Постанова № 76558790, 19.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м.Суми

Справа №589/1237/14-ц

Номер провадження 22-ц/788/1244/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

сторони:

позивач – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року в складі судді Лєвші С.Л., ухвалене у м. Шостка,

в с т а н о в и в :

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовна заява мотивована тим, що 30 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 43-0011010/ФК-08, за умовами якого позичальник отримав 186000 грн. на споживчі потреби зі сплатою 15,1 % річних за користування коштами на строк по 29 січня 2018 року. Відповідно до умов договору, позичальник ОСОБА_1 був зобов’язаний сплачувати платежі за договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій Банку, які надаються позичальнику у зв’язку з укладенням договору.

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 30 січня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, були укладені іпотечні договори № 43-0011010/Zфкіп-08-1 та № 43-0011010/Zфкіп-08-2 відповідно, предметом яких є належні іпотекодавцям квартири.

30 червня 2010 року відповідно до умов договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань, укладеному між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України, ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) «Дельта Банку» право вимагати замість «Укрпромбанку» від Боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі і права вимоги до відповідачів.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором, станом на 04 червня 2015 року утворився борг на загальну суму 120531 грн. 46 коп., який банк просив стягнути з ОСОБА_1, а також у рахунок погашення цього боргу звернути стягнення на предмет іпотеки - квартири відповідачів за іпотечними договорами шляхом їх продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження (а.с. 2-6, 199-201, т.1).

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» було відмовлено (а.с. 239-241, т. 1).

Не погодившись з рішенням суду, позивач ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність його вимогам закону, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, в обґрунтування скарги посилалося на помилкові висновки суду про відсутність збитків для банку внаслідок невиконання боржником своїх зобов’язань. Зазначає, що встановлений банком 30-денний строк для виконання боржниками вимог про сплату боргу стосується досудового врегулювання спору та не обмежує у праві на захист у судовому порядку. Вважає, що зміна кредитора не позбавляє обов’язку сплачувати борг відповідно до вимог укладеного кредитного договору на існуючий рахунок. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 своїх зобов’язань щодо вчасного повернення боргу шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Укрпромбанк» не виконував, а з грудня 2010 року боржник сплачував кредит на рахунки ПАТ «Дельта Банк», що спростовує висновки суду про обізнаність боржника про зміну кредитора лише з моменту вручення досудової вимоги у лютому 2014 року. Також вважає безпідставними твердження відповідачів щодо закінчення дії графіку погашення боргу, оскільки умовами Додатку № 1 до договору передбачений відповідний порядок розрахунку платежів та їх сплати. Посилаючись на положення Закону України «Про іпотеку», вказує на право банку одночасно стягувати борг та звертати стягнення на предмет іпотеки у межах цього боргу (а.с. 247-249, т.1).

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року у сумі 120531 грн. 38 коп.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року у сумі 120531 грн. 38 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 43-0011010/Zфкіп-08-1 від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_2, а саме: двокімнатну квартиру № 73, загальною площею 49,1 кв.м, житловою - 30,8 кв.м, розташовану по вул. Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 115667 грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року у сумі 120531 грн. 38 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 43-0011010/Zфкіп-08-2 від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_3, а саме: двокімнатну квартиру № 74, загальною площею 45,8 кв.м, житловою - 31 кв.м, розташовану по вул. Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 104189 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» з кожного по 1661 грн. 06 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції та в дохід держави – по 870 грн. 09 коп. з кожного.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При скасуванні рішення Апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не спростував доводи відповідачів щодо невірно визначеної ціни продажу предметів іпотеки та того, що ціна продажу квартир, яка зазначена в рішенні не відповідає дійсній вартості квартир. Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою дотримання порядку заміни іпотекодержателя, не дослідивши трьохсторонній договір про передачу активів та кредитних зобов’язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», укладеного 30 червня 2010 року за участю Національного банку України.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2016 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року в сумі 120531 грн. 38 коп.

У задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 4983 грн. 18 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції та в дохід держави 2610 грн. 27 коп.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2016 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Сумської області.

Скасовуючи рішення Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2016 року суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову у задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на неспівмірність заборгованості за основним зобов’язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання, оскільки така підстава для відмови у зверненні стягнення на іпотечне майно не передбачена статтею 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини 1 статті 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки мотивоване тим, що вимоги позивача про задоволення позову шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки в рахунок погашення заборгованості не є співмірним із сумою боргу, крім того, суд послався на абзац 10 статті 39 Закону України «Про іпотеку», яким встановлено право суду відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 43-0011010/ФК-08, за умовами якого позичальник отримав 186000 грн. на 120 місяців з датою повернення до 29 січня 2018 року, на споживчі потреби.

