Ухвала суду № 76556493, 17.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/12245/18

Провадження № 2/520/5975/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.09.2018

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дачно – будівельного кооперативу «Знамя» про припинення права спільної часткової власності, виділення в окремий об’єкт нерухомості майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Дачно – будівельного кооперативу «Знамя» про припинення права спільної часткової власності, виділення в окремий об’єкт нерухомості майна.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що згідно з висновком №125/2018 від 23.07.2018 ПП «Одеський науково – дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» судового експерта ОСОБА_2 оціночна вартість майна становить 1099364 гривні 1% становить: 10999,36 грн.

Отже, за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 704,80 грн. та не більше 8810,00 грн. Загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті становить: 10219,60 грн.

Позивач вказала, що її річний доход, згідно довідки Центрального об’єднання УПФУ в м. Одесі Центрального відділу обслуговування громадян від 05 вересня 2018 року №6470 становить 19732,20 грн. Тобто, судовий збір, який вона повинна сплатити перевищує 5% (986,61 грн.) розміру річного доходу.

Також, позивач вказала, що вона є пенсіонеркою, хворою людиною, та в період з 10.04.2018 по 20.04.2018 знаходилась на лікуванні в Одеському обласному клінічному медичному центрі у неврологічному відділенні з діагнозом дисциркуляторна неціфалопатія ІІ-ІІІ-й ст., змішаного ґенезу (атеросклеротична, гіпертонічна, посттравматична) з вираженою церебральної ангіостоніей. Стійка цефалгія, вертігенозний, астенічний синдром і ін. ЇЇ чоловік є пенсіонером та інвалідом ІІ групи, та хворим на онкологію, і теж потребує лікування. Тому розмір судового збору як вказала позивач є непомірний для неї.

Вивчивши клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору, суд вважає, що воно є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, як роз'яснено у п.1 вказаній постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України,Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на свій скрутний майновий стан та те, що вона є пенсіонеркою.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Пенсіонери не віднесені Законом України "Про судовий збір" до категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, вважаю, що ОСОБА_1 не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що унеможливлює повну оплату судового збору. Посилання на те, що вона є пенсіонером не може вважатися достатньою підставою для звільнення сплати судового збору. Додані до клопотання про звільнення від сплати судового збору документи не є такими, що підтверджують об’єктивно майновий стан позивача та не доказують, що її майновий стан на момент подання вказаного клопотання у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов’язком суду.

Таким чином, враховуючи характер спору, а також з метою забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами позивача на судовий захист, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 704,80 грн. та за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (740,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн.).

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, вона містить дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, проте останнім надано до суду дублікат квитанції від 10.09.2018 №0.0.1129163443.1 про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

Варто зазначити, що відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 1099364,00 грн., відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за заявлену вимогу майнового характеру становить 8810,00 грн.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачу необхідно сплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, а також за вимогу майнового характеру у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок, окремим платіжним документом за реквізитами:: отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок № 31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним усіх письмових доказів, а також не підтверджено відповідність копій письмових доказів (в порядку, встановленому чинним законодавством), оригінали яких знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дачно – будівельного кооперативу «Знамя» про припинення права спільної часткової власності, виділення в окремий об’єкт нерухомості майна - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.