Постанова № 76546248, 18.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 554/6153/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, Ахмед ОСОБА_2, Рашід Маманур, ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 06.08.2018, суддя Микитенко В.М., (повний текст складено 06.08.18) по справі № 554/6153/18

за позовом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області

до ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді , Ахмед ОСОБА_2 , Рашід Маманур , ОСОБА_3

про примусове видворення за межі території України та затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2018 року, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області звернулось до суду з адміністративними позовами до ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, Ахмед ОСОБА_2, Рашід Маманур, ОСОБА_3 ( далі – відповідачі) про примусове видворення за межі території України та затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що відповідачі є громадянами ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1, які в порушення вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в’їхали в Україну поза пунктами пропуску та нелегально перебувають на території України без оригіналів документів, що посвідчують їх особу. У зв’язку з цим вони притягувались до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП та на них було накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн., який вони сплатили. Заборони примусово видворити їх з України відсутні.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2018 року справи щодо усіх відповідачів об’єднані в одне провадження та присвоєно об»єднаній адміністративній справі № 554/6153/18( провадження № 2-а/554/349/2018).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2018 року адміністративні позови Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області – задоволено повністю.

Затримано строком на шість місяців для ідентифікації громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 Рашід Маманур, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусово видворено з України після завершення процедури його ідентифікації.

Затримано строком на шість місяців для ідентифікації громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, ІНФОРМАЦІЯ_2, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусово видворено з України після завершення процедури його ідентифікації.

Затримано строком на шість місяців для ідентифікації громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусово видворено з України після завершення процедури його ідентифікації.

Затримано строком на шість місяців для ідентифікації громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусово видворено з України після завершення процедури його ідентифікації.

Заборонено громадянам ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, ІНФОРМАЦІЯ_2, Рашід Маманур, ІНФОРМАЦІЯ_1 подальший в’їзд в Україну строком на п’ять років.

Допущено негайне виконання рішення суду.

Не погодившись із судовим рішенням, громадянинами ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, Ахмед ОСОБА_2, Рашід Маманур, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2018 року та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Справу просять розглянути без їхньої участі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказують, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням вимог законодавства.

Зазначили, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги фактичну відсутність у відповідачів можливості добровільно покинути території України та порушення позивачем процедури звернення до суду із даними позовами.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Відповідачі в апеляційній скарзі просили провести розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст.229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.08.2018 року, працівниками Київського РВ у м. Полтаві Управлінця Державної міграційної служби України в Полтавській області за адресою м. Полтава, пров. Шкільний, 4 виявлено громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який в’їхав в Україну поза пунктами пропуску та нелегально перебуває на території України. Паспортний документ у іноземця відсутній.

За порушення правил перебування в Україні відносно громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 працівниками Київського районного відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області 02.08.2018 року складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП (протокол ПР МПТ 064237) та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1700 грн. ( постанова ПН МПТ 064237). Штраф іноземним громадянином сплачений.

До ГУ ДМС України в Полтавській області з метою одержання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відповідач не звертався.

Також, судом встановлено, що 02.08.2018 року, працівниками Київського РВ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області за адресою м. Полтава, пров. Шкільний, 4 виявлений громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, ІНФОРМАЦІЯ_6, який в’їхав в Україну поза пунктами пропуску та нелегально перебуває на території України. Паспортний документ у іноземця відсутній.

За порушення правил перебування в Україні відносно громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді працівниками Київського РВ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області 02.08.2018 року складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП (протокол ПР МПТ 064236) та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1700 грн. ( постанова ПН МПТ 064236). Штраф іноземним громадянином сплачений.

До ГУ ДМС України в Полтавській області з метою одержання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відповідач не звертався.

Судом встановлено, що 02.08.2018 року, працівниками Шевченківського РВ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул.. Героїв Сталінграду, 30 виявлений громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 Рашід Маманур, ІНФОРМАЦІЯ_7., який в’їхав в Україну поза пунктами пропуску та нелегально перебуває на території України. Паспортний документ у іноземця відсутній.

За порушення правил перебування в Україні відносно громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 Рашід Маманур, ІНФОРМАЦІЯ_7.,працівниками Шевченківського районного відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області 02.08.2018 року складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП (протокол ПР МПТ 064327) та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1700 грн. ( постанова ПН МПТ 064327). Штраф іноземним громадянином сплачений.

До ГУ ДМС України в Полтавській області з метою одержання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відповідач не звертався.

Також, 02.08.2018 року, працівниками Шевченківського РВ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул.. Героїв Сталінграду, 30 виявлено громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, який в’їхав в Україну поза пунктами пропуску та нелегально перебуває на території України. Паспортний документ у іноземця відсутній.

