Постанова № 76545711, 19.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11075/18

Провадження № 3/161/2694/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, паспорт АС444218 від 22 вересня 1998 року,

- за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2018 року на адресу суду надійшли вказані матеріали з Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2018 року №35-04/194, ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1Є.) обіймаючи посаду директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області та відповідно будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюються дія вказаного закону, перебуваючи 01 березня 2017 року у службовому приміщенні Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36), в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив директора Координаційного центру з надання правової допомоги про наявність у нього реального конфлікту інтересів, якій виник у зв’язку з наміром укласти контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правовому допомогу на постійній основі, від 01 березня 2017 року №28 з адвокатом ОСОБА_2, який є його сином. Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2018 року №35-04/195, в той самий час та у тому самому місці, обіймаючи ту саму посаду, в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» в умовах реального конфлікту інтересів уклав контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі від 01 березня 2017 року №28 з адвокатом ОСОБА_2, який є його сином. Такі дії кваліфіковані за ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2018 року №35-04/196, перебуваючи на тій самій посаді та у тому самому місці, 23 січня 2018 року в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив директора Координаційного центру з надання правової допомоги про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник у зв’язку з наміром укласти контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правовому допомогу на постійній основі, від 23 січня 2018 року №28 з адвокатом ОСОБА_2, який є його сином. Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2018 року №35-04/197, у тому самому місці, обіймаючи ту саму посаду, 23 січня 2018 року в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» в умовах реального конфлікту інтересів уклав контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі від 23 січня 2018 року №28 з адвокатом ОСОБА_2, який є його сином. Такі дії кваліфіковані за ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Постановою судді вказані матеріали об’єднані в одне провадження.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді ОСОБА_1 та його захисник не визнали факт вчинення правопорушення та пояснили, що він був зобов’язаний укласти спірні контракти та не міг відмовити у їх укладенні в силу вимог закону. Крім того, до першочергового включення адвоката ОСОБА_2 у список адвокатів, які мають право надавати безоплатну правовому допомогу, він звертався з питанням про врегулювання конфлікту інтересів та не приймав участі у засіданні конкурсної комісії з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги Головного управління юстиції у Волинській області.

Факт того, що ОСОБА_2 є його сином не заперечував.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 станом на 01 березня 2017 року та 23 січня 2018 року був директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області.

За змістом Положення про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, яке затверджено Координаційним центром з надання правової допомоги від 30 березня 2015 року №13, вказаний регіональний центр є юридичною особою публічного права.

Підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що до осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносяться посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Отже, ОСОБА_1 станом на 01 березня 2017 року та 23 січня 2018 року прирівнювався до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Оцінюючи дії ОСОБА_1 які полягають у підписанні ним, як директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області з одного боку, та адвокатом ОСОБА_2, з іншого боку, контракту з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі від 01 березня 2017 року та 23 січня 2018 року, суддя зазначає наступне.

Пунктом 6 частини першої статті 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі.

На виконання приписів вказаної норми закону, Кабінетом Міністрів України постановою від 11 січня 2012 року №8 затверджено Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі (далі – Порядок №8).

Відповідно до пункту 4-1 вказаного Порядку №8, контракт укладається з адвокатом за умови:

обґрунтованої необхідності залучення адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги та постійного підвищення якості її надання;

відсутності дисциплінарних стягнень в адвоката протягом року;

участі адвоката у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, організованих протягом поточного або попереднього бюджетного періоду Координаційним центром з надання правової допомоги або центром (крім адвокатів, з якими контракт укладається вперше);

відсутності обґрунтованих скарг на дії адвоката, що надійшли до центру і розглянуті ним відповідно до компетенції протягом року (крім адвокатів, з якими контракт укладається вперше).

Тобто, з наведеного можливо зробити висновок, що саме на керівника центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги покладається прийняття кінцевого рішення щодо підписання або непідписання контракту з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу. При цьому, таке рішення передбачає і перевірку на відповідність адвоката вимогам пункту 4-1 Порядку №8.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Отже, на думку судді, у даному випадку підписання ОСОБА_1 як директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області з одного боку, та адвокатом ОСОБА_2, з іншого боку, контракту з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі від 01 березня 2017 року та 23 січня 2018 року, відбулося в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки ОСОБА_1 не міг діяти об’єктивно та неупереджено, оскільки іншою стороною контракту був його рідний син. При цьому саме на ОСОБА_1 покладалося прийняття кінцевого рішення щодо підписання чи не підписання контракту, що включає в себе і оцінку відповідності адвоката умовам визначеним у п.4-1 Порядку №8

Отже, суддя вважає, що ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» був зобов’язаний не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Однак суддя не може погодитися з доводами протоколів про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, оскільки в його діях об’єктивно відсутнє порушення цього припису антикорупційного законодавства, оскільки за змістом Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Порядку №8, укладення з адвокатом контракту про надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі здійснюється за власною ініціативою адвоката, який повинен зібрати відповідні документи та подати їх до центру надання безоплатної правової допомоги. В такому випадку ОСОБА_1 не міг ніяким чином вжити заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів у зв’язку з поданням його сином документів на укладення контракту, оскільки, як в керівника установи, в нього відсутні повноваження забороняти конкретному адвокату звертатися до центру.

Натомість, ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до приписів пункту 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах такого конфлікту до вжиття одного із заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП передбачено, що неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки ОСОБА_1 всупереч п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав контракти з адвокатом ОСОБА_2, який є його сином, суддя приходить до висновку, що в діяннях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

При цьому суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, оскільки об’єктивна сторона даного правопорушення передбачає неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

У матеріалах протоколу відсутні відомості про затверджений у системі центрів надання безоплатної правової допомоги порядку повідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а отже ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за порушення порядку, якого не існує.

Тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в цій частині у зв’язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1

При накладенні стягнення, суддею враховується особа правопорушника, його майновий стан, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Обставин що обтяжують чи пом’якшують правопорушення суддя не вбачає.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 352,40 грн., керуючись ст.ст. 40-1, ч.2 ст.172-7, п.1 ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст.172-7 КУпАП – закрити у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Реквізити для сплати штрафу: рахунок отримувача 31112106003002; назва отримувача коштів УК у м. Луцьку/м.Луцьк/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 6 800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок), за наступними реквізитами: (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банк отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Копію постанови судді направити ОСОБА_1 для відома.

Копію постанови судді про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити Координаційному центру з надання правової допомоги.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_3