Рішення № 76547155, 19.09.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/961/2018

Єдиний унікальний номер № 225/3640/18

Дзержинський міський суд Донецької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участю

секретаря Бондарчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року до суду звернувся позивач з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому ставить питання про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у сумі 305 382 грн. 24 коп.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-100/1638/2006 від 05.07.2006, відповідно до якого відповідач отримаd кредит у сумі 31000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 05.07.2021. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 повинен був щомісяця, починаючи з місяця отримання кредиту, частково погашати суму зобов'язання згідно графіку погашення кредиту.

Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк України», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № SR-100/1638/2006 від 05.07.2006, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе на добровільних засадах зобов'язання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.

19 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 19/05/2017, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, відповідно до цього Банк нарахував заборгованість за кредитом у сумі 195 953 грн. 81коп., заборгованість по процентам у сумі 109 428 грн. 43 коп.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, проти розгляду справи на підставі ст. 280-282 ЦПК України не заперечує.

Належно повідомлені відповідачі в судове засідання не прибули з невідомих причин, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України, заочно, у зв'язку з чим постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до кредитного договору № ML-100/1638/2006 від 05.07.2006, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, останній отримав кредит у сумі 31000 доларів США, із зобов'язанням сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 11% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 05.07.2021.

Однак, в порушення умов договору ОСОБА_1 несвоєчасно сплачував суми кредиту, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитом.

При цьому, суд звертає увагу, що 19 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 19/05/2017, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 27-35).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата комісії банку, пені, штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором № ML-100/1638/2006 від 05.07.2006, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 встановив, що станом на 19.05.2017 утворилась заборгованість на загальну суму 305382 грн. 24коп., з них 195953 грн. 81 коп. - заборгованість за кредитом, 109428 грн. 43 коп. - заборгованість по процентам (а.с. 2-зворот; 29).

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Отже, заборгованість, яка виникла внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання повинна бути стягнена з відповідача ОСОБА_1

Наряду з цим, судом з'ясовано, що між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк України», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № SR-100/1638/2006 від 05.07.2006, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе на добровільних засадах зобов'язання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. В приписах частини 2 цієї статті зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 згідно з умовами договору поруки, взяла на себе, на добровільних засадах, зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору ML-100/1638/2006 від 05.07.2006, а у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги повністю доведеними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 280 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитом у сумі 195953 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 81 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 109428 (сто дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 43 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4580 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.В. Челюбєєв