Постанова № 76549804, 19.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/602/17 Номер провадження 22-ц/786/1920/18Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Гальонкіна С.А., Обідіної О.І.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: позивача ОСОБА_2 та його представника-адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача - Буряк Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Буряк Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Приватної агрофірми "Агроінвест»

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року, ухваленого під головуванням Хоролець В.В. в смт. Велика Багачка, із складанням повного тексту судового рішення 12 червня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватної агрофірми "Агроінвест» про поновлення строку позовної давності для звернення до суду та визнання недійсною Додаткової угоди від 01 серпня 2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 квітня 2008 року в частині продовження дії договору оренди земельної ділянки на десять років,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом. Вказував, що є власником земельної ділянки для сільськогосподарського використання загальною площею 4,40 га, яка розташована на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. 30 квітня 2008 року між ним та Приватною фірмою «Агроінвест» в особі генерального директора Геращенка В.П. було укладено договір оренди землі № 2636 строком на 5 років та зареєстровано у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 липня 2008 року за № 040155100365. 01.08.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 30 квітня 2008 року № 2636 та погоджено строк дії договору на 5 років. Примірника додаткової угоди ОСОБА_2 не отримав. У 2016 році дізнався, що вказана додаткова угода зареєстрована 19 грудня 2012 року у Відділі Держкомзему у Великобагачанському районі та містить умову продовження дії договору оренди земельної ділянки терміном на 10 років.

Просив поновити строк позовної давності у зв'язку із поважністю його пропуску, визнати недійсною Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2636 від 30.04.2008 року, укладену 01.08.2012 року між ним та Приватною агрофірмою «Агроінвест», яка зареєстрована 19.12.2012 року у Відділі Держкомзему у Великобагачанському районі за № 532020004001784 в частині продовження дії договору оренди земельних ділянок терміном на 10 років та судові витрати покласти на Приватну агрофірму «Агроінвест».

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року поновлено позивачу ОСОБА_2 строк на звернення до суду з позовом про визнання недійсною Додаткової угоди від 01.08.2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2636 від 30.04.2008 року в частині продовження дії договору оренди земельної ділянки на десять років, оскільки він пропущений з поважних причин.

Визнано недійсною Додаткову угоду від 01.08.2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2636 від 30.04.2008 року, укладену від імені ОСОБА_2 з Приватною агрофірмою «Агроінвест» в особі генерального директора Геращенка В.П., яка зареєстрована 19.10.2012 року у Відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області за №532020004001784 в частині продовження дії договору оренди земельної ділянки на десять років.

Стягнуто з Приватної агрофірми «Агроінвест», на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі: витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн. та витрати, пов'язані з проведенням у справі судово-почеркознавчої експертизи №1328/1329 від 29.01.2018 року в сумі 6932 грн.80 коп.

Рішення оскаржив Буряк Д.М., який діє в інтересах Приватної агрофірми «Агроінвест», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на не неправильне встановлення обставин справи, які мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам у справі, з їх урахуванням та відповідним показанням свідків, дійшов вірного висновку щодо поважності причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, а тому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу представника Приватної агрофірми «Агроінвест».

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданого Великобагачанською районною державною адміністрацією 29.12.1999 року, реєстровий номер 223, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 4,40 га, що розташована на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для сільськогосподарського використання.

30 квітня 2008 року між ПА «Агроінвест» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 2636, який зареєстрований у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 21.07.2008 року за №040855100365.

01 серпня 2012 року між ПА «Агроінвест» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2636, яка зареєстрована у Відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області 19.10.2012 року за №532020004001784.

