Постанова № 76552116, 14.09.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 813/2521/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Радченка В.Є.

з участю секретаря судового засідання – Скаб В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (Івано-Франківська область, с. Міжріччя Болехівської міської ради, вул. Молодіжна, 14, РНОКПП НОМЕР_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: 77210, Івано-Франківська область, с.Міжріччя Болехівської міської ради, вул. Молодіжна, 14) звернулася до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2353/20900/18 від 15.05.2018, якою позивача визнано винним у вчиненні порушенням митних правил передбаченого ч.2 ст.470 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 3400,00 грн.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що постановою ДФС України у справі про порушення митних правил №2353/20900/18 від 15.05.2018 р. ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки така винесене у її відсутності, що позбавило її можливості надати пояснення з приводу пропуску строку щодо вивезення автомобіля на митну територію. Просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ст.268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

15.08.2018 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно якого, просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 не надано у відповідності до ст. 460 МК України документального підтвердження дії у період транзитного переміщення автомобіля обставин непереборної сили, внаслідок яких транспортний засіб у встановлений строк не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення.

Ухвалою суду від 17.07.2018 р. у справі відкрито провадження та призначено до розгляду. /а.с.23-24/.

Ухвалою суду від 14.09.2018 р. відмовлено у забезпеченні позову.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд встановив, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 від 15.05.2018 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. /а.с.11-12/.

Як вбачається зі зміст оскаржуваної постанови, 14.04.2018 р. близько 11— год. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в'їхав автомобіль марки «Volkswagen», VIN WVWZZZ3CZHE195665, р.н. 6АК9916, у якому прямувала ОСОБА_1.

В ході митного контролю вказаної особи, а також внесення даних про неї в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що ОСОБА_1, 01.04.2018 через митний пост «Краковець» митниці, було ввезено на митну територію України вказаний транспортний засіб, без письмового декларування та сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 14.04.2018.

Отже, пропуск 01.04.2018 ввезеного гр. ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу марки «Volkswagen», VIN WVWZZZ3CZHE195665, р.н. 6АК9916, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Таким чином, ОСОБА_1 станом на 14.04.2018 перевищила більше ніж на одну добу, але не більше ніж десять діб встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки товару - автомобіля марки «Volkswagen», VIN WVWZZZ3CZHE195665, р.н. 6АК9916, що перебував під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).

Згідно ч.2 ст.470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Згідно з гл.55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

Нормами ст.ст.90 та 93 МК України визначено що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.

Згідно норм п.57 ч.1 ст.4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

У відповідності до ст.95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк їх транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п'ять діб.

Згідно із нормами ч.2 ст.95 МК України до строків, визначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України.

Встановлено, що всупереч ст.192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту з повідомленням про обставини подій, у зв'язку з якими

порушено ці строки, та про місцезнаходження товарів і транспортних засобів не зверталась.

Пунктом 5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016р. № К/800/52845/15 суд зазначив, що законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Однак, всупереч ст.192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, ОСОБА_1 до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту з відповідним інформуванням не зверталась.

Окрім того, згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків транзитного переміщення не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України, тобто аварії та/або дії обставин непереборної сили, внаслідок яких транспортний засіб не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470, внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої МК України.

Пунктом 3 Розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (яким визначено порядок документального підтвердження аварії або дії обставин непереборної сили), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2012 за № 1669/21981, визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Проте, ОСОБА_1 не надано у відповідності до ст.460 МК України документального підтвердження дії у період транзитного переміщення автомобіля обставин непереборної сили, внаслідок яких транспортний засіб у встановлений строк не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення.

Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про порушення митних правил, намагалася пояснити працівникам митного органу чому вона протермінувала вивіз автомобіля на декілька днів. Однак, вони на це не звернули увагу.

Крім цього, позивач зазначає, що під час винесення постанови були порушені її права згідно ст.268 КУпАП. Однак, суд із вказаним не погоджується, з наступних підстав.

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил №2353/20900/18 від 14.04.2018 р., ОСОБА_1 з приводу порушення митних правил було надано пояснення. Дані пояснення, відображені в оскаржуваній постанові. З яких вбачається, що причиною не вивезення ОСОБА_1 транспортного засобу у встановлений Митним кодексом України строк за межі території України була хвороба її батька і догляд за ним. Разом з тим, жодного документу, що підтверджує наведений факт нею відповідачу надано не було.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що вищевказаний протоколу про порушення митних правил було складено у присутності ОСОБА_1 Згідно якого, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення розгляду справи, що підтверджується її підписом у протоколі про порушення митних правил. Примірник протоколу отримала 14.04.2018 р.

Згідно ч.2 ст.526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, працівниками митного органу не було порушено прав ОСОБА_1 передбачених ст.268 КУпАП.

Крім цього, позивач у позовній заяві зазначила, що по сімейним обставинам не була присутня при розгляді матеріалів справи митним органом. Тому, відсутність відмітки в постанові про порушення митних правил, що така винесена у присутності (відсутності) особи, що притягується до відповідальності, суд враховує як технічну помилку.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України, було підставою для накладення відносно неї адміністративного стягнення. При цьому, суд вважає, що адміністративне стягнення накладено в межах встановленого строку накладення адміністративних стягнень, відповідно до визначеної компетенції відповідача, у відповідності та з дотриманням положень Митного кодексу України, а тому постанова в справі про порушення митних правил № 2353/20900/18 від 15.05.2018 року складена правомірно. Оскільки, сам факт хвороби батька позивача, не позбавляв її можливості повідомити митний орган про невчасність вивезення транспортного засобу з митної території України.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст.9, 72, 77, 90, 139, 240, 271, 286, 288 КАС України, ст.ст.4, 90, 93, 95, 192, 381, 460, 470, 526 МК України, ст.288 КУпАП суд, -

ухвалив :

відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (Івано-Франківська область, с. Міжріччя Болехівської міської ради, вул. Молодіжна, 14, РНОКПП НОМЕР_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Повний текст судового рішення складений 19.09.2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Радченко В.Є.