За порушення правил перебування в Україні відносно громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_3 працівниками Шевченківського районного відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області 02.08.2018 року складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП (протокол ПР МПТ 064326) та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1700 грн. ( постанова ПН МПТ 064326). Штраф іноземним громадянином сплачений.

До ГУ ДМС України в Полтавській області з метою одержання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відповідач не звертався.

Приймаючи рішення про задоволення позовів, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначений Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

Згідно частини другої статті 14 вказаного Закону, іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

У відповідності до ч. ч. 1-5 ст.26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

На підставі ч. 1 ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

Згідно до п. п. 2, 7, 10 Розділу І Загальних положень Інструкції Про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, що затверджена наказом МВС України, Адміністрацією ДПС України, Службою безпеки України №353/271/150 від 23.04.2012 року, у цій Інструкції терміни “примусове повернення” та “примусове видворення” означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.

Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців є:

невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення;

наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави;

якщо іноземці, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію;

якщо іноземець, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили.

У рамках процедури примусового видворення органи ДМС, органи охорони державного кордону, органи СБУ: готують та подають до місцевого загального суду як адміністративного суду (далі - адміністративний суд) обґрунтовану позовну заяву; беруть участь у судовому розгляді; забезпечують участь у судовому розгляді іноземців, які затримані; ознайомлюють іноземця з судовим рішенням про його примусове видворення та порядком оскарження цього рішення (якщо це рішення не було вручене іноземцю одразу після його оголошення); забезпечують фактичне виконання рішення суду про примусове видворення іноземця або іншого рішення суду, прийнятого з метою забезпечення примусового видворення.

Рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з’ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.

Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 КАС України незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб’єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

Під час розгляду справи встановлено, що 02.08.2018 року, працівниками Київського РВ у м. Полтаві Управлінця Державної міграційної служби України в Полтавській області за адресою м. Полтава, пров. Шкільний, 4 виявлено громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, ІНФОРМАЦІЯ_6, які потрапили на територію України поза пропуску державного кордону.

02.08.2018 року, працівниками Шевченківського РВ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул.. Героїв Сталінграду, 30 виявлено громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 Рашід Маманур, ІНФОРМАЦІЯ_7 та громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, які потрапили на територію України поза пропуску державного кордону.

Наведені обставини кваліфіковані позивачем як правопорушення, вчинено за статтею ч.1 ст.203 КУпАП, про що складені протоколи про адміністративне правопорушення та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі відповідачі посилаються на неповідомлення їх про можливість оскарження рішення про примусове повернення, що призвело до позбавлення права на оскарження та отримання ними правової допомоги для цієї мети.

Дані твердження знайшли своє підтвердження в ході судового засідання в суді апеляційної інстанції.

Також матеріали справи не містять доказів вручення відповідачам примірника рішення про примусове повернення у перекладі на мові, якою володіють відповідачі.

За наведених обставин, колегія суддів, вважає, що у відповідачів наявні поважні підстави для невиконання рішення про примусове повернення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ч.2 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до п “f” частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім як відповідно до процедури, встановленої законом, у випадку законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

У п. 103 Рішенні Європейського суду з прав людини від 17 квітня 2014 року "Справа "ОСОБА_6 проти України", стало остаточним 17 липня 2014 року (№ 50264/08) вказано, що тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що він є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі заходи, було розглянуто і визнано недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, що можуть вимагати того тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідність позбавлення волі національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин (див. для застосування цих принципів у контексті підпункту "e" пункту 1 статті 5 Конвенції рішення у справах "Вітольд Літва проти Польщі", заява N 26629/95, п. 78, ЄСПЛ 2000-III, та "Станєв проти Болгарії" [ВП], заява N36760/06, п. 143, ЄСПЛ 2012).

Верховний Суд наголосив, що відповідно до пункт 1 статті 5 Конвенції розуміється фізична свобода особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення (постанова від 15.03.2018 року по справі №320/6447/16-а (2-а/320/236/16).

Відповідно до п.113 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Чахал проти Великобританії” заява №22414/93, будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 п.1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виправдано, тільки поки розглядається питання про висилку. Якщо ця процедура не здійснюється з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим відповідно до статті 5 п.1 (f).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для затримання відповідачів- Хасан ОСОБА_2 Махеді, Ахмед ОСОБА_2, Рашід Маманур, ОСОБА_3 для видворення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Вказана правова позиція узгоджується з п. 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні".

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо персональної відповідальності іноземців та осіб без громадянства.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4)неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 Махеді, Ахмед ОСОБА_2, Рашід Маманур, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 06.08.2018р. по справі № 554/6153/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративних позовів Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9 Повний текст постанови складено 18.09.2018.