Ухвала суду № 76551136, 13.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.09.2018

Справа № 320/4925/18

1-кс/320/2062/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» вересня 2018 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., за участі секретаря Колесніковій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мелітополя скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядок та строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернувся адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 зі скаргою на бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядок та строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 червня 2018 року, ОСОБА_2 звернувся до Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізької області з заявою про вчинення злочину передбаченого ст.109, ст.190, ст.364, ст.366, ст. 367 КК України посадовими особами Мелітопольської міської ради ОСОБА_3, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та посадовими особами їх структурних підрозділів: відділу благоустрою та екології ОСОБА_6, КП «Водоканал» ОСОБА_7, КП «Житломасив» ОСОБА_8, Управління ЖКГ, які вчинили незаконні дії по знищенню та заволодінню належним ОСОБА_2 майну - рекламних конструкцій, розміщених по просп. Перемоги, 15, по просп. Перемоги, 31 та по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16, які в послідуючому були демонтовані 18 червня 2018 року.

Демонтаж було здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.06.2018 року № 125, яким було визнано самовільно розміщеними ряд металевих рекламних конструкцій, в кількості 121 шт., з яких шість рекламних щитів належать ОСОБА_2 З вищевказаного рішення виконкому вбачається, що підставою його винесення було нібито прийняте рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2018 року по справі №320/7106/17, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, приватного підприємства «Браво», рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, про визнання нечинним з моменту прийняття: рішення 19 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716722 V скликання від 29.08.2007 «Про затвердження Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі», також інших рішень виконкому.

Так, у 2016 та 2017 роках ОСОБА_2 звертався до Державної регуляторної служби України із заявою про надання правового аналізу на відповідність його принципам державної регуляторної політики стосовно демонтажу рекламних засобів, належних йому про що ДРС було дано правовий аналіз відповідності рішення органу місцевої влади нормам закону та підзаконним актів та в цілому їх повноважень щодо демонтажу рекламних засобів про що ДРС у своїх відповідях від 27.12.2016 року, від 08.09.2017 року було зазначено про невідповідність дій органу місцевої влади та безпосередньо робочого органу ЗУ «Про рекламу» та Типових правил, які в свою чергу не містять положень щодо порядку демонтажу рекламних засобів та відповідно створення робочим органом будь-яких комісій з питань розміщення реклами.

Однак, незважаючи невідповідність дій посадових осіб на вищевказані рішення суду посадові особи УКВ та безпосередньо Мелітопольської міської ради та Виконкому продовжують здійснювати незаконні діяння по знищенню його власності - рекламних щитів, вартість одного з яких перевищує 100000 грн.

23.06.2018 року ОСОБА_2 стало відомо, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення відповідно до його заяви від 15.06.2018 року про злочин не зареєстровані, про що свідчить відповідь Мелітопольського ВП ГУНП від 23.06.2018 року № 6178/60/02-2018 з додатками; рішення виконавчого 19.12.2013 № 224/1 «Про створення комісії з питань розміщення реклами м. Мелітополі та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2013 №60/04».

Вважає, що така бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП не відповідає вимогам ст. 214 КПК України та призвела до того, що по його заяві від 15.06.2018 року не розпочато досудове розслідування, його позбавлено можливості надати додаткові свідчення по його заяві, про що він в цій заяві зазначав. Також згідно вимог ч.3 ст.214 КПК України, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР заборонено, тому не може бути ніякого висновку про наявність та відсутність підстав відповідальності за злочин, який передбачений ст.109, ст.190, ст.364, ст.366, ст. 367 КК України.

На підставі вищевикладеного просив суд зобов'язати слідчого Мелітопольської ВП ГУНП внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою ОСОБА_2 від 15.06.2018 року.

Від адвоката ОСОБА_9 який діє в інтересах ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, викладені у скарзі доводи та підстави підтримує у повному обсязі.

Слідчий будучи повідомленим належним чином в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, матеріали за результатами перевірки за зверненням ОСОБА_2, прийшов до наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1ст.303 КПК України.

Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Судом встановлено, що 15.06.2018р. скаржник ОСОБА_2 звернувся до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про кримінальне правопорушення за яке передбачена відповідальність за ст. 109, ст. 190, ст. 191, ст. 364, ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України. Реалізуючи права, як заявника, останній просив: прийняти його заяву; внести відповідні відомості до ЄРДР та надати йому можливість надати додаткові свідчення та інше, згідно КПК України.

Із суті заяви ОСОБА_2 вбачається, що посадовими особами Мелітопольської міської ради ОСОБА_3, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та посадовими особами їх структурних підрозділів: відділу благоустрою та екології ОСОБА_6, КП «Водоканал» ОСОБА_7, КП «Житломасив» ОСОБА_8, Управління ЖКГ, були вчинені незаконні дії по знищенню та заволодінню належним ОСОБА_2 майну, а саме рекламних конструкцій, розміщених по просп. Перемоги, 15, по просп. Перемоги, 31 та по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16, які в послідуючому були демонтовані 18 червня 2018 року, чим заявнику було завдано майнової шкоди.

Листом № 6178/60/02-2018 від 23.06.2018 року Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області було повідомлено ОСОБА_2, ОСОБА_10, що за фактами викладеними у заявах про вчинення злочинів проведено повну та всебічну перевірку, під час якої встановлено, що особа яка проводила демонтаж рекламних конструкцій діяла на підставі рішення Мелітопольського міськвиконкому. У зв’язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення відповідну інформацію не було внесено до ЄРДР.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядкуст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст.214,303 КПК України та «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

В судовому засіданні було встановлено, що заява ОСОБА_2 адресована начальнику Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області, в супереч вимогам ст. 214 КПК України, не містить викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення посадовими особами Мелітопольської міської ради ОСОБА_3, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та посадовими особами їх структурних підрозділів: відділу благоустрою та екології ОСОБА_6, КП «Водоканал» ОСОБА_7, КП «Житломасив» ОСОБА_8, Управління ЖКГ кримінального правопорушення, зокрема у поданій заяві не вказано будь-яких ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 109, ст. 190, ст. 191, ст. 364, ст. 365, ст. 366, ст. 367 КК України.

Оскільки вказана заява не відповідає вимогам ст.214 КПК України, слідчий суддя вважає, що дії уповноважених осіб Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області були правомірними, та останніми зроблено правильний висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_2, оскільки в даній заяві не наведено формальних ознак злочинів, які заявник вважає вчиненими. За фактом перевірки встановлено, що особа, яка проводила демонтаж рекламних конструкцій діяла на підставі рішення Мелітопольського міськвиконкому, тобто діяла в рамках закону.

Таким чином невнесення відомостей до ЄРДР із заяв, які за своєю суттю не є заявою про кримінальне правопорушення, не є бездіяльністю слідчого чи прокурора в розумінні положень п.1 ч.1ст.303 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки не встановлено ознак порушень норм Кримінального процесуального кодексу України щодо розгляду заяви.

Керуючись ст.ст.303,305,306,307,309 КПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядок та строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Редько