Відповідно до вказаної додаткової угоди було продовжено дію договору оренди земельної ділянки терміном на 10 років.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що, укладаючи додаткову угоду від 01.08.2012 року, між ним та відповідачем було погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, орендну плату за користування земельною ділянкою та продовжено строк дії Договору на 5 років. При цьому, примірник вказаної угоди ОСОБА_2 надано не було, оскільки договір підлягав державній реєстрації та лише у 2016 році ОСОБА_2 отримав примірник вказаної угоди, де зазначено, що строк дії Договору продовжено на 10 років та зазначав, що підпис в договорі вчинено не ним.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №1328/1329 від 29.01.2018 року, підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець ОСОБА_2» розділу «Підписи сторін» Додаткової угоди від 01.08.2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2636, яка зареєстрована 19.10.2012 року у Відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області за №532020004001784 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів - не ОСОБА_2, а іншою особою.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 не підписував, тобто не укладав додаткову угоду до договору оренди землі від 30 квітня 2008 року в частині продовження дії договору оренди земельної ділянки терміном на десять років, районний суд прийшов до висновку про поновлення строку звернення до суду з позовом та відповідно до задоволення позовних вимог.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції, що була чинна на час укладення оспорюваного правочину) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14,18,20 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до частини третьої ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга ст.207 ЦК України).

Частиною першою ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цк України.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною першою ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд під час розгляду справи встановив, що оспорюваний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином, зазначений договір був укладений без волевиявленняОСОБА_2, а тому суд дійшов правильного висновку про недійсністьдодаткової угоди від 01.08.2012 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2636 від 30.04.2008 року на підставі ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Не заперечуючи факту своєї обізнаності із укладанням 01.08.2012 року додаткової угоди, проте іншого змісту ( щодо терміну, на який він укладений), ОСОБА_2 посилається на наявність поважних причин та просить поновити строк позовної давності.

Районний суд поновив позивачу ОСОБА_2 строк на звернення до суду з даним позовом про визнання недійсною Додаткової угоди від 01.08.2012 року, оскільки він пропущений з поважних причин. Такими причинами суд визнав те, що тільки влітку 2016р. позивач отримав на руки належний йому екземпляр додаткової угоди, що підтвердив свідок ОСОБА_4

Відповідач подав до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності ( а.с.61,147).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

ОСОБА_2 достеменно було відомо про підписання ним Додаткової угоди 01.08.2012 року та він усвідомлював, що три примірника угоди передані на реєстрацію у відділ Держкомзему у Великобагачанському районі, що в розумінні ч.1 ст.261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

За поясненнями позивача у 2012р. він звертався до відповідача із запитаннями щодо результатів проведення державної реєстрації угоди, однак йому повідомляли, що ця процедура ще не завершена.

Отже, зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що, як ОСОБА_2, так і приватна агрофірма «Агроінвест» знаходяться в одному населеному пункті - с.Попове, Великобагачанського району, Полтавської області, позивачем не наведено достатніх та переконливих доказів неможливості звернутися до відповідача та отримати зареєстрований примірник додаткової угоди протягом трьох років з дня її реєстрації.

Так, позивач протягом з кінця 2012р. по 2015 рік з письмовими заявами про отримання примірника додаткової угоди до агрофірми не звертався, ним не наведено жодної поважної причини, яка б унеможливлювала це зробити.

Проте, районний суд належним чином не оцінив ці обставини щодо обізнаності позивача про укладання додаткової угоди з моменту її укладання.

Крім того, як вбачається з довідки ПА «Агроінвест»ОСОБА_2 отримував орендну плату за 2012-2015 роки в натуральному вигляді, особисто розписувався в відомостях на видачу ячміня, кукурудзи,соняшнику, олії, пшениці та іншого в рахунок земельного паю та в накладних на видачу продукції в натурі, а, отже, міг довідатись про підстави таких виплат, ознайомитись та отримати примірник додаткової угоди ( а.с.66-67)

Таким чином, оскільки позивач не заперечує факту підписання ним 01.08.2012 року додаткової угоди, колегія суддів вважає доведеним факт що позивач дізнався про порушення свого права у 2012 році, однак до суду за захистом порушеного права звернувся у червні 2017р.

Незважаючи на те, що відсутнє волевиявлення позивача на укладання оспорюваної додаткової угоди до договору оренди землі, яка перебуває у його власності, але відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України позивач звернувся до суду з позовом після спливу позовної давності, то в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, а рішення районного суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п.2 ч.1, 376 ч.1,п.п.3,4, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Буряк Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Приватної агрофірми «Агроінвест» задовольнити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватної агрофірми «Агроінвест» у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ О. В. Прядкіна

Судді: /підпис/ С.А. Гальонкін

/підпис/ О.І. Обідіна

Повний текст постанови складено 19.09.2018 р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Прядкіна