Ухвала суду № 76556430, 19.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11897/18

Провадження № 1-кп/520/1061/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2018 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Болдирева В.І.,

захисника ОСОБА_1,

перекладача ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002286 від 22.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002286 від 22.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Прокурор просить суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що обвинувачений підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Застосування до обвинуваченого більш м’яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти призначення справи до розгляду та заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на підставах викладених у її письмовому клопотанні. А саме: обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є неприпустимим; в обвинувальному акті відсутня форма вини, мотив вчинення злочину, а це є обов’язковою обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні;не зазначено в обвинувальному акті потерпілого та розмір шкоди завданого потерпілому.

Також, ОСОБА_1 заперечувала проти розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, у зв’язку з тим, що на цей стадії процесу, клопотання про обрання запобіжного заходу не розглядається.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Вислухавши думку учасників провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам передбаченим ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно вимог ст.314 ч.3 п. 3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт - це важливий офіційний документ процесуального характеру досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь, формулюється в остаточному вигляді обвинувачення. В цьому процесуальному рішенні зазначаються дані фізичної особи потерпілого, якій завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, або юридичної особи потерпілого, якій завдано майнову шкоду, та права і законні інтереси якої вважаються порушеними і повинні бути поновлені судом.

Обвинувачення у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження за ч.1 ст. 121 КК України передбачає наявність потерпілого, але в обвинувальному акті взагалі про потерпілого не зазначені відомості.

Водночас, в порушення вимог п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, наданий суду обвинувальний акт не містить взагалі анкетних даних потерпілого, а саме особі якій було завдано тілесних ушкоджень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити відомості про анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Частинами 1-3, 7 ст. 55 КПК України встановлено: 1. «Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. 2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно реєстру до кримінального провадження, ОСОБА_4, особа якій нанесено тілесні ушкодження визнано свідком, проте в обвинувальному акті прокурором не зазначено підстав за якими ОСОБА_4 має статус свідка.

Крім іншого відповідно до п.7 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, але в зазначеному обвинувальному акті вказано, що Одеською місцевою прокуратурою №1 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 в інтересах держави в особі КУ «Міська клінічна лікарня №11» без вказівки розміру шкоди, яку належить стягнути.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У листі ВССУ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 звернуто увагу судів на те, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рішень, зокрема, повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному.

Таким чином, вище вказані порушення, допущені при складенні обвинувального акта, вказують на те, що обвинувальний акт складено з порушенням вимог закону, оскільки не відповідає вимогам, визначеним в ст. 291 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та у статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з недоліками є неприпустимі, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291 КПК України, суд дійшов висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

Крім того, суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п’ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв’язків, тяжкості злочину, того факту, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, та того факту, що передбачені ст.177 КПК України ризики не знизились та не відпали, суд приходить до висновку про суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Клопотання захисника про обрання запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, суд вважає безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,177-178,183,184,194,196,197,314-315,369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_3запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДДВП в Одеській області.

Строк ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів і припиняє свою дію 17.11.2018 року.

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення обвинувального актуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР № 12018160480002286 від 22.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України прокурору.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР № 12018160480002286 від 22.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув’язнення.

Ухвала про повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Войтов Г. В.