Вказаним договором сторони визначили умови надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій, умови забезпечення виконання зобов'язань, права та обов'язки сторін, особливі умови. Додатковою угодою від 13 жовтня 2009 року до кредитного договору сторонами внесено зміни щодо порядку нарахування пені за порушення строків виконання зобов'язань (а.с. 7-13, 16, т.1).

В Додатку № 1 до кредитного договору встановлено графік платежів за період з 30 січня 2008 року до 01 січня 2010 року (а.с. 14-15, т.1).

У забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1, 30 січня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 43-0011010/Zфкіп-08-1, предметом якого є належна іпотекодавцю двокімнатна квартира № 73, загальною площею 49,1 кв.м, житловою – 30,8 кв.м, розташована по вулиці Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, вартість якої сторони визначили у сумі 115667 грн. (а.с. 17-20, т.1).

За умовами укладеного з ОСОБА_3 іпотечного договору № 43-0011010/Zфкіп-08-2 від 30 січня 2008 року, іпотекодавець зобов'язалася відповідати перед ТОВ «Укрпромбанк» за зобов'язаннями позичальника належною їй двокімнатною квартирою № 74, загальною площею 45,8 кв.м, житловою – 31 кв.м, розташованою по вулиці Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, вартість якої визначена сторонами у сумі 104189 грн. (а.с. 21-24, т.1).

На підставі укладеного 30 червня 2010 року договору між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України, активи та кредитні зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» передано на користь ПАТ «Дельта Банк».

Пунктом 4.8.1 цього договору передбачено, що ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення в усіх істотних аспектах впродовж 5 робочих днів з дати укладення договору (а.с. 36-41, т.1).

Внаслідок передачі та відступлення ТОВ «Укрпромбанк» ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до боржників, до позивача, як до нового кредитора, перейшли права вимагати від відповідачів належного виконання ними зобов’язань за вищевказаними кредитним та іпотечними договорами.

Ці обставини підтверджені доказами, наданими представником позивача на вимогу апеляційного суду, і які були досліджені у судовому засіданні, а саме копією договору про передачу активів та кредитних зобов’язань, додатком № 2 до договору, актом приймання-передачі кредитних договорів, договорів іпотеки, кредитних справ, з якого вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» на виконання умов договору від 30.06.2010 року згідно з реєстром прийняло кредитний договір № 43-0011010/ФК-08, укладений з ОСОБА_1 30 січня 2008 року, а також іпотечні договори № 43-0011010/Zфкіп-08-1 та № 43-0011010/Zфкіп-08-2, укладені 30 січня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору (а.с. 185-193, т.2).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань утворилася заборгованість зі сплати кредиту та відсотків, яка станом на 01 липня 2010 року, тобто на момент передачі активів до позивача, склала 145700 грн. (а.с. 74-77, т.1).

У зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів ОСОБА_1, станом на 22 січня 2014 року утворився борг у сумі 100566 грн. 21 коп. (а.с. 30, т.1), про що ПАТ «Дельта Банк» повідомив відповідачів кожного окремо, надіславши 29 січня 2014 року досудові вимоги про сплату боргу у визначений кредитним договором 30-денний строк (а.с. 31-35, т.1).

06 березня 2014 року позивач звернувся з позовом до суду та, збільшивши 22 червня 2015 року позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_1 борг станом на 04 червня 2015 року у сумі 120531 грн. 46 коп., а також в рахунок погашення цього боргу звернути стягнення на предмети іпотеки (а.с. 201, т.1).

За оцінкою, проведеною позивачем ПАТ «Дельта Банк», станом на 31 травня 2016 року вартість двокімнатної квартири № 73, загальною площею 49,1 кв.м, житловою – 30,8 кв.м, розташованої по вулиці Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, переданої в іпотеку за договором № 43-0011010/Zфкіп-08-1 від 30 січня 2008 року, становить 409834 грн., вартість двокімнатної квартири № 74, загальною площею 45,8 кв.м, житловою – 31 кв.м, розташованої по вулиці Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, переданої в іпотеку за договором № 43-0011010/Zфкіп-08-2 від 30 січня 2008 року, становить 385748 грн. відповідно, що підтверджено висновком суб’єкта оціночної діяльності (а.с. 87-125, 126-164, т. 2) і відповідачі в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи погодилися з такою оцінкою вартості іпотечного майна.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Аналогічне право позивача, як іпотекодержателя, передбачене в п. 3.1.3 договору іпотеки, згідно з яким іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому п. 6 цього договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором про іпотечний кредит та/або цим договором, в тому числі: невиконання або неналежне виконання іпотекодержателем зобов'язання за договором про іпотечний кредит в цілому або в будь-якій частині, якщо прострочення будь-якого з платежів або його частини становить більше двох місяців.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, як і відсутні докази виконання кредитних зобов'язань позичальника іпотекодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за двома іпотечними договорами відповідають встановленим обставинам та нормам закону.

