на розпорядження майном потерпілої, звернув майно, отримане шляхом крадіжки, на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 700 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 15 вересня 2017 року біля 23.00 годин, знаходячись за місцем мешкання, на подвір’ї будинку, за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Червоне, вул. Центральна, буд. 50, де переслідуючи раптово виниклий прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме двох мішків з пшеницею, загальною масою 100 кілограмів, після чого, не маючи законного права на розпорядження майном потерпілої, звернув майно, отримане шляхом крадіжки, на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 400 гривень.

Також, ОСОБА_1, 07 грудня 2017 року біля 22.00 години, знаходячись за місцем мешкання, в будинку, за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Червоне, вул. Центральна, буд. 50, де переслідуючи раптово виниклий прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, з карману куртки, викрав гроші в сумі 1000 гривень які належать ОСОБА_2, після чого, не маючи законного права на розпорядження ними, звернув їх, на свою користь та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні під час з’ясування обставин справи вину визнав, пояснив що здійснив крадіжку велосипеда, 100 кг зерна та 1000 гривень у своє матері з якою разом проживає, детально розповісти по скоєні крадіжки не зміг. Під час судових дебатів обвинувачений вину не визнав, пояснив, що велосипед взяв для того, щоб з’їздити в магазин, вийшов з магазину велосипед зник. Зерно та гроші не крав, він отримає пенсію за інвалідністю. Отже суд вважає, що обвинувачений вину у скоєнні інкримінованих йому злочинах не визнав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його винність повністю доведена сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений є її сином, з яким вона проживає в одному будинку, який зловживає спиртними напоями та систематично здійснює крадіжки майна, виносить все з будинку. Так, 12 липня 2017 року він взяв велосипед «Україна», додому його не повернувши, спричинивши тим самим шкоду на суму 700 грн. Потім, 15 вересня 2017 року, продав два мішки пшениці загальною масою 100 кілограмів, звернувши гроші з продажу на свою користь, завдавши їй збитків на суму 400 гривень. В грудні 2017 року вкрав у неї з карману куртки 1000 гривень, які також їй не повернув. Також, зазначила, що це непоодинокі випадки, які трапляються систематично, проте вона звертається до поліції не кожного разу. Потерпіла на суворому покаранні не наполягає, цивільного позову не заявила.

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 грудня 2017 року, в якому ОСОБА_2 просить прийняти міри до свого сина ОСОБА_1, який систематично здійснює крадіжки грошей та майна;

- протоколом огляду місця події від 18 грудня 2017 року, яким проведено огляд за адресою потерпілої та зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення, місцезнаходження викраденого майна;

- висновком експерта №3656-МТ від 26 грудня 2017 року, згідно якого, ринкова вартість станом на грудень 2017 року, бувшого у користуванні велосипеду «Україна», в справному стані, з нижньою рамою, в базовій комплектації, з діаметром колеса 28 дюймів могла становити 700,00 грн. Ринкова вартість на грудень 2017 року 1 кг. пшениці ІІ класу твердих сортів могла становити 4,00 грн.;

- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 23 січня 2018 року, в якій остання вказує, що ОСОБА_1 повернув їй раніше викрадений велосипед «Україна» та протоколом огляду вказаного велосипеду від 23 січня 2018 року.

Заяви ОСОБА_1 на ім’я начальника Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області від 27 грудня 2017 року, в яких останній зізнається, що на початку грудня 2017 року здійснив крадіжку грошей, належних його матері у сумі 1000 гривень, що в середені вересня 2017 року здійснив крадіжку двох мішків зерна пшениці, загальною вагою 100 кг., належних його матері, що в середині липня 2017 року здійснив крадіжку велосипеду «Україна» належного його матері, суд визнає недопустимими доказами, оскільки в судовому засіданні він вину фактично не визнає, і такий доказ як явка з повинною діючим Кримінально-процесуальним кодексом не передбачена, та порушує право обвинуваченого на захист.

Оцінюючи вищенаведені докази, суд доходить висновку про їх достовірність, приймаючи до уваги, що вони є логічними і послідовними, доповнюють одне одного, узгоджуються між собою та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких досліджена в судовому засіданні.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень повністю доведена, а його дії по першому епізоду слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), по другому, третьому епізодах за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої та середньої тяжкості, характер суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, інвалід третьої групи, його ставлення до вчиненого, а саме визнання вини, потім невизнання вини, тобто легковажне відношення обвинуваченого до скоєного, що свідчить про відсутність дійового каяття у обвинуваченого за вчинене.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що покарання у вигляді штрафу обвинуваченому не можливо призначити, оскільки останній ніде не працює, отримує пенсію по інвалідності, тобто не буде мати реальної можливості виконати рішення суду.

Це стосується і покарання у вигляді громадських робіт, Законом дозволяється призначати таке покарання інвалідам ІІІ групи, але внаслідок стану здоров’я обвинуваченого, він не буде в змозі виконати таке рішення суду.

Покарання у вигляді виправних робіт суд також вважає неможливим призначити обвинуваченому, оскільки він ніде не працює, а таке покарання передбачає відрахування відсотків із заробітку обвинуваченого на користь держави.

Така правова позиція закріплена в п. 2, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ст. 185 КК України у вигляді арешту із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, вважаючи, що такий вид покарання буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 3667-МТ від 26 грудня 2017 року у розмірі – 197 (сто дев’яносто сім) грн. 74 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази по справі суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) місяців арешту;

- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 6 (шести) місяців арешту

відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Після вступу вироку в законну силу направити ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, виконання якого доручити Генічеському ВП ГУНП України в Херсоснькій області.

Судові витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 3667-МТ від 26 грудня 2017 року у розмірі – 197 (сто дев’яносто сім) грн. 74 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави: Отримувач коштів УДКСУ у м.Херсоні 24060300, банк отримувача ГУДКСУ у Херсонській області, Код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, Рахунок отримувача 31118115700002.

Речовий доказ: велосипед «Україна» – вважати повернутим потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_4