Ухвала суду № 76551577, 18.09.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7008/18

Провадження № 1-кс/461/7963/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 Галицький районний суд м. Львова в складі:

слідчого судді - Фролової Л.Д.

при секретарі - Збожній О.Р.,

за участю

прокурора - Олексів О.В.,

слідчого - Лиса В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 клопотання слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12018140050003728 від 17.08.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 краю Російської федерації, громадянина України, українця, непрацюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 25.10.2017 Бориславським міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із призначенням іспитового строку 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018140050003728 від 17.08.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Слідчий слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, враховуючи особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв’язків, не працює та не навчається, законних джерел заробітку не має, раніше неодноразово судимий, тому є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор та слідчий кожний окремо підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України і воно отримано підозрюваним 18.09.2018 року о 13 годині 30 хвилин. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, приймає до уваги вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу. При цьому, після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру 18.09.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що є злочином середньої тяжкості, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами, а саме: заявою ОСОБА_1 від 17.08.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 28.08.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.08.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 15.09.2018.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.

Заслухавши думку прокурора та пояснення слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, враховуючи особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв’язків, не працює, який раніше судимий за аналогічні злочини, перебуває на іспитовому строку, щодо нього на розгляді у Личаківському районному суді м. Львова перебуває інше кримінальне провадження, та те що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до п’яти років, а у випадку обрання м’якшого запобіжного заходу може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі ст. 183 КПК України з врахуванням обставин кримінального провадження, майнового стану підозрюваного, вважаю, що слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання процесуальних обов’язків підозрюваним у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000,0 гривень.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176,177,183,193,194,196,197,395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 – задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарання (№19)».

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, тобто до 16.11.2018 року, включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов’язків підозрюваним ОСОБА_1 у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000,0 гривень.

Роз’яснити ОСОБА_1, його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №37315022000757, банк ДКС України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

Внесення застави визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_1, у випадку внесення застави, наступні обов’язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

прибувати до слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими у кримінальному провадженні;

не відлучатись із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та/або інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у випадку невиконання вищезазначених обов’язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя: Л.Д. Фролова