Способом звернення стягнення на предмет іпотеки позивач обрав передбачене статтею 41 Закону України «Про іпотеку» право іпотекодержателя на реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, виконання позичальником зобов'язань забезпечується іпотекою - належними іпотекодавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 двокімнатними квартирами.

Зобов'язання іпотекодавців забезпечити вимоги банку до позичальника у разі їх невиконання чи неналежного виконання, у тому числі і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачені п. п. 2.1.4 іпотечних договорів від 30 січня 2008 року.

Згідно з п. п. 4.5. іпотечних договорів від 30 січня 2008 року, у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса, реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Банк, як іпотекодержатель, скористався передбаченим частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» правом звернення стягнення на предмет іпотеки для покриття боргу позичальника.

З роз'яснень, викладених в п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вбачається, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК України щодо заставодавця).

Крім того, в п. 9 зазначеної постанови Пленуму вказано про одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому, здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не ґрунтуються на нормах права та встановлених у справі обставинах, оскільки порушення позичальником основного зобов'язання завдало збитків іпотекодержателю та особа позичальника і іпотекодавців у справі, яка переглядається, є відмінними.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року № 6-1205цс15, яка також узгоджується з роз’ясненнями, викладеними у пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 04 червня 2015 року становить 120531 грн. 46 коп. і складається з наступних чинників: 92987 грн. 08 коп. - заборгованість по тілу кредиту, з яких 49600 грн. – поточна заборгованість за тілом кредиту, 43387 грн. 08 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 27544 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість по відсотках (а.с. 78-88, 201, т.1).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність збитків від порушення позичальником умов кредитного договору матеріалами справи не підтверджуються.

Крім того, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції зауважив про не співмірність такого способу захисту права позивача з сумою боргу, при цьому, не врахував, що за змістом статті 39 Закону України «Про іпотеку» на рівні закону не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як неспівмірність заборгованості за основним зобов’язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення його виконання.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами № 43-0011010/Zфкіп-08-1, № 43 0011010/Zфкіп-08-2 від 30 січня 2008 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1, підлягають задоволенню.

Визначивши початкову ціну продажу іпотечного майна за експертною оцінкою станом на 31 травня 2016 року, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом із тим, відповідно до статей 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість майна змінилася.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмети іпотеки.

Відповідно до положень ч. 13 ст. 141 ЦПК України, необхідно змінити розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1005 грн. 66 коп. за однією вимогою майнового характеру з трьох заявлених, тому, враховуючи, що позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмети іпотеки задоволений повністю, з відповідачів, з кожного окремо, на користь позивача слід стягнути по 335 грн. 22 коп. судового збору (1005 грн. 66 коп. : 3) та в дохід держави - по 870 грн. 09 коп. ((3615,93 грн.-1005,66 грн.):3) за розгляд справи судом першої інстанції.

За апеляційний перегляд рішення суду позивачу слід компенсувати за рахунок відповідачів по 1325 грн. 84 коп. (3977 грн. 52 коп. : 3) судового збору, з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2015 року скасувати та прийняти постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в частині яка переглядається, задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 41100) за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року у розмірі 120531 грн. 46 коп., яка складається з 92987 грн. 08 коп. - заборгованості за тілом тілу кредиту, з яких 49600 грн. – поточна заборгованість за тілом кредиту, 43387 грн. 08 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 27544 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 43-0011010/Zфкіп-08-1 від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 41100), а саме: двокімнатну квартиру № 73 загальною площею 49,1 кв.м, житловою – 30,8 кв.м, розташовану по вулиці Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не нижчою, ніж 409834 (чотириста дев’ять тисяч вісімсот тридцять чотири )грн. 00 коп.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 41100) за кредитним договором № 43-0011010/ФК-08 від 30 січня 2008 року у сумі 120531 грн. 46 коп., яка складається з 92987 грн. 08 коп. - заборгованості за тілом кредиту, з яких 49600 грн. – поточна заборгованість за тілом кредиту, 43387 грн. 08 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 27544 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 43 0011010/Zфкіп-08-2 від 30 січня 2008 року, укладеним з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 41100), а саме: двокімнатну квартиру № 74 загальною площею 45,8 кв.м, житловою – 31 кв.м, розташовану по вулиці Марата, 32/1 у м. Шостка Сумської області, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не нижчою, ніж 385748 (триста вісімдесят п’ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дольовому порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 670 грн. 44 коп. (по 335 грн. 22 коп. з кожного), та в дохід держави – 1740 грн. 18 коп. (по 870 грн. 09 коп. з кожного) компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дольовому порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» компенсацію судового збору за перегляд справи в апеляційному суді у розмірі 2651 грн. 68 коп. (по 1325 грн. 84 коп. з кожного).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: Кононенко О.Ю.

ОСОБА_4

ОСОБА_5